копія
17 грудня 2010 р. Справа № 2а-13649/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Д/о до ТОВ "Рудмашсервіс" про стягнення заборгованості , -
Північна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Д/о звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ТОВ "Рудмашсервіс" про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що юридична особа ТОВ "Рудмашсервіс" є платником земельного податку відповідно до закону. Відповідач має податковий борг з комунального з 12.01.2010 - 10.09.2010 року в сумі 279238 грн. 95., який утворився внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, суд встановив наступне.
ТОВ "Рудмашсервіс" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 03.01.2002р. за №10002742502, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копією свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи. Відповідач з 22.01.2002 р. перебуває на обліку в Північній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі як платник окремих видів податків, в тому числі, плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, про що свідчить довідка податкового органу №253 від 31.08.2010р. Відповідачем самостійно обчислено суму податкового зобов'язання та зазначено її у податковому розрахунку земельного податку.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Статтею 15 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року).
Згідно статті 27 Закону України «Про плату за землю», контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991 року встановлено, що земельний податок є обов'язковим платежем, а платниками податків та зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) у встановлені законом строки.
Відповідно до інформації Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Д/о, ТОВ "Рудмашсервіс" має податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 279238,95 грн., який виник внаслідок несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку.
Порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.
Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.
Відповідно до статті 4 Закону України №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобов'язання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.
Відповідно до статті 6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181, було відправлено відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/317 від 04.08.2009 р. на суму 38971,08 грн., яка отримана відповідачем 28.09.2009 р, що підтверджується підписом про його отримання, а також, другу податкову вимогу № 2/372 від 04.09.2009 р. на суму 78456 грн. 63 коп.
Таким чином, суми заборгованості зі сплати земельного податку, є узгодженими, і набули статусу податкового боргу платника податків.
Дані щодо погашення відповідачем податкової заборгованості в сумі 279238, 95 грн. в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1, 3 ст 112 Кодексу адміністративного судочинства України Позивач може відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 122, 128, 160-162, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок активів ТОВ "Рудмашсервіс" (ЄДРПОУ 31735895) на користь місцевого бюджету (рр33216812700025, код платежу 13050200, одержувач ВДК у Тернівському районі м.Кривого Рогу, банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість зі сплати земельного податку у сумі 279238,95 (двісті сімдесят дев"ять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 95 коп.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис)
Постанова не набрала законної сили 17.12.10
СуддяР.А. Барановський
Р.А. Барановський