Справа №2-а-174/11
11 лютого 2011 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Гордійчук І.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Дубровицького району Рівненської області про визнання неправомірними дій відповідача, щодо відмови у перерахунку пенсії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України Дубровицького району Рівненської області та просить визнати дії відповідача, про відмову йому перерахунку та виплати пенсії, передбаченої ст.49, 50, ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року неправомірними.
Крім того просить зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії у відповідності до вимог ст.49, ч.4 ст.54, ст.50, ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року та призначити пенсію, з моменту звернення із заявою про перерахунок, у розмірі не нижче державної пенсії 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровю 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України Дубровицького району Рівненської області в своїх запереченнях позов не визнав та пояснив, що згідно ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Позивач отримує пенсію за ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України.
Суд визнав наявні докази достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження та ухвалення постанови відповідно до ч.6 ст.183-2 КАС України.
Судом встановлено, що позивач являючись постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, має 2-гу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідків аварії на ЧАЕС до віку, що підтверджується відповідною довідкою серії РВН-№146039 (а.с.10).
Згідно ч. 4 ст. 54 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2-й групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком.
У відповідності до ст.50 ЗУ ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до 1 категорії, зокрема інвалідам 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Однак, позивачу як державна так і додаткова пенсія нараховувалась та виплачувалась без урахування вимог ст.ст.50, 54 ЗУ ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач, вважаючи невірно нараховану йому пенсію, 08.12.2010 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України Дубровицького району Рівненської області із заявою про її перерахунок на що отримав відмову (а.с.9).
У відповідності до ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір пенсії повинен збільшуватись у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, отже перерахунок пенсії здійснюється з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму.
У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу незаконною, оскільки з ст.ст.18, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закон України «Про державний бюджет України»на відповідний рік має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС суд вважає, що застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови КМ України, які звужують обсяг встановлених законом прав.
При розгляді даної справи, суд взяв до уваги принцип верховенства права, передбачений ст.8 Конституції України.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 22, 46 Конституції України, ст.ст.10, 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ст.ст.49, 50, 67, 71 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.160-163, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задоволити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України Дубровицького району Рівненської області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 08.12.2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Дубровицького району Рівненської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком з 08.12.2010 року за виключенням сум фактично проведеної виплати.
На підставі п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»звільнити позивача від сплати судового збору, як особу, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд, шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк, з дня отримання копії постанови.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду: І.О.Гордійчук