"16" лютого 2011 р.
Справа № 8/84-03-2393
Суддя Смелянець Г.Є., розглянувши скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго»за вх. №241/2011 від 06.01.2011р. на постанову Відділу державної виконавчої служби Кодимського районного управління юстиції
про закінчення виконавчого провадження
по справі №8/84-03-2393
за позовом Котовського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, в особі Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго», в особі Котовських електричних мереж
до відповідача Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор»
про стягнення 3459,85 грн.
за участю представників
від позивача (скаржник): Хомутенко А.В. за довіреністю від 29.12.2010р. №11
від відповідача: не з'явився
від орану ДВС: не з'явився
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.06.2003р. по справі №8/84-03-2393 позов Котовського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, в особі Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго», в особі Котовських електричних мереж задоволено та з СТОВ «Вектор»на користь ВАТ «ЕК Одесаобленерго»в особі Котовських електричних мереж стягнуто заборгованість в сумі 3459,85 грн., про що 01.07.2003р. господарським судом Одеської області виданий відповідний наказ.
13.12.2010р. Відділом державної виконавчої служби Кодимського районного управління юстиції Одеської області (надалі - ВДВС Кодимського РУЮ) відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 01.07.2003р. по справі №8/84-03-2393, про що винесено відповідну постанову, в якій боржнику - СТОВ «Вектор»встановлено строк добровільного виконання до 20.12.2010р.
Тією ж датою ВДВС Кодимського РУЮ на підставі п.3 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 01.07.2003р. по справі №8/84-03-2393. При цьому вказана постанова мотивована тим, що постановою господарського суду Одеської області №32/283-07-8944 від 18.02.2009р. припинено підприємницьку діяльність та ліквідовано СТОВ «Вектор».
ВАТ «ЕК Одесаобленерго»просить суд визнати недійсною вищевказану постанову ВДВС Кодимського РУЮ, з посиланням при цьому на безпідставність застосування п.3 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки ліквідація юридичної особи -боржника у виконавчому провадженні і визнання юридичної особи банкрутом не є тотожними. Окрім того, на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження постановою ВГСУ від 13.10.2009р. скасовано постанову господарського суду Одеської області від 18.02.2009р. у справі №21-25-32/283-07-8944 і справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.
У запереченнях від 28.01.2011р. за вх. №2859/2011 ВДВС Кодимського РУЮ просить суд відмовити ВАТ «ЕК Одесаобленерго»у задоволені скарги, з посиланням при цьому на те, що дії ВДВС по закінченню виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 01.07.2003р. по справі №8/84-03-2393 є правомірними, оскільки постановою господарського суду Одеської області від 18.02.2009р. №32/283-07-8944 СТОВ «Вектор»визнано банкрутом і відповідно всі виконавчі документи про стягнення заборгованості з СТОВ «Вектор»передані для виконання арбітражному керуючому, що відповідає вимогам п.7 ст.37, ч.2,3 ст.65 Закону України «Про виконавче провадження». Окрім того, скарга на постанову ВДВС повинна розглядатися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства, оскільки ВДВС Кодимського РУЮ являється органом виконавчої влади, тобто є суб'єктом владних повноважень.
При цьому ВДВС Кодимського РУЮ, яке про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився та про причини свого нез'явлення суд не повідомив. Відповідач (боржник), який також про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив та витребуваний судом відзив на скаргу не надав. Між тим, з огляду на вимоги ч.2 ст.121-2 ГПК України, якою передбачено, що неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, господарський суд визнав за можливе розглянути скаргу позивача за відсутністю у судовому засіданні відповідача (боржник) та ВДВС Кодимського РУЮ.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги скарги, просив суд її задовольнити, а також надав пояснення на заперечення ВДВС Кодимського РУЮ від 16.02.2011р. №21/158.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги, з наступних мотивів.
Згідно з п.3 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у випадку смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
В силу вимог ч.5 ст.111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а відповідно до ч.1 ст.110 ЦК України, вимоги якої кореспондуються з вимогами ст.60 ГК України, юридична особа ліквідується 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи,уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
При цьому з аналізу ст.ст.21-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»випливає, що визнання боржника банкрутом та ліквідація останнього не є тотожними поняттями та не збігаються у часі.
Поряд з цим наявні у матеріалах справи документи свідчать, що 18.02.2009р. господарським судом Одеської області прийнято постанову у справі №32/283-07-8944 про визнання СТОВ «Вектор»банкрутом та про відкриття ліквідаційної процедури СТОВ «Вектор». Жодних процесуальних документів (ухвал) про ліквідацію юридичної особи -банкрута СТОВ «Вектор»господарським судом не приймалося. Більш того, Постановою ВГСУ від 13.10.2009р. постанову господарського суду Одеської області від 18.02.2009р. у справі №21-25-32/283-07-8944 скасовано і справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області. Разом з тим, у державному реєстрі запис про припинення СТОВ «Вектор»у зв'язку із ліквідацією останнього також не міститься, про що свідчить Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Виконавчого комітету Одеської міської ради, який наданий на вимогу суду, та згідно з яким, станом на 17.01.2011р. СТОВ «Вектор»перебуває у стані припинення підприємницької діяльності.
Таким чином постанова ВДВС Кодимського РУЮ про закінчення виконавчого провадження від 13.12.2010р. не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому визнається недійсною господарським судом.
Доводи ВДВС Кодимського РУЮ про відповідність дій останнього щодо закінчення виконавчого провадження вимогам п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»господарський суд до уваги не приймає, оскільки постанову про закінчення виконавчого провадження винесено ВДВС Кодимського РУЮ саме на підставі п.3 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання ВДВС Кодимського РУЮ на те, що дана скарга повинна розглядатися в порядку адміністративного, а не господарського судочинства, також не приймаються до уваги господарським судом, оскільки скарга ВАТ «ЕК Одесаобленерго»стосується примусового виконання наказу від 01.07.2003р., який виданий на виконання рішення господарського суду Одеської області, а за змістом ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким розглянуто відповідну справу. Аналогічна правова позиція викладена і у роз'ясненнях Президії ВГСУ від 28.03.2002р. №04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».
Керуючись ст.ст. 121-2, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго»за вх. №241/2011 від 06.01.2011р. задовольнити.
2.Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Кодимського районного управління юстиції Одеської області про закінчення виконавчого провадження від 13.12.2010р.
Ухвалу може бути оскаржено у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Суддя Смелянець Г.Є.