Рішення від 24.02.2011 по справі 2-95/11

Справа № 2-95/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Божко Т.Ю.

з участюпозивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу ,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд і просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в сумі 3000 грн. Свою заяву аргументує тим, що між ним та ОСОБА_2 існував договір позики, а саме 12.09.2010 року відповідач написав власноручно розписку про те, що зобов'язаний був повернути йому кошти або скутер протягом 2 місяців, а саме до 12.11.2010 року. Зазначає, що відповідач багаторазово обіцяв повернути кошти, він до нього двічі приїздив разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за місцем проживання ОСОБА_2, однак відповідач пояснював, що він не може віддати йому кошти.

Зазначає, що коли відповідач писав розписку, то були присутні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

В судовому засіданні позивач позов підтримав і просить суд задовольнити його. Вказує, що ОСОБА_2 тривалий час не повертає борг, хоча неодноразово обіцяв повернути. Зазначає, що він двічі винаймав таксі, на запрошення відповідача, який мав намір повернути йому гроші за місцем свого проживання, їздив разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за місцем проживання ОСОБА_2, однак той так кошти йому і не повернув.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав і вказав, що він дійсно позичив кошти у позивача, вчасно їх не повернув через складне матеріальне становище. Не заперечує, що позивач приїзив до нього щоб повернути свої гроші.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні вказали, що вони разом з позивачем в кінці грудня 2010 року - на початку січня 2011 року їздили до відповідача, так як ОСОБА_1 вказував, що той йому винен гроші, однак присутніми при їх розмові вони не були, відповідача особисто не бачили.

Свідок ОСОБА_9 вказала, що вона знала про існування договору позики між її сином та ОСОБА_1 Пояснила, що син не зміг погасити борг через складне матеріальне становище.

Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні з показів сторін встановлено, що між ОСОБА_2 та позивачем 12.09.2010 року було укладено договір позики. Відповідно до розписки від 12.09.2010 року відповідач написав власноручно, що він позичив кошти в сумі 3000 грн. і зобов'язаний повернути йому кошти або скутер протягом 2 місяців, а саме до 12.11.2010 року.

Сторони не заперечують, що відповідач писав розпису в присутності свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і не наполягають на їх повторному виклику в судове засідання.

Відповідно до поданих розрахунків розмір відсотків за договором обраховано відповідно до облікової ставки НБУ, затвердженої постановою НБУ від 09.08.2010 р. № 377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», облікову ставку НБУ з 10.08.2010 р. визначено в розмірі 7,75 % річних.

Відповідно до зроблених розрахунків розмір боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції становить 7,75 % /365 х 137 днів прострочення х 3000 грн. = 863,10 грн.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 611 ЦК України наслідком порушення зобов'язання є відшкодування стороною яка припустилась порушення заподіяних збитків.

Позивач зазначає, що він двічі винаймав таксі і приїздив на запрошення відповідача, який мав намір повернути йому кошти за місцем свого проживання, однак так кошти і не повернув і правомірно вважає зазначені витрати заподіяними збитками.

Відповідно до розрахункових квитанцій № 086214 від 13.12.2010 р. позивач заплатив 150 грн. за пасажирські перевезення маршрутом Нетішин-Слобідка, № 086215 від 28.12.2010 р. позивач заплатив 160 грн. за пасажирські перевезення маршрутом Нетішин-Прикордонне, всього на суму 310 грн.

Відповідач не заперечує, що позивач приїздив до нього, щоб повернути свої гроші.

Відповідно до ст. 625 ЦК передбачена дієва система заходів відповідальності, яка застосовується в разі порушення (прострочення виконання) позичальником своїх обов'язків за договором позики. Передбачена відповідальність покликана забезпечити та охороняти інтереси кредитора (позикодавця), стимулюючи в той же час боржника (позичальника) до належного виконання своїх обов'язків. Проте при договірному визначені міри відповідальності в разі порушення умов договору сторони мають виходити з принципів справедливості і розумності.

Наслідки порушення договору позичальником встановлені ст.ст. 625 та 1050 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позичкодавцеві таку ж суму коштів. Договір позички є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

За вказаних обставин суд вважає, що з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 суму боргу 3000 грн., відсотки за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції 863 грн. 10 коп., судовий збір -51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн. та 310 грн. збитків, заподіяних порушенням зобов'язання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 611, 625, 1046, 1049 ЦК, ст. 212-215, 224- 228 ЦПК України, суд,

вирішив:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу 3000 (три тисячі) грн. відсотки за договором позики з урахуванням індексу інфляції -863 грн. 10 коп., судовий збір 51грн, витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи -120 грн та 310 грн збитків заподіяних порушенням зобов*язання .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.