ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/16315.02.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - К»
до 1. Київської регіональної митниці
2. Управління державного казначейства у місті Києві
про стягнення збитків, -
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: Філіппович М.С. (довіреність від 04.11.2010р.)
від відповідача 1: Туз О.А. (довіреність № 40/1-41/429 від 14.01.2011);
від відповідача-2: Субота О.В. (довіреність № 05-04/19-103).
В судовому засіданні 15 лютого 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з Київської регіональної митниці (надалі -відповідач-1) та Управління державного казначейства у місті Києві (надалі -відповідач-2) суми збитків в розмірі 15 063,25 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем-1 неправомірно було винесене рішення № КТ-100-3768-04 від 07.09.2004 (яке визнано недійсним рішенням Господарського суду м. Києва від 27.05.2005 у справі № 11/24), за яким товар позивача був визначений за кодом УКТ ЗЕД № 8509101000, де пільгова ставка мита становить 25 %, в той час як позивачем було визначено код УКТ ЗЕД вказаного товару за № 8679899890, за яким ставка мита становить 2%. В результаті неправомірних дій Відповідача для мінімізації порушень своїх господарських планів позивач вимушений був здійснити митне оформлення вантажу зі сплатою мита і ПДВ в розмірах, визначених відповідачем-1, що призвело до завдання позивачу збитків (внаслідок переплати обов'язкових платежів) на загальну суму 15 063,25 грн.
Відповідач-1 відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що ним правомірно було відмовлено у митному оформлені вантажу, а суми, що були сплачені позивачем, відповідач-1 не отримував, оскільки вони направляються до Державного бюджету України.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав, в судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на те, що законодавством України не передбачено можливості відшкодування органами Державного казначейства України збитків, завданих іншими державними органами, а згідно ст. ст. 1166, 1167 ЦК України шкода відшкодовується особою, яка її завдала.
Ухвалою від 21.04.2006 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 30.05.2006. Ухвалою від 30.05.2006 провадження у справі було зупинене до вирішення Вищим господарським судом України справи за позовом ТОВ «Чистий світ-К»до Київської регіональної митниці про визнання недійсним рішення про визначення коду товару. Ухвалою від 15.08.2006 поновлено провадження по справі, розгляд справи призначений на 03.10.2006. Ухвалою від 03.10.2006 провадження уу справі зупинено до набрання законної сили рішенням за результатами розгляду Верховним судом України касаційної скарги ТОВ «Чистий світ-К»на постанову ВГСУ від 02.06.2006 у справі № 11/24. Ухвалою від 06.12.2010 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 21.12.2010. В судове засідання 21.12.2010 представник відповідача-2 не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 20.01.2011. В судовому засіданні 20.01.2011 оголошено перерву до 03.02.2011. В судове засідання 03.02.2011 представник позивача не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 15.02.2011. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
04.09.2004 позивачем було заявлено до митного оформлення в режимі імпорт товар та надано вантажно митну декларацію на товар № 100000005/4/412548 (надалі - ВМД). У вказаній ВМД позивач задекларував товар, визначений в позиції 26 за кодом УКТ ЗЕД 8479899890 як пилосос промисловий NT9931, 400В, 3-х.ф., 4 кВт -6 шт. (надалі - товар).
Відповідачем було відмовлено позивачу в митному оформлені товару за вказаним кодом УКТ ЗЕД та винесено рішення № КТ-100-3768-04 від 07.09.2004, відповідно до якого товар необхідно було декларувати під кодом УКТ ЗЕД 8509101000 як пилосос марки «Karcher»мод. NТ9931 пересувний на колесах, напруга 400В, 3-х фазний, потужністю 4000 Вт.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2005 по справі № 11/24, яке залишене в силі постановою Верховного суду України від 05.02.2008 (копії в матеріалах справи) визнано недійсним рішення відповідача-1 № КТ-100-3768-04 від 07.09.2004 в частині визначення товару №26 (пилосос марки «Karcher»мод. NТ9931 пересувний на колесах, напруга 400В, 3-х фазний, потужністю 4000 Вт) за кодом УКТ ЗЕД 8509101000.
У вказаному рішенні встановлено, що товар - пилосос марки «Karcher»мод. NТ9931 пересувний на колесах, напруга 400В, 3-х фазний, потужністю 4000 Вт, має промислове призначення, а тому класифікується за кодом УКТ ЗЕД 8479899890, який і був визначений позивачем у ВМД № 100000005/4/412548.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
В розвиток цієї норми, статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У відповідності до ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Так, у пункті 17 частини 1 ст. 1 Митного кодексу України (надалі -МК України) митні органи визначені як спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього кодексу та інших законів України покладено їх безпосереднє здійснення.
