04 лютого 2011 року 10:42 Справа № 2а-9046/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Міроновій К.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Барц Я.Є., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою ОСОБА_3
до Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації
про визнання протиправними рішень державного реєстратора Запорізького МБТІ від 05.10.10 р. та від 04.01.11 р.,
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що на підставі Договору купівлі-продажу від 22.07.1989 року р.№1-2858, посвідченого ОСОБА_4 державним нотаріусом 5-ої Запорізької державної нотаріальної контори позивачка ОСОБА_3 набула у приватну власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, в тому числі: житловий будинок літ.А; сараї літ.Б, літ.Г, літ.Ж; літня кухня літ.В; вбиральня літ.Д; гараж літ.Е; паркани №1, №2; ворота №3; водопровід №4 та замощення літ.І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Вище вказаний договір купівлі-продажу зареєстрований Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 23.07.1990 року, про що зроблено реєстровий запис № 31891, в реєстровій книзі № 179, що підтверджується відповідною відміткою, на зворотній стороні договору купівлі-продажу.
З метою поліпшення умов проживання сім'ї, протягом 1989 - 2001 років, ОСОБА_3 здійснила розширення та удосконалення вище зазначених будівель без погодження будівництва у встановленому законом порядку (самовільне будівництво). Внаслідок чого, на вище зазначеній земельній ділянці, окрім вище зазначених будівель та споруд (А; Б; Г; Ж; В; Д; Е; № 1; 2; 3; 4 та І, що належали ОСОБА_3 на підставі вище вказаного договору купівлі-продажу), з'явилися самовільно збудовані: житлова прибудова літ.А', службова прибудова літ.а', службова прибудова літ.а2, службова прибудова літ.а3, вбиральня літ.З та службова прибудова літ.к до літньої кухні позначеної літ.В. А в період з 2001 року по 2005 рік, і літня кухня позначена як літ.В, була реконструйована в житловий будинок літ.К (1984 - 2005 року будівництва).
Оскільки, за житловим будинком була закріплена земельна ділянка площею 853,00 кв.м., а після реконструкції житлового будинку були отримані позитивні висновки архітектури міста № 472 від 05.07.1985 року, пожежної інспекції № 630 від 10.12.1984 року та санітарної інспекції № 245 від 10.12.1984 року, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної ради м. Запоріжжя від 11.07.1985 року № 227/27, та відповідно до ст.376 ЦК України, ОСОБА_3 звернулася з відповідним позовом до Шевченківської районної адміністрації про визнання права власності на самовільно збудовані об'єкти нерухомості.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.1 і .2005 року (справа № 2- 5549/05/ за ОСОБА_3 було визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, в цілому, тобто і на самовільно збудовані об'єкти і на ті, що належали ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, що був вже зареєстрований в ОП ЗМБТІ раніше (23.07.1990 року).
У зв'язку з чим, відповідно до резолютивної частини рішення районного суду було визнано право власності на домоволодіння (у складі двох житлових будинків літ.А та літ.К) та зобов'язано ОП ЗМБТІ провести погашення правового документу, тобто договору купівлі-продажу № 1-2858 від 22.07.1989 року. Вказане рішення районного суду набрало законної сили та на його підставі була проведена реєстрації прав власності ОСОБА_3 в ОП ЗМБТІ.
Таким чином, реєстратор БТІ, реєструючи рішення районного суду, одночасно скасував попередній запис про реєстрацію права власності на житловий будинок за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, що було вчинено на виконання «погашення правового документу».
Маючи належним чином зареєстроване право власності в ОП ЗМБТІ на житловий будинок в цілому (в тому числі і на самовільні будівлі), ОСОБА_3 вирішила ним розпорядитися. У зв'язку з чим, ОСОБА_3 на підставі Договору дарування частини будинковолодіння від 02.12.2005 року (р.№ 2604, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5) подарувала, а її син ОСОБА_6 прийняв дарунок, у вигляді 63/100 частин будинку АДРЕСА_1. При цьому відчужена за договором дарування частка, відповідно до договору дарування була «натуральною» та в неї ввійшов житловий будинок літ.К (реконструйований з літньої кухні літ.В) з службовою прибудовою літ.к; сарай літ.Г; вбиральня літ.З та гараж літ.Е, - тобто самовільно збудовані об'єкти, право на розпорядження якими ОСОБА_3 отримала на підставі рішення районного суду від 11.11.2005 року.
