"28" лютого 2011 р. Справа № 9/277-10-5310
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР";
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 24000 грн.
та зустрічним позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР";
про стягнення 12000 грн.
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: Рященко В.В. (за довіреністю)
Від відповідача: ОСОБА_1
СУТЬ СПОРУ: 14.12.2010р. за вх. №10424 товариство з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості у сумі 24000 грн. відповідно до заявок-договорів №№203, 204 від 19.08.2010 р.
10.01.2011 р. за вх. № 86/2011 до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 12000 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2011 р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву (від 10.01.2011 р. за вх. № 86/2011) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР" про стягнення штрафних санкцій у сумі 12000 грн.
ТОВ "ВІННЕР" на позовних вимогах наполягає, у запереченнях на зустрічний позов просить суд у задоволені зустрічного позову відмовити та задовольнити первісні вимоги у повному обсязі.
ФОП ОСОБА_1 у судових засіданнях проти первісного позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на підстави викладені у відзиві на позов, наданому в судовому засіданні та просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
19.08.2010р. між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ "ВІННЕР" (перевізник) за допомогою факсимільного зв'язку були укладені заявки-договори №№203, 204 на перевезення вантажу за маршрутом: м. Запоріжжя (Україна) -м. Верхня Салда, Свердловська область (Росія), згідно умов яких перевізник прийняв на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажу, забезпечити своєчасне прибуття транспортного засобу на місце завантаження та розвантаження, а замовник в свою чергу сплатити грошові кошти за надані послуги у розмірі 24000 грн. по кожній заявці-договору окремо, шляхом безготівкової форми оплати у сумі 50 % передплати.
У вказаних заявках-договорах сторони визначили, що підпис водія в відповідних СМR та їх відправка експедитору на факс, а також письмове погодження змін даних по автомобілю, водію та графіку руху є обов'язковими.
Згідно заявки-договору №203 сторони погодили дату, час погрузки: 26.08.2010 р. о 08 год. 00 хв., водія ОСОБА_3, автомобільний №03420НІ/АР7196ХХ та у заявці-договору №204: 25.08.2010 р. о 8 год. 00 хв., водія ОСОБА_4, автомобіль Мерседес НОМЕР_2, за адресою: Україна, Запорізька область, вул. Теплична, 18, Казенне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат", місце розвантаження: Росія, Свердловська область, м. Верхня Салда, вул. Паркова, 1, адресу розмитнення вантажу: м. Нижній Тагил, вул. Перемоги, 43-а, найменування, вагу вантажу: титан губчатий, 18,5 тон, бочки 74 штук.
Перевізник зобов'язався доставити вантаж не пізніше 7 (семи) днів від дня митного оформлення та у випадку перевищення вказаного строку сплатити штраф у розмірі 50 дол. США за добу прострочення.
Відповідно до виставленого перевізником рахунку №144 від 25.08.2010 р. та платіжних доручень №308 від 27.08.2010 р. та №327 від 09.09.2010 р. (а.с. 23) замовник на банківський рахунок перевізника здійснив 50 % передплати у розмірі 24000 грн.
Перевізник в свою чергу на виконання умов заявок-договорів №№203,204 надав послуги замовнику з перевезення на загальну суму 48000 грн., а саме доставив вантаж до пункту призначення, що підтверджено міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) від 25.08.2010 р. №0104670 та від 26.08.2010 р. №0104676 (а.с. 13-14).
У зв'язку з викладеним товариством з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР" був наданий замовнику рахунок №157 від 15.09.2010 р. для оплати 24000 грн., залишку неоплаченої суми 50 %, який останнім не був оплачений.
З метою отримання суми боргу та врегулювання спору перевізник 13.10.2010 р. звернувся до замовника з претензіями №№655, 656 про оплату заборгованості у сумі 24000 грн. та розміру збитків у сумі 2629,90 грн, у відповідь на які ФОП ОСОБА_1 у листах (а.с. 20, 21) посилаючись на несвоєчасне прибуття автомобіля на місце розвантаження та інші обставини відмовив в оплаті вказаної суми.
З огляду на зазначене ТОВ "ВІННЕР" 14.12.2010 р. вимушено було звернутися до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з замовника 24000 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 909 ЦК України та ст. 193 ГК України.
ФОП ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві просить суд стягнути з перевізника штраф у сумі 12000 грн. (з розрахунку 30 днів прострочення х 50 дол. США х 8 грн. = 12000 грн.), посилаючись на порушення договірних строків доставки вантажу, а саме вказуючи, що згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 25.08.2010 р. №0104670 митне оформлення вантажу здійснено 25.08.2010 р., а вантаж доставлено 16.09.2010 р. що перевищує 7 (семи) денний строк доставки вантажу на 15 діб, а також відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 26.08.2010 р. №0104670 митне оформлення вантажу здійснено 26.08.2010 р., а вантаж доставлено 17.09.2010 р. що також перевищує 7 (семи) денний строк доставки вантажу на 15 діб.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
- статтею 908 Цивільного кодексу передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність” факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Пунктом 11.1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. за № 363 встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до правил частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимог, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на зазначене та враховуючи те, що ТОВ "ВІННЕР" виконало договірні умови щодо перевезення та доставки вантажу до пункту призначення, а також зважаючи, що факт наданих послуг не заперечується ФОП ОСОБА_1, суд вважає позовні вимоги про стягнення 24000 грн. обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Умовами заявок-договорів №№203, 204 від 19.08.2010р. передбачена відповідальність перевізника у вигляді штрафу в розмірі 50 дол. США за добу прострочення в доставці вантажу, який розрахований ФОП ОСОБА_1 у сумі 12000 грн. (з розрахунку 30 днів прострочення х 50 дол. США х 8 грн. = 12000 грн.) та на думку суду з підстав вказаних замовником є обґрунтованим і підлягає задоволенню в межах зустрічних позовних вимог.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок позивача та відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Первісний та зустрічний позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР" (69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5, код ЄДРПОУ 24511745) суму боргу у розмірі 24000,00 грн., 240,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННЕР" (69083, м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, 5, код ЄДРПОУ 24511745) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) штраф у розмірі 12000,00 грн., 120,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Меденцев П.А.
Повний текст рішення складено 04 березня 2011 року.