"28" лютого 2011 р.Справа № 6/107-10-2898
Позивач: ОСОБА_1
Відповідачі: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма „Фарт”
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
про: виділення частки із статутного фонду в натурі.
Суддя Демешин О. А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_4 - довіреність
від відповідача 1): не з'явився
від відповідача 2): не з'явився
від відповідача 3): ОСОБА_3 -за паспортом
Суть спору: Фізична особа ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма „Фарт” (далі -Відповідач 1), ОСОБА_2(Відповідач 2) та ОСОБА_3 (Відповідач 3), яким просить суд: зобов'язати відповідачів не чинити позивачу перешкод при виході із Товариства та виділити позивачу частку в натуральній формі із статутного фонду ТОВ агрофірми „Фарт” -складські приміщення, розташовані в АДРЕСА_1”.
У зв'язку з ненаданням відзивів відповідачами, справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст..75 ГПК України.
31.12.1996 року Іванівською районною адміністрацію Одеської області було зареєстровано ТОВ агрофірму „Фарт”.
У жовтні 2002 року до складу засновників була прийнята позивач - ОСОБА_5
25.09.2003 року позивач звернувся до загальних зборів засновників ТОВ агрофірми „Фарт” із заявою про вихід зі складу засновників товариства та про виділ майна підприємства у статутному фонді в натуральній формі.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вказана заява не розглянута, її внесок у статутний фонд не повернено.
Щодо вимоги позивача не чинити йому перешкод при виході із товариства, суд зазначає наступне.
Відповідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону України „Про господарські товариства” учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.
Отже, датою виходу позивача зі складу Товариства слід вважати дату звернення із відповідною заявою -25.09.2003 року, а тому не існує предмету спору в частині позовних вимог про зобов'язання не чинити позивачу перешкод при виході із Товариства, оскільки на момент розгляду справи ОСОБА_1 вже вийшла із складу учасників ТОВ „Фарт”і будь-яких перешкод для виходу з боку відповідачів не існує і не може існувати.
Щодо вимог про виділення позивачу частки в натуральній формі із статутного фонду ТОВ агрофірми „Фарт” -складські приміщення, розташовані в АДРЕСА_1”, суд зазначає наступне.
Відповідно п. 4.1. Статуту ТОВ агрофірма „Фарт” -частки Статутного фонду розподіляються між Учасниками наступним чином: ОСОБА_1 -вклад у вигляді складських приміщень, загальною вартістю 15 000 грн. в АДРЕСА_1”, рівну 3,49 % у статутному фонді.
Згідно ч.1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Абзацом третім частини 2 статті 331 ЦК України встановлено, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як встановлено з листа № 26 від 23.02.2011 року КП „Іванівське бюро технічної інвентаризації” за позивачем - ОСОБА_1 зареєстровано 04.09.2002 року право власності на складське приміщення під літ. „А”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Тобто, фактично позивач не передав до статутного фонду свій вклад у вигляді складських приміщень, в АДРЕСА_1”, а ТОВ Агрофірма „Фарт” не зареєструвало за собою право власності на вищевказане нерухоме майно.
Таким чином, не існує предмету спору про виділення ОСОБА_1 частки в натуральній формі із Статутного фонду ТОВ Агрофірма „Фарт” -складських приміщень, розташованих в АДРЕСА_1, оскільки зазначене нерухоме майно відповідачу 1 не належить, а його власником є позивач -ОСОБА_1.
Якщо будь-якими особами створюються перешкоди власнику майна у користуванні певним майно, у т.ч. нерухомим, то особа, права якої порушуються, вправі звернутись до суду згідно підвідомчості -з вимогами про усунення перешкод в користуванні майном, що належить їй належить на праві власності.
Таким чином, між сторонами у справі відсутній предмет спору.
Пунктом 1-1 частини першої статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження у справі слід припинити.
Керуючись п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.86 ГПК України, суд
Провадження у справі № 6/107-10-2898 -припинити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст.106ГПК України
Суддя Демешин О.А.