За апеляційною скаргою колишньої дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05.07.2010 року рішення районного суду було скасоване, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, оскільки на сьогоднішній день рішення районного суду від 11.11.2005 року, на підставі якого було проведено погашення договору купівлі-продажу, скасоване ухвалою апеляційного суду від 05.07.2010 року, то відповідно, і скасовані правові підстави для погашення правового документу, здійснені реєстратором ОСОБА_8, шляхом скасування реєстрації права власності від 23.07.1990 року.
Маючи на меті знову зареєструвати в ОП ЗМБТІ право власності на підставі договору купівлі-продажу, вже після скасування рішення районного суду від 11.11.2005 року, відповідно до якого договір купівлі-продажу був «погашений», ОСОБА_3 звернулася з відповідною заявою до ОП ЗМБТІ. При цьому, до заяви від 04 жовтня 2010 року про реєстрацію права власності на підставі договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 додала оригінал самого Договору купівлі-продажу від 22.07.1989 року, оригінал рішення районного суду від 11.11.2005 року та оригінал ухвали апеляційного суду від 05.07.2010 року.
Рішенням реєстратора ОП ЗМБТІ від 05 жовтня 2010 року вих. № 829 ОСОБА_3 відмовлено у реєстрації права власності на підставі договору купівлі-продажу, оскільки: ухвалою апеляційного суду не визначено, які дії слід зробити ОП ЗМБТІ, що в розумінні реєстратора є поворотом виконання рішення суду, яке в даному випадку зробити неможливо у зв'язку з відчуженням частини житлового будинку за договором дарування, який ОСОБА_3 уклала на підставі скасованого рішення районного суду, про що є відповідне застереження у п.2 договору дарування (ст.380, ст.381 ЦПК України); скасувати існуючу реєстрацію прав власності ОСОБА_3 на 37/100 на підставі рішення районного суду та зареєструвати на підставі попереднього договору купівлі- продажу, не виявляється можливим, оскільки реєстратор не може встановити, яку частку домоволодіння складає житловий будинок літ.А., ОП ЗМБТІ було приписано провести погашення договору купівлі-продажу від 22.07.1989 року, що було виконано 29.11.2005 року реєстратором ОСОБА_8
З таким висновком реєстратора позивачка не може погодитися, оскільки вважає його безпідставним та таким, що прийнятий без урахування фактичних обставин справи. Після скасування апеляційним судом рішення суду від 11.11.2005 року, відпали правові підстави для «погашення», у зв'язку з чим, ОП ЗМБТІ має знову здійснити реєстрацію права власності за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.1989 року, за винятком частки, яка вже відчужена на підставі договору дарування. Своїм рішенням від 04.01.11 р. державний реєстратор повторно відмовив позивачці в реєстрації прав власності на 37/100 частин домоволодіння на підставі рішення суду та в проведенні державної реєстрації права власності на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.1989 р. на житловий будинок літ. А з цих підстав, що позивачка вважає також безпідставним та просить суд в уточненому позові - визнати протиправними рішення реєстратора Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_9 від 05 жовтня 2010 року та від 04 січня 2011 року про відмову ОСОБА_3 у скасуванні державної реєстрації права власності на 37/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та відмову ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) у державній реєстрації права власності на житловий будинок літ.А, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору купівлі-продажу від 22.07.1989 року р.№ 1-2858;
- зобов'язати Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації вчинити дії по скасуванню державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на 37/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації вчинити дії по державній реєстрації права власності ОСОБА_3 на житловий будинок літ.А, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Договору купівлі-продажу від 22.07.1989 року р.№ 1-2858.
В судовому засіданні представник позивача на своєму позові наполягає, просить суд його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає дії державного реєстратора БТІ такими, що відповідають вимогам закону. Просить суд відмовити позивачці в позові.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов позивачки таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень сторін та матеріалів справи, позивачка звернулася до ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 04.10.10 р. із заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.11.05 р., ухвали Запорізького апеляційного суду від 05.07.10 р. та договору купівлі-продажу від 22.07.1989 р.
