про повернення позовної заяви
"21" лютого 2011 р.
№ 26
/17-2011-170
Суддя господарського суду Одеської області Никифорчук М.І., розглянувши матеріали позовної заяви ПП „Строммашина -Агро” до ТОВ „ПКК Будінжсервіс” про стягнення неповернутого майна, боргу по орендним платежам та неустойки за неналежне виконання умов договору, -
ПП „Строммашина -Агро” звернулось із позовом до ТОВ „ПКК Будінжсервіс ” про стягнення неповернутого майна, боргу по орендним платежам та неустойки за неналежне виконання умов договору.
Розглянувши матеріали додані до позову, господарський суд вважає, позов з доданими матеріалами підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.
Позивачем до позову надане платіжне доручення від 17.02.2011р. №25 про сплату державного мита в сумі 6972,06 грн.
Розглянувши вказане платіжне доручення, господарський суд вважає, що воно не може бути прийняти судом як доказ сплати за таких підстав.
Згідно п. 14 Інструкції „Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженого наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за N 50, із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України, у т.ч. N 487 від 15.10.2003 р., - при перерахуванні мита з рахунку платника - до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом ( поміткою) кредитної установи такого змісту ”Зараховано в доход бюджет ___ крб.” (дата). Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Такого напису надане платіжне доручення не містить. Тобто вказане платіжне доручення не відповідає вимогам вказаної Інструкції і тому не може бути прийнято судом як доказ сплати державного мита в установленому порядку.
Крім того, згідно підрахунку загальної суми стягнення ( як зазначено у проханій частині позову) - заборгованість по орендним платежам в розмірі - 415 785,43 грн., неустойки в порядку застосування п. 7.1 договору в розмірі - 80420,17 грн., неустойки в порядку застосування п.7.3 договору в розмірі - 192661,92 грн. та 3% річних в розмірі - 8338,49 грн., всього в загальній сумі майнових вимог по даному спору - 697206,01 грн.
Вимоги позивача ( згідно проханої частини позову ) про зобов'язання ТОВ „ПКК Будінжсервіс” повернути ПП „Строммашина - Агро” 1181 одиниць елементів будівельної палубки є вимогами не майнового характеру ( оскільки не підлягають вартісній оцінці ) і ці вимоги сплачуються державним митом відповідно до підпункту "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „ Про державне мито” N 7-93 від 21 січня 1993 року в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005р. - згідно якого ставки державного мита із заяв, що подаються до господарських судів немайнового характеру складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Указу Президента України від 25 серпня 1996 року N 762/96 „ Про грошову реформу в Україні”, п. 5 Підрозділу 1 розділу XX. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум доходів громадян, складає 17 гривень.
Отже розмір державного мита за вказані вимоги немайнового характеру складає 85 грн. які позивач не сплатив.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додаток до неї без розгляду, якщо не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі .
Вказані обставини, на думку суду, перешкоджають прийняттю даного позову до провадження.
Аналізуючи приведене, суд вважає, що вказані обставини зумовлюють повернення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя, -
Позовну заяву з додатком повернути ПП „Строммашина -Агро” без розгляду.
Додаток : позовна заява на 7 арк. з додатком згідно додатку до неї.
Суддя Никифорчук М.І.