21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
28 лютого 2011 р.
Справа 2/15/2011/5003
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (0103, м.Київ, пр-т Шевченка, 18) в особі Одеської філії ВАТ "Укртелеком" 65029, м.Одеса, вул.Коблевська, 39
до: ФОП ОСОБА_1 23700, АДРЕСА_1
про стягнення 5 596,20 грн. заборгованості
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Віннік О.В.
Представники сторін не з'явились
Заявлено позов Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 5 534,11 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги та 62,09 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.01.2011 року порушено провадження у справі №2/15/2011/5003 та призначено її до розгляду в засіданні на 28.02.11 р.
28.02.11 року в судове засідання представники сторін не з''явились, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є реєстр відправлення поштової кореспонденції господарського суду Вінницької області.
Також, як встановлено судом, від позивача через канцелярію суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Зважаючи на те, що судовий розгляд справи №2/15/2011/5003 відбувся 28.02.11 р. та закінчено об 10 год. 35 хв. згідно протоколу судового засідання від 28.02.2011 року, а позивач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи 02.03.11 р. згідно відмітки канцелярії господарського суду Вінницької області, тобто після оголошення вступної та резолютивної частини рішення та оголошення судового засідання закритим по справі № 2/15/2011/5003 у відповідності до протоколу судового засідання від 28.02.2011 року, зазначене клопотання позивача судом до уваги не береться.
За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
24 грудня 2009 року між ВАТ "Укртелеком" в особі Одеської філії та ФОП ОСОБА_1 договір № 1528 ОДС КОР про надання послуг бізнес -мережі.
Відповідно до умов укладеного договору № 1528 Оператор взяв на себе зобов'язання організувати лінію зв'язку та надавати послуги, якщо послуги здійснюються за наявністю технічної можливості, а також, надавати безперебійне і якісне надання послуг, у випадку виникнення перерви у наданні послуг, що сталися внаслідок пошкодження, які належать до зони відповідальності Оператора, усувати в контрольні терміни ( п.5.1.), а Бізнес -абонент зобов'язаний щомісячно сплачувати послугу згідно діючих тарифів, що діяли на момент надання послуг.
Разом з тим, Бізнес - абонент відповідно до п. 3.3 даного договору повинен оплачувати рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання. Додатково при оплаті Послуги нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати.
Згідно з п.5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» Споживач телекомунікаційних послуг зобов'язаний виконувати умови договору про надання послуг бізнес мережі, в тому числі, своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.
Так, за період з 01.01.2010 р. по 01.07.2010 р. споживачу надавались послуги на загальну суму 5 534,11 грн.
Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору та у встановлені договором строки за отримані послуги зв'язку оплату не здійснює, в результаті чого заборгованість відповідача становить 5 534,11 грн.
У зв'язку з тим, що в добровільному порядку відповідач відмовляється сплачувати борг, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем свої зобов'язання по наданню послуг бізнес-мережі виконувались належним чином.
Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги згідно умов укладеного договору, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 5 534,11 грн., за період з 01.01.2010 р. по 01.07.2010 року про що свідчить відсутність доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 5 534,11 грн. заборгованості за надані послуги зв"язку підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 62,09 грн. - пені.
Розглянувши дану вимогу, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором. Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
У відповідності до п. 5.2 договору у разі затримки оплати за надані послуги абонентам нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 62,09 грн. - пені підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та нараховані згідно вимог чинного законодавства. .
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 25.01.2011 року відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків із позивачем (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231 ГК України, ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-
1. Позов задовільнити.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (23700, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_2) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії (65029, м.Одеса, вул.Коблевська, 39, р/р 26004258 в ООД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 328351, код 01186691) 5 534,11 грн. боргу, 62,09 грн. - пені, 102,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано
відповідно до вимог ст.84 ГПК України 02 березня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 65029, м.Одеса, вул.Коблевська, 39
3 - відповідачу 23700, АДРЕСА_1