Справа № 2-1104/2011
Іменем України
21.01.2011 м. Севастополь
Балаклавський районний суд міста Севастополя в складі:
головуючого Гапонова Д.Ю..
при секретарі Лесіної Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми боргу за договором позики у розмірі 3160грн., судових витрат та витрат на правову допомогу, мотивуючи тим, що 20.05.2010 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно якого відповідач позичив у неї 3900грн., які зобов'язався повернути до 20.08.2010 року. До сьогоднішнього дня сума позики у повній мірі не повернута.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримала і наполягала на їх задоволенні. При цьому позивач пояснила що гроші вона відповідачу не позичала, а оскільки між нею та ОСОБА_2 існували орендні правовідносини, то сума грошей, вказаних у борговій розписці становила плату відповідача за оренду її квартири з 20.05.2010 року.
Відповідач позов не визнала, пояснивши, що гроші у позивача не позичала, а розписку написала, оскільки сума, що наведена в розписці, становила плату за оренду нею житла позивача.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно розписки від 20.05.2010 року відповідач отримав у позику від позивача гроші у розмірі 3900грн. які зобов'язався повернути до 2008.2010 року.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, та сторонами не оспорюється той факт, що позивач не передавала грошові кошти за договором позики відповідачеві, позикових відносин між сторонами не існувало, між позивачем та відповідачем існували відносини, що регулювались договором оренди житлового приміщення і вказана в розписці сума становила орендну плату за користування відповідачем житла позивача за період з 20.05.2010 року по 20.08.2010 року.
На підтвердження існування між сторонами орендних правовідносин, суду надано Договір оренди житлового приміщення від 25 вересня 2009 року, згідно якого відповідач орендує у позивача житло.
З огляду наведеного, слід прийти до висновку, що між позивачем і відповідачем не існувало позикових відносин, шляхом укладання договору позики ними були оформлені інші правовідносини (орендні), а тому підстави про стягнення з відповідача на користь позивача боргу саме за договором позики відсутні, внаслідок чого, позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 60, 84, 88, 179, 213-218, 224-228, 232, 294-296 ЦПК України, ст. 1046-1051 ЦК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суду міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя