Справа № 2-630/11
25 лютого 2011 р.
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
при секретарі - Калініченко О.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача -Козловської-Дєгтяренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради про визнання права користування житловою площею, укладення договору найму, зобов'язання відкриття рахунку,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради про визнання права користування житловою площею, укладення договору найму, зобов'язання відкриття рахунку. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з 1982р. проживає та зареєстрована у гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Зазначений гуртожиток належав до відомчого жилого фонду, та знаходився на балансі в Української державної будівельної корпорації «Укрбуд», яка в свою чергу передала гуртожиток в оперативне управління Державному побутовому підприємству «Нефон».
ДП «Нефон» видало позивачу ордер на вселення в гуртожиток, проте копія ордера у позивачки не збереглась.
Позивачка вселилась та проживає у кімнатах АДРЕСА_1 в гуртожитку.
Підтвердженням правомірності вселення позивача з родиною у гуртожиток зокрема є той факт, що ДПП «Нефон», виставляв Позивачу рахунки по сплаті проживання у гуртожитку, та приймав грошові кошти за проживання від Позивача.
Позивачка також здійснювала поточний ремонт приміщень, що знаходяться у користуванні, уклала договори з організаціями, які надавали комунальні послуги, зокрема з КП «Одесатеплоенерго», КП «Теплопостачання Одеси».
В 2005 році ДПП «Нефон»було ліквідовано. Після ліквідації, плату за проживання Позивач, як і інші мешканці гуртожитку сплачувала через підприємства по обслуговуванню житла.
Після ліквідації ДПП «Нефон»гуртожиток знаходився на балансі УДБК «Укрбуд». В свою чергу «Укрбуд», як власник гуртожитку жодних вимог про виселення Позивача з займаних ним приміщень не заявляв.
Відповідно до рішення Одеської міської ради № 3772-У від 25.12.2008 р. та Рішення виконкому Одеської міської ради № 521 від 28.05.2009 р: гуртожиток, та інженерні споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 було передано до комунальної власності м. Одеси з балансу УДБК «Укрбуд».
Однак ордер на вселення позивачки до гуртожитку не зберігся, а тому позивачка не має можливості підтвердити своє право на користування приміщеннями у гуртожитку.
На підставі викладеного, позивачка просить визнати за нею, право користування жилим приміщенням -кімнатами АДРЕСА_1 зобов'язати Суворовську районну адміністрацію виконавчого комітету Одеської міської Ради укласти з нею, як з основним наймачем, договір найму на кімнати АДРЕСА_1 а також відкрити її ім'я особистий рахунок.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та пояснила, що постійно проживає у гуртожитку, а також зареєстрована в ньому. Проте на теперішній час проживання не підтверджується правовстановлюючими документи, а саме у неї не збереглась копія ордеру на вселення. ДП «Нефон»ліквідовано, а тому вона бажає підтвердити своє право користування кімнатами, якій їй було виділено. Вона також пояснила, що фактично її кімнати стали жилою квартирою, оскільки саме вона сплачує комунальні послуги, утримує своє приміщення у належному стані.
Представник Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради заперечувала проти задоволення позову.
Представники Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської Ради, а також Об'єднання співвласників гуртожитку співвласників „Заболотного-26А” в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.
Так судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає у гуртожитку який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позивачка зареєстрована в гуртожитку з 1982р., та після вселення місце проживання не змінювала.
Зазначений гуртожиток належав до відомчого жилого фонду, та знаходився на балансі в Української державної будівельної корпорації «Укрбуд», яка в свою чергу передала гуртожиток в оперативне управління Державному побутовому підприємству «Нефон».
ДП «Нефон»в 1996 р. видало позивачу ордер на вселення, однак копія ордеру не збереглась.
Підтвердженням правомірності вселення позивача з родиною у гуртожиток зокрема є той факт, що ДПП «Нефон», виставляв Позивачу рахунки по сплаті проживання у гуртожитку, та приймав грошові кошти за проживання від Позивача.
Позивачка також здійснювала поточний ремонт приміщень, що знаходяться у користуванні, уклала договори з організаціями, які надавали комунальні послуги, зокрема з КП «Одесатеплоенерго», КП «Теплопостачання Одеси».
В 2005 році ДПП «Нефон»було ліквідовано. Після ліквідації, плату за проживання Позивач, як і інші мешканці гуртожитку сплачувала через підприємства по обслуговуванню житла.
Після ліквідації ДПП «Нефон»гуртожиток знаходився на балансі УДБК «Укрбуд». В свою чергу «Укрбуд», як власник гуртожитку жодних вимог про виселення Позивача з займаних ним приміщень не заявляв.
Відповідно до рішення Одеської міської ради № 3772-У від 25.12.2008 р. та Рішення виконкому Одеської міської ради № 521 від 28.05.2009 р: гуртожиток, та інженерні споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 було передано до комунальної власності м. Одеси з балансу УДБК «Укрбуд».
Судом також встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 який значиться як гуртожиток відсутні меблі, спеціальне устаткування, культурно-побутові предмети, які передбачені для проживання у гуртожитках. Крім того, в цьому будинку відсутні штати для його обслуговування, що підтвердила позивачка в судовому засіданні.
За таких обставин, суд вважає, що жиле приміщення, в якому проживає позивач на законних підставах фактично є окремою жилою квартирою.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЖК України, користування жилим приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Частина 1 ст.63 ЖК України визначає, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Відповідно до ст.64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Згідно ч.2 ст.65 ЖК України, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Таким чином, встановлені в судовому засіданні факти дають підстави вважати, що позивачка, правомірно набула право користування кімнатами в гуртожитку, а як наслідок -набула всі права та обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, тому пред'явлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають судовому захисту шляхом визнання за позивачем право користування житловими кімнатами та шляхом зобов'язання відповідача укласти з позивачем на спірні кімнати договір найму, визнавши її основним наймачем, відкривши на її ім'я окремий особовий рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 63, 64, 65, ЖК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради про визнання права користування житловою площею, укладення договору найму, зобов'язання відкриття рахунку -задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 право користування жилим приміщенням -кімнатами АДРЕСА_1
3. Зобов'язати Суворовську районну адміністрацію виконавчого комітету Одеської міської Ради укласти з ОСОБА_1, як з основним наймачем, договір найму на кімнати АДРЕСА_1
4. Зобов'язати Суворовську районну адміністрацію виконавчого комітету Одеської міської Ради відкрити на ім'я ОСОБА_1 -особистий рахунок на кімнати АДРЕСА_1
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання в 10-ти денний строк апеляційної скарги з дня отримання повного рішення суду.
Суддя