25.02.2011 Справа № 5008/49/2011
За позовом Горінчівського сільського споживчого товариства Хустської райспоживспілки, с. Горінчово Хустського району
ДО фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Горінчово Хустського району
ПРО стягнення суми 7220грн. заборгованості за договором про господарсько-правові відносини від 01.08.2006р.,
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача -Якубишин Р.В. -голова правління
від відповідача - ОСОБА_1 -підприємець та
ОСОБА_3 -представник за довіреністю від 10.02.2011р.
Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, в обгрунтування своїх доводів вказує на те, що в межах укладеного між сторонами договору від 01.08.2006р. відповідач використовував приміщення магазину, належного позивачу на праві власності, з метою здійснення підприємницької діяльності. Умовами даного договору сторонами було узгоджено розмір плати за використання такого майна, однак, відповідач взятого на себе зобов'язання по сплаті таких коштів не виконував належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 7220грн. за фактичне користування приміщенням магазину. за період з 01.01.2007р. по 01.09.2009р. за мінусом здійснених відповідачем часткових оплат. Також зазначає, що незважаючи на закінчення строку дії договору відповідач надалі використовував відповідне приміщення, а відтак, вважає, що матеріалами справи повністю доведено наявність у відповідача обов'язку перед позивачем по сплаті орендної плати за користування нерухомим майном.
Представники відповідача заперечують з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, наведених у поданому суду письмовому запереченні та вказують на те, що предметом договору про господарсько-правові взаємовідносини, на який посилається позивач, являється поліпшення організації торговельної та іншої діяльності (громадсько го харчування, заготівель, виробництва, платних послуг) для задоволення потреб у товарах, роботах, послугах членів споживчих товариств, членів їх сімей, а не оренда не житлової будівлі - магазину госптоварів.
Зобов'язання споживчого товариства по укладеному договору
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 25.02.2011 року по справі №5008/49/2011
регламентуються п.2.1.1 договору, на виконання яких відповідач, у відповідності до вимог п..3 договору, сплачує товариству 450грн. щомісячно. Вартість послуг та виконаних робіт визначається споживчим товарист вом за розрахунком, який являється невід'ємною частиною договору. Натомість, у доданих до позовної заяви матеріалах відсутні будь-які розрахунки про надання Горінчівським споживчим товариством послуг, передбачених вимогами n.2.1 договору, за які відповідач повинен сплати ти позивачу заборгованість в розмірі 7220гр.за період з 01.0107р. по 01.09.09р.
Також зазначає про невідповідність заявлених позивачем вимог існуючим між сторонами правовідно синам, оскільки в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі нежит лової будівні - магазину Госптовари №7, який, при наявності договору оренди, являється йо го невід'ємною частиною.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між сторонами, а саме Горінчівським об'єднанням підприємств торгівлі і громадського харчування, с. Горінчево Хустського району та приватним підприємцем ОСОБА_1, с. Горінцево Хустського району 01.08.2006 року було укладено договір про господарсько-правові взаємовідносини між споживчим товариством, споживспілкою та членом споживчого товариства (суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою), предметом якого у відповідності до пункту 1.1 договору сторонами визначено поліпшення організації торговельної та іншої діяльності (громадського харчування, заготівель, виробництва, платних послуг) для задоволення потреб у товарах, роботах, послугах членів споживчих товариств, членів їх сімей.
За умовами пункту 2.2.3 даного договору споживче товариство, тобто позивач, передбачило право в порядку, встановленому законодавством Україні, нормативними актами спілки та статутом споживчого товариства споживспілки надати підприємцю, тобто відповідачу, в оперативну оренду основні засоби для здійснення підприємцем підприємницької діяльності. Відповідно до розділу 3 даного договору сторонами було визначено вартість послуг та виконаних робіт, що мають постійний характер за даною угодою, в сумі 450грн. в місяць з урахуванням ПДВ. Вартість інших послуг, що надаються підприємцю, обумовлюється окремими угодами за договірними цінами.
Позивач вважає, що саме за умовами даного договору ним було передано відповідачу в тимчасове оплатне користування (оренду) відповідне приміщення магазину, яке належить позивачу на праві власності, в с. Монастирець Хустського району під №7. В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що обумовлена сторонами сума в розмірі 450грн. належним чином сплачувалась відповідачем на виконання договору від 01.08.2006р. Однак, враховуючи закінчення строку дії даного договору та відсутності у позивача наміру у подальшій пролонгації його умов, листами від 11.06.2007р. №27 та від 13.07.2007р. №36, належним чином надісланих відповідачеві, повідомив про припинення дії договору та необхідність звільнення займаного ним приміщення магазину в с. Монастирець Хустського району під №7.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 25.02.2011 року по справі №5008/49/2011
задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). В свою чергу, нормою статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, а до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до вимог чинного законодавства наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. В свою чергу статтею 795 ЦК України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, підписаний між сторонами 01.08.2006р. договір не носить характеру договору найму (оренди) нерухомого майна, оскільки не містить всіх визначених чинним законодавством істотних умов для договорів такого виду. Крім того, між сторонами з приводу користування відповідачем приміщенням магазину в с. Монастирець Хустського району під №7 не підписувались акти приймання-передачі приміщення будівлі магазину. Відтак, не можливо однозначно стверджувати про існування між сторонами правовідносин найму нерухомого майна. Твердження позивача про те, що відповідачем вносились кошти саме за користування таким об'єктом не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на те, що умовами договору від 01.08.2006р., який з огляду на закладені в ньому відповідні умови носить характер складного договору, визначалась оплатність укладеної сторонами угоди за надані послуги та виконані роботи.
Разом з тим, позивачем не доведено суду про існування факту надання ним відповідачу певних послуг або виконання певного обсягу робіт, за які відповідач повинен сплатити узгоджену сторонами суму. Вартість послуг та виконаних робіт визначається споживчим товарист вом за розрахунком, який являється невід'ємною частиною договору. Натомість, у доданих до позовної заяви матеріалах відсутні будь-які розрахунки про надання Горінчівським споживчим товариством послуг, передбачених вимогами n.2.1 договору, за які відповідач повинен сплати ти позивачу заборгованість в розмірі 7220гр.за період з 01.0107р. по 01.09.09р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя О.Ф. Ремецькі