Категорія №2.33
Іменем України
23 лютого 2011 року Справа № 2а-10087/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Островської О.П.,
суддів - Агевича К.В., Кисельовій Є.О.
при секретарі - Боровській М.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго» до Національної комісії регулювання електроенергетики України, Луганського територіального представництва НКРЕ про визнання неправомірними та скасування постанови НКРЕ від 16.12.2010 № 1891 та акту перевірки від 10.12.2010 № 20,-
21 грудня 2011 року позивач - ВАТ «Луганськобленерго» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому посилається на таке.
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 16.12.2010 № 1891 було накладено штраф у розмірі 20 тис. грн. та зобов'язано позивача усунути порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії. Вказану постанову було прийнято на підставі акту позапланової перевірки від 10.12.2010 № 20, що здійснювалася спеціалістами Луганського територіального представництва НКРЕ (далі - Луганське ТП НКРЕ).
У висновках акту зазначено: «… за результатами здійснення позапланової перевірки діяльності ВАТ були виявлені порушення п. 3.4.1 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії, затверджених постановою НКРЕ від 13.06.1996 № 15/1 у частині виконання законодавства України, а саме - вимог ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», відносно порядку проведення розрахунків за електроенергію згідно умов договору на постачання електроенергії між поставником та споживачем електроенергії.
Таким порушенням, яке стало підставою для прийняття зазначеної постанови відповідачем, в акті зазначено укладення позивачем договорів доручення від 14.03.2006 № 24/03, від 01.10.2007 № 95/4-07, від 19.02.2009 № 18-08/3а та № 18-08/3б, іншим суб'єктам підприємницької діяльності на здійснення повноважень кредитора-позивача щодо стягнення боргів за електроенергію, умовами яких передбачено делегування обов'язків ліцензіата, які передбачені положеннями п. 3.6.2 Умов і Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії (постанова НКРЕ від 13.06.1996 № 15/1) відносно проведення розрахунків за спожиту електроенергію боржником ОКП «Луганськводоканал», що суперечить вимогам ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», де зазначено, що умови оплати електроенергії коштами та відкриття поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оптового поставника електроенергії є обов'язковими умовами договору купівлі-продажу електроенергії між оптовим поставником електроенергії та енергопоставником.
Позивач вважає, що висновки, викладені в акті від 10.12.2010 та постанові НКРЕ від 16.12.2010 № 1891, є незаконними та підлягають скасуванню.
В акті перевірки надумано зазначено, що позивач передавав у рамках договору доручення функції ліцензіата.
В договорах доручення прямо зазначено: «… Якщо внаслідок переговорів з боржником останній (відповідно - ОКП «Луганськвода») буде сплачувати борг грошовими коштами, то вони повинні перераховуватися останнім на рахунок зі спеціальним режимом використання /номер рахунку та реквізити/», тобто повірений має діяти в інтересах позивача. Можливість укладення договору доручення передбачена Цивільним Кодексом України.
Крім того, правомірність укладення договорів доручення вже була предметом судового розгляду. Так, 12.04.2007 Жовтневий районний суд м. Луганська виніс рішення, яким визнав законність укладення договорів доручення та неможливість застосування до них норм Закону «Про електроенергетику». Аналогічну позицію зайняли й господарські суди України.
Тому позивач просить визнати неправомірними та скасувати постанову НКРЕ від 16.12.2010 № 1891 та акт перевірки від 10.12.2010 № 20.
Ухвалою суду від 22.02.2011 закрито провадження в адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Луганськобленерго» до Національної комісії регулювання електроенергетики України, Луганського територіального представництва НКРЕ в частині вимог про визнання неправомірним та скасування акту перевірки від 10.12.2010 № 20, у зв'язку з відмовою представника позивача від цих позовних вимог.
Таким чином, справа розглянута по суті в іншій частині позовних вимог позивача, а саме : в частині вимог про визнання неправомірною, скасування постанови НКРЕ від 16.12.2010 № 1891.
У судовому засіданні представник позивача підтримав в цій частині свої позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Представник відповідача - Луганського територіального представництва НКРЕ в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, обґрунтовуючи свої доводи наступним. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електроенергетику», одним із основних завдань НКРЕ України є контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них відповідних санкцій за їх порушення. В листопаді 2010 року Комісією проведено позапланову перевірку дотримання ліцензіатом (ВАТ «Луганськобленерго») законодавства про електроенергетику та ліцензійних умов за період з 01.01.2006 по 30.11.2010. Вказану перевірку було проведено на виконання наказу НКРЕ від 30.11.2010 № 533 та згідно Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». За результатами перевірки складено акт від 10.12.2010 № 20. Таким чином, при проведенні позапланового заходу та складанні акту НКРЕ діяла в межах наданих повноважень та у відповідності до чинного законодавства.