Статтею 313 МК України передбачено, що класифікацію товарів, тобто віднесення їх до зазначених в УКТ ЗЕД класифікаційних угрупувань, покладено на митні органи, рішення яких з цього питання є обов'язковими для підприємств і організацій.
Матеріалами справи підтверджується, що рішення Київської регіональної митниці № КТ-100-3768-04 від 07.09.2004 в частині визначення товару №26 за кодом УКТ ЗЕД 8509101000 є неправомірним. Вказаний факт встановлений рішенням Господарського суду м. Києва від 27.05.2005 по справі № 11/24, яке залишене в силі постановою Верховного суду України від 05.02.2008. А тому шкода, завдана позивачу таким незаконним рішенням має відшкодовуватися державою в особі Київської регіональної митниці, з огляду на положення ст. 170, 1166 ЦК України.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Згідно із Розділом ХVІ Закону України «Про Митний тариф України»(в редакції станом на дату прийняття відповідачем неправомірного рішення про визначення коду товару) пільгова ставка ввізного мита для товару з кодом УКТ ЗЕД 8479899890 становила 2%, а для товару з кодом 8509101000 (визначеного відповідачем-1 в рішенні) -25%.
Згідно з п. 7 Інструкції про порядок контролю митними органами за справлянням під час митного оформлення товарів, увезених (пересланих) на митну територію України, та перерахуванням до бюджету податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної митної служби від 09.06.1999 № 346 (в редакції на час винесення відповідачем-1 рішення про визначення коду товару) сума ПДВ на товари, що обкладаються тільки митом нараховується за формулою: С = (В + С ) х П / 100, де Спдв - сума ПДВ; В - митна вартість; См - сума мита; П - ставка ПДВ (20%).
Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання неправомірного рішення відповідача-1 про визначення коду товару №26 було сплачено ввізне мито в розмірі 13 644,25 грн. (54 577,00 грн. вартості товару х 25% ставки мита по коду № 8509101000) та ПДВ в сумі 13 644,25 грн. ((54 577,00 грн. вартості товару + 13644,25 грн. мита) х 20% ставки ПДВ). Сплата вказаних сум підтверджується ВМД № 683 (за контрактом №1-К/2002 від 01.03.2002) та платіжними дорученнями № 83 від 30.07.2004, № 299 від 03.09.2004, № 343 від 10.09.2004 (копії в матеріалах справи).
В разі ж застосування до товару № 26 коду УКТ ЗЕД 8479899890, розмір ввізного мита мав становити 1 091,54 грн. (54 577,00 грн. вартості товару х 2% ставки мита по коду № 8479899890), а сума належного до сплати ПДВ мала відповідати 11 133,71 грн. ((54 577,00 грн. вартості товару + 1 091,54 грн. мита) х 20% ставки ПДВ).
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що через незаконне рішення відповідача про визначення коду товару позивач поніс збитки внаслідок здійснення переплати сум ввізного мита в розмірі 12 552,71 грн. (13 644,25 грн. -1 091,54 грн.) та ПДВ в розмірі 2 510,54 грн. (13644,25 грн. -11 113,71 грн.). Всього завдано збитків на суму 15 063,25 грн.
Відповідно до ст.ст. 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу вказані збитки повністю підлягають відшкодуванню позивачу державою в особі Київської регіональної митниці.
Зважаючи на те, що Бюджетним кодексом України визначена казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, а Державне казначейство України та його органи лише здійснюють операції з коштами державного бюджету та не наділені повноваженнями щодо розпорядження цими коштами, а також враховуючи те, що завдання шкоди позивачу сталося з вини відповідача-2, який є державним органом, та від імені держави здійснює її цивільні обов'язки, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення збитків з держави в особі Київської регіональної митниці.
Враховуючи те, що завдання шкоди сталося з вини відповідача-1 судові витрати в сумі 269,00 грн. підлягають відшкодуванню за його рахунок.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із Держави Україна в особі Київскої регіональної митниці (03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8-А, ідентифікаційний код 00137331, р/р 37349210000026 в УДК у м. Києві, МФО 820019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чистий світ - К»(04073, м. Київ, просп. Московський, 21,ідентифікаційний код 30369774, р/р №260043061501 в АБ «Банк регіонального розвитку», МФО 300540) 15 063,25 грн. (п'ятнадцять тисяч шістдесят три гривні 25 копійок) збитків та судові витрати в сумі 269,00 грн. (двісті шістдесят дев'ять гривень).
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 21.02.2011р.