Рішенням від 05.10.10 р. державного реєстратора відповідача ОСОБА_9 позивачці було відмовлено в реєстрації права власності на житловий будинок та повторно 04.01.11 р. було відмовлено позивачці тим же державним реєстратором в реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, з аналогічних підстав, а саме: у зв»язку з тим, що ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 05.07.2010р. /справа №22-4331/2010р./ не визначено, які дії слід вчинити на виконання данної ухвали Апеляційного суду (згідно п.3.8. Тимчасового положення реєстратору забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права), а також у зв'язку з тим, що наданий договір купівлі-продажу передбачає перехід права власності лише на житловий будинок літ.А, а за даними інвентаризаційної справи існує такий об'єкт нерухомого майна, як домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.А та житлового будинку літ.К., 63/100 частини якого вже перейшли у власність іншої особи на підставі документу, який не оскаржувався (тобто не визнаний нечинним), в задоволенні заяви про реєстрацію права власності на вищезазначений житловий будинок літ.А має бути відмовлено.
Суд вважає зазначені рішення відповідача такими, що винесені у відповідності з нормами закону, з наступних підстав.
Відповідно п.3.1 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 18.02.2002р. №157/6445 із змінами, реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації.
Підстави відмови у державній реєстрації закріплені в ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в ред. закону N 1878-УІ ( 1878-17 ) від 11.02.2010), а саме:
У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
- заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
- об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;
- із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
- подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
- заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
- заявлене право вже зареєстровано.
Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи, 23.07.1990р. за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу від 22.07.1989р. р.№1-2858, згідно якого у власність ОСОБА_3 перейшло: житловий будинок літ.А, сараї Б,Г,К, літня кухня В, вбиральня Д, гараж Е, паркани №1,2 ворота №3, водопровід №4, замощення І.
Згідно матеріалів технічної інвентаризації від 18.10.2005 року на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 знаходилось: житловий будинок А, гараж Е, сарай Г, огорожа №1,2, водогін №4, замощення І, ворота №3, а також самочинно побудовано: житлова прибудова А1,службова прибудова а1, службова прибудова а2, службова прибудова а3, вбиральня З, житловий будинок К, службова прибудова к.
29.11.2005р. була проведена державна реєстрація права власності за ОСОБА_3 на новий, визнаний рішенням Шевченківського суду м.Запоріжжя, справа №22- 5549/05 від 11.11.2005р., об'єкт нерухомості - домоволодіння, з проставленням штампів узаконення самочинно збудованого житлового будинку літ.К, службової прибудови а1, службової прибудова а2, службової прибудови а3, вбиральні 3, житлової прибудова А1, службової прибудови к.
Відповідно до п.6.1. Тимчасового Положення на кожний об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратором БТІ відкриваються відповідний розділ Реєстру прав та реєстраційна справа. Отже, при проведенні державної реєстрації права власності на домоволодіння, в Реєстрі прав власності був відкритий новий Розділ реєстру прав.
За договором дарування, посвідченим ОСОБА_5, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 02.12.2005р. р№2604, 63/100 частин домоволодіння /житловий будинок літ.К, службова прибудова к, сарай Г, вбиральня З, гараж Е, оглядова яма/, перейшли у власність ОСОБА_6, тоді як предметом договору купівлі-продажу було 63/100 частин будинковолодіння, яке складається з житлового будинку літ. К та житлового будинку літ. А.
У зв'язку з тим, що наданий договір купівлі-продажу передбачає перехід права власності лише на житловий будинок літ.А, а за даними інвентаризаційної справи існує такий об'єкт нерухомого майна, як домоволодіння (що складається з житлового будинку літ.А та житлового будинку літ.К), 63/100 частини якого вже перейшли у власність іншої особи на підставі документу, який не оскаржувався (тобто не визнаний нечинним), в задоволенні заяви про реєстрацію права власності на вищезазначений житловий будинок літ.А позивачці було законно відмовлено.
Таким чином, ОП ЗМБТІ діяло у відповідності та підставі норм діючого законодавства в межах наданих Законом повноважень та у спосіб, передбачений нормативними актами, що регулюють відповідні правовідносини.
З цих підстав позов позивачки не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в ред. закону N 1878-УІ ( 1878-17 ) від 11.02.2010), п.3.1 Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 18.02.2002р. №157/6445 із змінами, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації про визнання протиправними рішень реєстратора Орендного підприємства Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_9 від 05 жовтня 2010 року та від 04 січня 2011 року - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, що суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О.Нестеренко
Постанова виготовлена у повному обсязі 09.02.2011 р.