Крім того, помилкові висновки позивача стосовно того, що погашення заборгованості за спожиту електроенергію споживачем шляхом підписання між позивачем та третіми особами договорів доручення у сфері електроенергетики є правомірним, комісія вважає не вірними та спростовує наступним.
Як встановлено Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією, постачання та споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору та за умови оплати за поставлену електричну енергію коштами виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Однак, договори доручення, додані до позовної заяви, містять умови, які суперечать вищезазначеним вимогам законодавства. Зокрема, в п. 2.4 обумовлено, що повірений (третя особа) має право отримувати від боржника за рахунок погашення боргу майно, продукцію з метою його (її) реалізації та перерахування коштів на вказаний рахунок довірителя (ВАТ «Луганськобленерго»).
Як убачається зі ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими ресурсами, які вносяться споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. Крім того, ця стаття виключає втручання у відносини між енергопостачальником та споживачем, стосовно розрахунків за поставлену електроенергію, третіх осіб.
Таким чином, факт укладення позивачем (ліцензіатом) договорів доручення на здійснення повноважень кредитора щодо стягнення боргів за спожиту електроенергію, умовами яких передбачено делегування обов'язків ліцензіата третім особам, є порушенням вимог ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» в частині дотримання порядку проведення розрахунків за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору на постачання електричної енергії між енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та споживачем.
Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача - НКРЕ України в судовому засіданні надав аналогічні пояснення поясненням представника відповідача - Луганського територіального представництва НКРЕ, а також надав суду письмові заперечення проти позову, аналогічні запереченням, наданим Луганським територіальним представництвом НКРЕ, також просив відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно Закону України «Про електроенергетику» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії.
Державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії.
Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.
Згідно зі ст. 12 вказаного Закону України основними завданнями Національної комісії регулювання електроенергетики України є:
контроль за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення ліцензованої діяльності і застосування до них відповідних санкцій за їх порушення
Національна комісія регулювання електроенергетики відповідно до покладених на неї завдань:
бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових відносин оптового ринку електроенергії;
встановлює обмеження щодо суміщення видів діяльності суб'єктами підприємницької діяльності;
визначає відповідність ліквідації, реорганізації у формі злиття, приєднання, участі в об'єднаннях, а також придбання або відчуження більше двадцяти п'яти відсотків часток (акцій, паїв) активів суб'єктів підприємницької діяльності умовам та правилам здійснення ліцензованої діяльності;
розглядає справи про порушення умов ліцензій і за результатами розгляду приймає рішення в межах своєї компетенції;
застосовує адміністративні стягнення до посадових осіб та майнові санкції до суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії з урахуванням активних впорядкованих дій щодо забезпечення стабільного фінансового становища електроенергетики та захисту прав споживачів;
здійснює безперешкодно перевірки дотримання умов ліцензованої діяльності.
Як вбачається з позовної заяви, заперечень на неї, пояснень представників сторін, у даному випадку предметом спору є правомірність висновків відповідачів стосовно передачі позивачем функцій ліцензіата у оскаржуваній постанові шляхом укладення договорів доручення з іншими особами, що є порушенням ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» та у зв'язку з цим - законність цієї постанови, тому саме у цих межах і розглядається справа.
У відповідності зі ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.
Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15), енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості.
Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.
У разі перерахування споживачами коштів за електричну енергію на інші рахунки отримувачі повинні повернути ці кошти за заявою споживача або за власною ініціативою в триденний термін з моменту їх отримання. У разі неповернення споживачу у цей термін коштів, сплачених на інші, не на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення і не зараховуються як оплата електричної енергії. Зарахування коштів до Державного бюджету України не звільняє їх отримувача від повернення цих коштів споживачу електричної енергії.
Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на:
поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;
поточний рахунок підприємства, яке здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами;
поточний рахунок енергопостачальника;
поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії.
Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку електричної енергії, всіма енергопостачальниками перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.
З поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії зазначені кошти спрямовуються виключно:
енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які провадять продаж електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії;
підприємству, яке здійснює диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою та передачу електричної енергії магістральними електричними мережами;
на поточний рахунок оптового постачальника електричної енергії;
іншим особам, які мають право на отримання коштів з інвестиційної складової оптового тарифу на електричну енергію, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України, в тому числі на спільне фінансування розвитку нетрадиційних джерел електричної енергії.
