24 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства ''ВІЛІС'' на рішення Рівненського міського суду від 28 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ''ВІЛІС'', третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
Рішенням Рівненського міського суду від 28 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 до ТзОВ ''ВІЛІС'', третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2, про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено.
Стягнуто з ТзОВ ''ВІЛІС''на користь ОСОБА_1 55345,86 грн. завданої йому матеріальної шкоди, 5000 грн. завданої йому моральної шкоди, 608,96 грн. витрат по сплаті державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В стягненні витрат на проведення звіту про оцінку пошкоджень автомобіля відмовлено за недоведеністю понесення таких витрат.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач ПП ''ВІЛІС''вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що на час розгляду даної справи вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП не доведена. Суд не врахував, що ОСОБА_2 не був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за скоєння ДТП 03.08.2009 року в смт. В. Березовиця, Тернопільського району, його вина у скоєнні даного ДТП відсутня.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким відмовити в позові за недоведеністю.
Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю в судовому процесі в господарському суді Рівненської області в цей же день та в цей же час, проте колегією суддів причину неявки представника відповідача було визнано неповажною.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Таким чином, законом не ставиться можливість покладення відповідальності за заподіяну джерелом підвищеної небезпеки шкоду в залежність від наявності вини заподіювача. В даних правовідносинах цивільна відповідальність покладається на заподіювача шкоди незалежно від вини.
Незалежно від вини фізичної або юридичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, в тому числі смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України)
За таких обставин, суд дійшов до правильного висновку, що відповідач, на підставі статті 1172, 1187 ЦК України, повинен відшкодувати завдану матеріальну та моральну шкоду.
Доказів, які свідчили б, що шкода позивачу була заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, судом не встановлено.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315, ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу приватного підприємства ''ВІЛІС''відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 28 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :