"25" лютого 2011 р.
Справа № 12/17-130-2011
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів-3"
до відповідача: підприємства "Орловський завод" у виді товариства з обмеженою відповідальністю;
про стягнення 85483 грн.
Суддя Цісельський О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Васильєва К.В. - довіреність від 20.12.2010р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів-3" (далі по тексту -ТОВ " Завод залізобетонних виробів-3"), звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з підприємства "Орловський завод" у виді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - підприєсмтво "Орловський завод" у вигляді ТОВ) суми попередньої оплати в розмірі 85483 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо поставки придбаного та оплаченого позивачем товару у строки, визначені договором купівлі -продажу № 1 від 18.01.2008р.
Ухвалою господарського суду від 17.01.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 12/17-130-2011.
Представник позивача в судових засіданнях на позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.01.2011р. наданими суду позивачем, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
18.01.2008 року між підприємство "Орловський завод" у вигляді ТОВ (продавець) та ТОВ „Завод залізобетонних виробів - 3” (покупець) було укладено договір купівлі - продажу №1, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві змішувач СНК 355 (далі - обладнання), а покупець -прийняти й оплатити його вартість, яка становить 85783 грн.
Умовами даного договору визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві обумовлене обладнання за місцем знаходження продавця: Одеська область, Біляївський район, с.Нерубайське. Перевірка та приймання - передача обладнання здійснюється представниками сторін у місці передачі та оформлюється актом приймання - передачі згідно з діючим законодавством України. Покупець, у свою чергу, зобов'язаний прийняти обладнання від продавця і здійснити за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором. Перехід ризиків і права власності на обладнання відбувається в момент вручення обладнання Покупцеві. Передача обладнання вважається здійсненою з моменту підписання сторонами акту приймання -передачі. Приймання -передача обладнання з супровідними документами здійснюється уповноваженими представниками сторін протягом 5-ти банківських днів з моменту направлення покупцем на адресу постачальника замовлення по факсу про готовність обладнання до передачі.
Згідно з п.4.1 договору оплата обладнання покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в такому порядку: 50% суми, вказаної у п. 1.2 договору, не пізніше 01 березня 2008 року; решту 50% від суми, вказаної у п. 1.2 договору, не пізніше 01 червня 2008 року.
У відповідності до п.6.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.
На виконання своїх зобов'язань за договором позивач у період з 21.01.2008р. по 26.05.2008р. перерахував відповідачеві грошові кошти у загальній сумі 85483 грн. за обладнання, що підтверджується копіями платіжних доручень № 3565 від 21.01.2008р., №3883 від 26.05.2008р., (а.с.11), тобто виконав зобов'язання належним чином та у встановлений строк, однак обладнання на виконання умов договору купівлі - продажу №1 від 18.01.2008р. від відповідача не отримав.
28.10.2009 року позивач надіслав відповідачеві вимогу про передачу обладнання №28/10/09-1 (а.с.12), у якій повідомив, що ним проведена оплата за обладнання в повному обсязі та виклав вимогу протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання даної вимоги передати йому в порядку, передбаченому договором, обладнання, про час та місце передачі якого повідомити його по телефону.
Вказана вимога була отримана відповідачем 02.11.2009 року, про що свідчить повідомлення №711828 відділення поштового зв'язку про вручення цього поштового відправлення.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу №1 від 18.01.2008р., позивач для захисту своїх порушених прав звернувся з позовною заявою до господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що положення змісту п.2.5 договору викладені нечітко, оскільки незрозумілим є яким чином саме покупець може визначати готовність обладнання до передачі, вказане не дає можливості визначити строк передачі товару. Таким чином, з урахуванням приписів ст.663 ЦК України, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.530 ЦК України.
Ч.2 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки вимога про передачу обладнання №28/10/09-1 від 28.10.2009р. була отримана відповідачем 02.11.2009 року, суд вважає, що протягом 5 банківських днів (7 календарних), тобто до 09.11.2009р. включно, відповідач мав у встановленому законом та договором порядку передати позивачу обладнання, яке є предметом договору купівлі - продажу №1 від 18.01.2008р.
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ „Завод залізобетонних виробів - 3”, щодо стягнення з підприєсмтва "Орловський завод" у вигляді ТОВ суми попередньої оплати в розмірі 85483 грн., підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Підприємства „Орловський завод” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, код 05467062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод залізобетонних виробів - 3” (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19, код 32509291) 85483 грн. -попередньої оплати; 854,83 грн. -державного мита; 236 грн. -витрати на ІТЗ судового процесу.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення підписане 02.03.2011 р.
Суддя Цісельський О.В.