Кошти, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптового постачальника електричної енергії для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", перераховуються згідно з окремими алгоритмами оптового ринку електричної енергії, встановленими Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Умови про оплату електричної енергії коштами та про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (енергопостачальника, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території) є обов'язковими умовами договору купівлі-продажу електричної енергії між оптовим постачальником електричної енергії та енергопостачальником (договору на постачання електричної енергії між енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та споживачем).
Оптовий постачальник електричної енергії зобов'язаний забезпечити щоденне інформування учасників оптового ринку електричної енергії і органів виконавчої влади про стан проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії.
На поточні рахунки із спеціальним режимом використання не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії.
Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання не підлягають призупиненню.
Судом встановлено, що позивач в установленому порядку здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у відповідності з Законом України «Про електроенергетику», Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом, затвердженими постановою НКРЕ №15/1 від 13 червня 1996 року, різним споживачам на підставі укладених договорів, у тому числі і споживачеві ОКП «Луганськводоканал», який має заборгованість за спожиту електроенергію. З метою отримання заборгованості позивачем протягом 2006-2009 років було укладено з іншими суб'єктами підприємницької діяльності у відповідності з їх статутною діяльністю, а саме: з ТОВ «Компанія «Укренерговосток-1» та ТОВ «Всеукраїнська Енергетична Компанія», договори доручення від 14.03.2006 № 24/03, від 01.10.2007 № 95/4-07, від 19.02.2009 № 18-08/3а та № 18-08/3б, на здійснення повноважень кредитора-позивача щодо стягнення боргів за електроенергію з вказаного боржника, що відповідачем розцінено, як делегування обов'язків ліцензіата, передбачених положеннями п. 3.6.2 Умов і Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії (постанова НКРЕ від 13.06.1996 № 15/1) відносно проведення розрахунків за спожиту електроенергію з боржниками.
Суд вважає, що у даному випадку порушень вимог ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» з боку позивача не допущено.
Посилання відповідачів про те, що у даному випадку позивач повинен був керуватися тільки нормами вказаного Закону України «Про електроенергетику», яким не передбачено укладення договорів доручення для проведення розрахунків з боржниками за спожиту електроенергію,на увагу не заслуговує.
Законом України «Про електроенергетику», як зазначено вище, встановлено порядок розрахунків зі споживачами за спожиту електроенергію, у тому числі і порядок проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», згідно якого енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості.
Ст.15-1 Закону України «Про електроенергетику» встановлює та визначає лише механізм сплати заборгованості шляхом її внесення виключно на рахунки зі спеціальним режимом використання.
При цьому заборони залучати інших суб'єктів підприємницької діяльності для вирішення питання про інші дії, пов'язані з отриманням такої заборгованості, у тому числі надавати доручення іншим особам займатися цим питанням в інтересах енергопостачальника, у Законі України не міститься.
Тобто, Законом не заборонено укладати договори доручення для вирішення питання про отримання заборгованості з боржників енергопостачальника за спожиту електроенергію боржниками-споживачами.
Згідно зі ст. 1000 ЦК УКраїни за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Як вбачається з наданих договорів доручення, в них не міститься умов щодо передачі позивачем функцій ліцензіата, встановлених Законом України «Про електроенергетику».
В них містяться умови щодо здійснення повноважень кредитора до боржників позивача щодо стягнення боргів за спожиту електроенергію з зарахуванням її на рахунок зі спеціальним режимом використання, тобто у даному випадку позивач доручив іншим особам виконати його дії по отриманню від боржника заборгованості за спожиту електроенергію та перерахувати її на спеціальний рахунок, що не є тотожним передачі функції ліцензіата по виробництву, передачі, постачанню, використанню енергії, які дійсно регулюються Законом України « Про електроенергетику».
За таких обставин висновки відповідачів щодо порушень позивачем положень ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» та Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затвердженими постановою НКРЕ №15/1 від 13 червня 1996 року, які фактично повторюють положення ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», є помилковими, а тому підстав для застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу немає.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання неправомірною та скасування постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 16.12.2010 № 1891 до відповідача НКРЕ підлягають задоволенню.
Що стосується цих же позовних вимог до відповідача Луганського територіального представництва НКРЕ, то підстав для їх задоволення не вбачається, оскільки даний відповідач у цій частині вимог не є належним відповідачем.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.02.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28.02.2011 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги позивача ВАТ «Луганськобленерго» задовольнити частково.
Визнати неправомірною та скасувати постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 16.12.2010 № 1891 «Про накладення штрафу на ВАТ «Луганськобленерго» за порушення Ліцензійних умов з постачання електроенергії».
В задоволенні решти позовних вимог до Луганського територіального представництва НКРЕ відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 28 лютого 2011 року.
Головуючий суддяО.П. Островська
суддя
суддяЄ.О. Кисельова К.В. Агевич