Справа № 2-а-371/11
17 січня 2011 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Панас О.В.,
при секретарі - Райковській О.К.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне справу за позовом ОСОБА_1 до Хаїнського Сергія Петровича інспектора ДПС роти ООДЗ при УМВС України в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,
26 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Хаїнського С.П. інспектора ДПС роти ООДЗ при УМВС України в Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АМІ № 057693 від 18.11.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., як незаконної, закриття провадження у справі.
За змістом позовної заяви вказав, що згідно оспореної постанови про адміністративне правопорушення від 18.11.2010 року, копію якої одержав в цей день, він керуючи автомобілем ЗАЗ-DAEWOO LANOS TF 69 Y, державний номер НОМЕР_1, в зоні дії дорожніх знаків 3.29 «обмеження максимальної швидкості»50 км/год, 1,37 «Дорожні роботи», рухався зі швидкістю 97 км/год, чим перевищив швидкість на 47 км/год, яка вимірювалась приладом «Беркут»№ 00801167, чим порушив вимоги п.12.9 (б) ПДР України. Вважає вказану постанову серії АМІ № 057693 від 18.11.2010 року незаконною.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов в межах заявлених доводів і вимог. Просив позов задовольнити.
Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем надано не було.
Представник відповідача, будучи повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причину неявки не повідомив. Вважається доцільним, відповідно положень ст.128 КАС України, розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані в справі письмові докази, встановлені обставини, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Постановою серії № 057693 від 18.11.2010 року по справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн.
Згідно вищевказаної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 131116 від 18.11.2010 року, ОСОБА_1 в цей день о 01.45 год. на 177 км ад Київ-Чоп, керуючи автомобілем ЗАЗ-DAEWOO LANOS TF 69 Y, державний номер НОМЕР_1, в зоні дії дорожніх знаків 3.29 «обмеження максимальної швидкості»50 км/год, п. 1,37 «Дорожні роботи», рухався зі швидкістю 97 км/год, чим перевищив швидкість на 47 км/год, яка вимірювалась приладом «Беркут»№ 00801167, чим порушив вимоги п.12.9 (б) ПДР України, чим скоїв правопорушення, відповідальність за яке настає за ч.1 ст.122 КУпАП.
З наданих позивачем пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 не визнав правопорушення в його діях, вказуючи що рухався в потоці трьох машин зі швидкість до 70 км/год.
Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КУпАП підлягають адміністративній відповідальності особи за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях позивача хоча і мало місце порушення правил дорожнього руху, проте за їх порушення адміністративна відповідальність не настає, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 289 КпАП України, ст. ст. 17, 18, 19, 70, 71, 100-102, 122, 143, 159, 161,162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1, задовольнити.
Постанову серії АМІ № 057693 від 18.11.2010 року інспектора ДПС роти ООДЗ при УМВС України в Житомирській області Хаїнського Сергія Петровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.., скасувати.
Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: Панас О.В.