ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/2621.02.11
За позовом Інституту хімії поверхні Національної академії наук ім. О.О. Чуйка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтех - Київ"
про стягнення 32 809,24 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Симонян Г.С. -представник за довіреністю № 259/01-10-41 від 20.01.11; Бевзенюк В.П. -представник з а довіреністю № 259/01-10-42 від 20.01.11
від відповідача: не з'явився
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтех - Київ" заборгованості за Договором оренди нерухомого майна № 27-А від 01.04.2010 в розмірі 32 809,24 грн., в тому числі 28 848,94 грн. основного боргу, 521,51 грн. 3% річних, 2 167,44 грн. пені, 1 271,35 грн. збитків від інфляції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди № 27-А від 01.04.2010 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати за квітень 2010 -листопад 2010, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 28 848,94 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2011 порушено провадження по справі № 53/26, розгляд справи призначено на 31.01.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2011, у зв'язку з нез'явленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 21.02.2011.
Представник позивача в судовому засіданні 21.02.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. На виконання вимог ухвали суду від 31.01.2011 позивач надав докази направлення відповідачу по справі рахунків на оплату наданих послуг та уточнений розрахунок пені, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 909,96 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Згідно з п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 21.02.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва
01 квітня 2010 між Інститутом хімії поверхні Національної академії наук України (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецтех - Київ" (далі відповідач) був укладений договір оренди № 27-А нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту хімії поверхні ім.. О.О.Чуйка НАН України.
Відповідно до умов даного договору позивач передав відповідачу в орендне користування нерухоме державне майно -склад площею 158,73 кв.м., розташований за адресою: 03164, м. Київ, вул.. Генерала Наумова, 17, в складі № 12/7, що перебуває на балансі Інституту хімії поверхні ім.. О.О.Чуйка НАН України, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 18.12.2009 і становить станом на 18.12.2009 2 835,19 грн. (п.1.1). Майно передається в оренду з метою використання під виробництво площею -158,73 кв.м. (п. 1.2.).
Строк дії даного договору сторони визначили з 01.04.2010 по 31.12.2010 включно.
Факт приймання нерухомого майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі в оренду нежилих приміщень від 01.04.2010р. (копія в матеріалах справи).
За взаємною згодою сторін договір оренди нерухомого майна № 27-А було розірвано 30.11.2010. Орендоване відповідачем майно 30.11.2010 було повернуто орендодавцю з оформленням відповідного акту (копії угоди про розірвання договору та акт приймання-передачі знаходяться в матеріалах справи).
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95 № 786 зі змінами за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди -березень 2010 склад площею 158,73 кв.м. -29,67 грн. за 1 кв.м., а за всю орендовану площу 4 709,52 грн. та ПДВ 941,90 грн., всього 5 651,42 грн. Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю по рахункам Орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, відшкодування коштів за проведення експертної оцінки та публікацію оголошення в газеті, інші витрати.
Орендна плата перераховується Орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 3.3.).
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Нормами Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушував умови Договору, а саме проводив оплату за фактичне користування займаним приміщенням несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.
Матеріали справи також свідчать, що позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури № 100 від 15.04.2010, № 100/1 від 15.04.2010, № 119 від 12.05.2010, № 119а від 12.05.2010, № 144 від 14.06.2010, № 144а від 14.06.2010, № 167 від 07.07.2010, № 167а від 07.07.2010, № 195 від 16.08.2010, № 195а від 16.08.2010, № 221 від 14.09.2010, № 221а від 14.09.2010, № 249 від 14.10.2010, № 249а від 14.10.2010, № 276 від 16.11.2010, № 276-а від 16.11.2010.
Виставлені рахунки-фактури відповідач оплатив частково, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача, несплаченим залишився борг в сумі 28 848,94 грн.
Суд перевірив, погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з плати за користування приміщенням за квітень 2010 -листопад 2010, всього в сумі 28 848,94 грн.
В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості з плати за користування приміщенням за квітень 2010 -листопад 2010, всього в сумі 28 848,94 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 909,96 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо сплати орендних платежів стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 1 909,96 грн.
Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з останнього 3% річних у розмірі 521,51 грн. з квітня 2010 по грудень 2010 та збитки від інфляції у розмірі 1 271,35 грн. за період з квітня 2010 по грудень 2010.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню збитки від інфляції, розмір яких відповідно поданого позивач розрахунку становить 1 271,35 грн. та 3% річних в сумі 521,51 грн.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача то позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.
Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Згідно з п. 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 546, 549, 611, 612, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецтех - Київ” (03039, м. Київ, вул. М.Грінченка, 18 А; код ЄДРПОУ 34934840, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Інституту хімії поверхні Національної академії наук України (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 17; код ЄДРПОУ 03291669) 28 848 (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок вісім) грн.. 94 коп. заборгованості по орендній платі, 1 909 (одна тисяча дев'ятсот дев'ять) грн.. 96 коп. пені, 1 271 (одна тисяча двісті сімдесят одна) грн.. 35 коп. збитків від інфляції, 521 (п'ятсот двадцять одна) грн.. 51 коп. 3% річних, 325 (триста двадцять п'ять) грн.. 52 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Суддя О.А.Грєхова
Повне рішення складено 23.02.2011