"15" лютого 2011 р.Справа № 6-15/140-09-4621
За позовом: ОСОБА_1
До відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеські автотранспортні перевезення”
2. ОСОБА_2
Про виділення частини майна, визнання права власності та зобов'язання повернення майна.
Колегія суддів господарського суду Одеської області в складі:
Головуючий суддя Демешин О.А.
Суддя Рога Н.В.
Суддя Меденцев П.А.
Представники :
Від позивача: ОСОБА_3 - довіреність
Від відповідачів: 1 Попов М.М. - довіреність
2 Попов М.М. - довіреність
СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеські автотранспортні перевезення” (далі відповідач 1, ТОВ «ОАТП») та до ОСОБА_2 (далі відповідач 2) про виділення позивачу 50% частини майна ТОВ «ОАТП»та визнання за позивачем право власності на 50% частини цього майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАТП», зобов'язання ТОВ «ОАТП»повернути позивачу 50% частини майна та стягнення з ТОВ „ОАТП" на користь позивача 50% прибутку, одержаного товариством в 2009 році до моменту виходу позивача з нього.
22.12.2010 р. (вх.№ 34634) позивачем надано до суду пояснення до підстав позовних вимог в якому позивач, не змінюючи предмету позову, обґрунтував підстави позовної заяви зазначивши, що виділення ОСОБА_1 50% частини майна ТОВ „ОАТП" можливо шляхом повернення частини автобусів та визнання права власності на них.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, зазначивши, що вимоги, вказані у вищезазначених письмових поясненнях, є остаточними уточненими позовними вимогами
Оскільки частка позивача складає 50 %, він просить суд виділити ОСОБА_1 наступне майно ТОВ „ОАТП":
Автобус БОГДАН А09201, 2005 року випуску, жовтого кольору, держномер НОМЕР_2, свідоцтво НОМЕР_3 від 23.09.2008 року, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_4 вартістю 48 500 грн.;
Автобус БОГДАН А09201, 2005 року випуску, жовтого кольору, держномер НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_6 від 08.10.08, двигун НОМЕР_7, кузов № НОМЕР_8 вартістю 48 500 грн.;
Автобус БОГДАН А09201, 2005 року випуску, жовтого кольору, держномер НОМЕР_9, свідоцтво НОМЕР_10 від 15.10.2008 року, двигун НОМЕР_11, кузов НОМЕР_12 вартістю 48 500 грн.;
Автобус БОГДАН А09201, 2005 року випуску, жовтого кольору, держномер НОМЕР_13, свідоцтво НОМЕР_14 від 15.10.2008 року, двигун НОМЕР_15, кузов НОМЕР_16 вартістю 48 500 грн.;
Автобус БОГДАН А09201, 2005 року випуску, жовтого кольору, держномер НОМЕР_17 свідоцтво НОМЕР_18 від 21.10.2008 року, двигун НОМЕР_19, кузов НОМЕР_20 вартістю 48 500 грн.;
Автобус БОГДАН А09201, 2005 року випуску, жовтого кольору, держномер НОМЕР_21, свідоцтво НОМЕР_22 від 16.04.2009 року, двигун НОМЕР_23, кузов НОМЕР_24 вартість 48 500 грн.
Позивач позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач з позовом не згоден, з підстав, викладених у відзиві.
Під час розгляду справи оголошувалась перерва до 15.02.2011 о 15.00.
19 серпня 2008 року на підставі протоколу № 1 загальних зборів учасників було створено ТОВ „Одеські автотранспортні перевезення".
Відповідно до п. 1.3.2 Статуту ТОВ «ОАТП»учасниками товариства були ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Згідно п. 5.1. Статуту ТОВ «ОАТП»частка кожного з учасників у статутному капіталі товариства складала 50%.
Як вказує позивач, ним було прийнято рішення про вихід зі складу учасників товариства, про що свідчить заява позивача, яка була посвідчена приватним нотаріусом 30.06.2009 р. та зареєстрована в реєстрі за № 1061.
Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.
Також, позивач вказує, що відповідач 1 не розглянув заяву позивача та не вчинив будь-яких дій щодо внесення змін у засновницькі документи товариства про вихід зі складу учасників товариства та державній реєстрації таких змін у державного реєстратора.
Своєю бездіяльністю відповідач, на думку позивача, порушує його корпоративні права на виділення, відповідно до статті 54 Закону України „Про господарські товариства”, частини майна у вигляді вище перелічених автобусів, яке товариство, на думку позивача, повинно йому виділити в розмірі, пропорційно часті ОСОБА_1 у Статутному капіталі ТОВ „Одеські автотранспортні перевезення”.
.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що вимога про виділ 50 % майна товариства не відповідає передбаченим законодавством України способам захисту прав, які можуть бути застосовані у спірних правовідносинах та вимоги про виділ 50 % майна товариства та визнання права власності є безпідставними та незаконними.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Згідно ч. 1 п 3. ст. 10 п. Закону України «Про господарські товариства»учасник товариства має право вийти в установленому порядку з товариства та відповідно до ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України, учасник повинен повідомити товариство про свій вихід не пізніше ніж за 3 місяці, якщо інший строк не встановлено статутом. Пунктом 5.7 Статуту товариства передбачено, що учасник товариства за 1 місяць повинен письмово повідомити товариство про свій намір вийти з нього
.
В обґрунтування позовних вимог про виділення 50% частини майна ТОВ «ОАТП»позивач посилається на ст. 16 ЦКУ та на те, що на вимогу позивача суд може застосувати й інші, ніж передбачені цією статтею, способи захисту прав, якщо вони не суперечать законодавству і не порушують права інших осіб.
Відповідно до п. 10 П останови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК, та не випливають із положень законодавства. Господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові.
Ні статтею 16 Цивільного кодексу України, ні статтею 20 Господарського кодексу України не передбачено такого способу захисту права, як виділ майна товариства в натурі на користь учасника.
Зазначене відноситься до компетенції загальних зборів товариства при розгляді питання про вихід учасника із складу товариства.
Крім того, відповідно до ст. 54 Закону України „Про господарські товариства” при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.
Як вбачається із заяви про вихід ОСОБА_1 із ТОВ «ОАТП»вона лише повідомила відповідача 1 про вихід зі складу учасників товариства. Про виділення їй майна в натурі у вигляді автобусів ОСОБА_1 не вимагала.
Позивач, вимагаючи виділення йому частини майна у вигляді автобусів, перелік яких зазначено вище, - не надав суду будь-яких доказів згоди товариства про повернення майна в натурі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись 44, 49,82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної у порядку ст.85 ГПК України
Повне рішення складено17.02.2011р.
головуючий суддя Демешин О.А.
Суддя (підпис) Рога Н.В.
Суддя (підпис) Меденцев П.А.