23 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого судді: - Ковальчук Н.М.,
суддів - Малько О.С., Собіни І.М.
при секретарі - Сеньків Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про встановлення меж земельних ділянок для створення під'їзної дороги, усунення перешкод у користуванні під'їзною дорогою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити їм перешкод у користуванні під'їзною дорогою по провулку Багряного в м.Дубно. У задоволенні зустрічного позову відмовлено за безпідставністю вимог.
Вважаючи рішення суду необґрунтованим і незаконним, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Стверджує, що допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Позивачі звернулись до суду з вимогою встановити межі земельної ділянки для створення під”їзної дороги і протягом розгляду справи позовні вимоги не змінювали. Суд, вийшовши за межі позовних вимог, зобов”язав відповідачку не чинити перешкоди у користуванні під”їздом до будинковолодінь позивачів. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первинного позову та задовольнити її зустрічні позовні вимоги.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.
Зобов”язуючи ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у користуванні дорогою по вул..Багряного в м.Дубно, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка є єдиним під”їздом до будинків позивачів, а в разі вилучення цієї земельної ділянки із загального користування позивачі будуть позбавлені можливості проїзду до своїх будинків.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 видно, що вони просили встановити межі дороги по вул.Ярославського в м.Дубно..
В судовому засіданні суду першої інстанції 24 грудня 2010 року представник ОСОБА_6 заявив клопотання про зміну позову. Вимоги про встановлення меж просив залишити без розгляду,а розглядати вимоги про усунення перешкоди в користуванні дорогою. Однак, представник позивача не вказав, які саме перешкоди для користування спірною земельною ділянкою чинить ОСОБА_2 та не зазначив правових підстав, з яких суд повинен був зобов'язати відповідача здійснити певні дії.
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 клопотань про зміну позовних вимог не
заявляли. Разом з тим, суд виніс рішення, яким зобов”язав ОСОБА_2 не чинити їм перешкод у користуванні дорогою.
Судом безпідставно до правовідносин сторін застосовані норми ст.91 Земельного кодексу
Справа № 22-442/2011р. Головуючий у І інстанції -Ралець Р.В.
Категорія: 45 Доповідач -Ковальчук Н.М.
України, які регулюють правовідносини добросусідства між власниками земельних ділянок.Суд не звернув уваги на те, що застосована норма не передбачає захисту прав особи, яка не є ні користувачем, а ні власником земельної ділянки.
За таких підстав рішення в частині покладення на ОСОБА_2 зобов”язань не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7. та ОСОБА_6 під”їзною дорогою по провулку Багряного в м.Дубно підлягає скасуванню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про встановлення меж спірної земельної ділянки, суд першої інстанції вірно виходив з того, що спір не може розглядатись судом, оскільки відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.
Колегія суддів апеляційного суду також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, через те, що у позивачки відсутні документи, що посвідчують її право на спірну земельну ділянку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_8 встановити межі під”їзної дороги по вул. Ярославського в м.Дубно.
ОСОБА_2 звернулась із зустрічною позовною вимогою не чинити їй перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою по АДРЕСА_1.
Спірна земельна ділянка, яка використовується як під”їзна дорога по вул. Багряного в м.Дубно, знаходяться у власності міської ради, а тому спір не підлягає розгляду в суді, а є предметом розгляду органів місцевого самоврядування відповідно до вимог ст. 158 Земельного кодексу України.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
За правилами п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Як видно з матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо встановлення меж земельної ділянки, яка перебуває у власності міської ради, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, мають особистий характер і правила правонаступництва на дані правовідносини не поширюються.
Виходячи з вимог ст.310 ЦПК України рішення суду першої інстанції за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та рішення в частині покладення на ОСОБА_2 зобов”язань не чинити перешкод у користуванні дорогою по провулку Багряного в м.Дубно підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 205,310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року скасувати в частині покладення на ОСОБА_2 зобов”язань не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під”їзною дорогою по провулку Багряного в м.Дубно, а в решті рішення залишити без змін.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні під'їздною дорогою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя: підпис Ковальчук Н.М.
Судді: підпис Малько О.С..
підпис Собіна І.М.
Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.