ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/26114.02.11
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк»
про стягнення 29 518,70 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Макаренко Ю.О.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 29 518, 70 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 03.11.2006 р. та додатковою угодою до нього від 27.11.2007 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати відповідно до умов зазначеного договору та угоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У процесі провадження у справі відповідач надав суду відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив з тих підстав, що відповідач не отримував, а позивач не надавав відповідачу рахунків на сплату орендної плати, в той час як обов'язок сплачувати орендну плату виникає лише на підставі відповідного рахунку. Крім того, відповідач зазначає, що сума, яку визначив позивач як заборгованість з орендної плати за серпень 2010 р., не відповідає розміру щомісячної орендної плати, який встановлений в п. 5.1. додаткової угоди від 27.11.2007 р. до договору оренди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 р. зупинено провадження у справі № 51/261 до набрання рішенням Господарського суду Волинської області у справі № 2/48-92 за позовом Публічного акціоерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»до Підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи - приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним п. 5.1. договору оренди нерухомого майна від 03.11.2006 р. законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2011 р. поновлено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.01.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов?язано надати суду певні документи.
У процесі розгляду справи відповідач подав доповнення до відзиву на позовну заяву, у якому зазначає, що зобов?язання Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк з орендної плати за серпень 2010 року у розмірі 29 518, 70 грн. припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача до позивача по кредитному договору № 102/06Р від 03.11.2006 р. згідно заяви Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк»№ 27-10072 від 07.10.2010 р.
14.02.2011 р. через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідач подав письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що на момент звернення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до суду порушення відповідачем права позивача щодо отримання орендної плати за серпень 2010 року не настало, оскільки остання до 10 серпня 2010 року не надала відповідачу рахунок за адресою, встановленою в договорі, а надіслання рахунку на оплату орендної плати на адресу місцезнаходження Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк: м. Київ, вул. Зоологічна, 5 є неналежним виконанням позивачем обов?язку щодо надання вищевказаних рахунків.
У даному судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 14.02.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
03.11.2006 р. між Приватним підприємством ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний банк», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк», укладено договір оренди нерухомого майна, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 93, 5 кв.м. по пр. Перемоги, 17 у місті Луцьку для розміщення відділення банку.
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору розмір щомісячної орендної плати за користування приміщенням складає 14 165, 25 грн. Орендна плата сплачується відповідачем щомісячно, авансом, не пізніше 10-го числа поточного місяця, на поточний рахунок позивача. У випадку несвоєчасного отримання відвідачем рахунків з вини позивача, оплата має бути здійснена не пізніше 10-ти днів з моменту отримання відповідачем відповідного рахунку.
Згідно з п. 5.5. договору рахунки на сплату орендної плати та комунальних послуг представник відповідача отримує у позивача за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги, 17 в дні та години, попередньо узгоджені сторонами.
Згідно з пп. 6.3.5. п. 6.3. договору відповідач зобов?язаний вносити орендну плату вчасно і в повному обсязі.
У відповідності до положень п.п. 14.1.-14.3. договору він підписується сторонами скріплюється печатками та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту державної реєстрації і діє протягом п'яти років.
Згідно з пп. 5.6.5. п. 5.6. договору у випадку зміни курсу долара США по відношенню до гривні розмір орендної плати може переглядатися відповідно до коефіцієнту зміни курсу долара США до гривні, встановленого Національним банком України на момент виставлення рахунку.
Вищевказаний договір 03.11.2006 р. посвідчено нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 8674.
Відповідно до акту прийому-передачі орендованого приміщення від 03.11.2006 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 93, 5 кв.м. по пр. Перемоги, 17 у місті Луцьку.
27.11.2007 р. між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк»укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 03.11.2006 р., відповідно до якою сторони збільшили розмір орендної плати до 18 887, 00 грн. Всі інші умови договору сторони залишили без змін.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов?язання за договором оренди нерухомого майна від 03.11.2006 р. та додатковою угодою до нього від 27.11.2007 р. щодо внесення орендної плати, у зв?язку з чим у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за серпень 2010 року у розмірі 29 508, 60 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.
У договорі оренди нерухомого майна від 03.11.2006 р. та додатковій угоді до нього від 27.11.2007 р. не міститься застереження щодо застосування до правовідносин сторін положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
У розділі 16 «Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін»договору оренди нерухомого майна від 03.11.2006 р. зазначено, що адресою відповідача є: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5.
У відповідності до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк»є: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2010 р. позивач надіслав на юридичну адресу відповідача рахунок-фактуру № 0021 від 02.08.2010 р. на оплату за оренду приміщення згідно додаткової угоди від 27.11.2007 р. (договір оренди нерухомого майна від 03.11.2006 р.).
Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що надіслання рахунку-фактури на юридичну адресу відповідача є неналежним виконанням Суб?єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 її обов?язку щодо надання відповідачу рахунків на оплату орендної плати, оскільки пунктом 5.5. договору встановлено, що рахунки представник відповідача отримує у позивача за адресою: м. Луцьк, пр. Перемоги, 17 в дні та години, попередньо узгоджені сторонами.
Суд не погоджується з такими твердженням відповідача, оскільки отримання рахунків за вищевказаною адресою умовами договору віднесено саме до обов?язків відповідача.
Між тим, доказів надіслання/вручення чи звернення до позивача іншим способом щодо узгодження дати та часу отримання відповідачем рахунків на оплату орендної плати, та/або ухилення позивача від надання Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк»зазначених рахунків за адресою м. Луцьк, пр. Перемоги, 17 відповідачем суду не надано.
Крім того, суд відзначає, що умовами договору оренди нерухомого майна від 03.11.2006 р. та додаткової угоди від 27.11.2007 р. не встановлено обов?язку позивача надсилати відповідачу рахунки на оплату орендної плати.
За таких обставин, направлення позивачем рахунку-фактури № 0021 від 02.08.2010 р. на юридичну адресу відповідача, а не на адресу, визначену у договорі для отримання рахунків, не відноситься ані до категорії порушення позивачем договору, ані до категорії його невиконання/неналежного виконання.
Разом з тим, враховуючи, що позивач надіслав рахунок на юридичну адресу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк», яка також зазначена і в договорі, суд вважає, що термін виконання зобов?язання щодо сплати орендної плати за серпень 2010 року для відповідача настав у строк, встановлений п. 5.2. договору, тобто не пізніше 10-го числа поточного місяця.
Що ж до заперечень відповідача стосовно розміру заявленої до стягнення суми орендної плати, яка, на думку відповідача, не відповідає розміру щомісячної орендної плати, який встановлений п. 5.1. додаткової угоди до договору оренди нерухомого майна від 03.11.2006 р., суд відзначає, що умовами пп. 5.6.5. п. 5.6. договору сторони передбачили коригування розміру орендної плати у залежності від зміни курсу долара США по відношенню до гривні, а відтак - заперечення відповідача є необґрунтованими.
Відповідач також зазначає, що зобов?язання Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк з орендної плати за серпень 2010 року у розмірі 29 518, 70 грн. припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача до позивача по кредитному договору № 102/06Р від 03.11.2006 р. згідно заяви Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк»№ 27-10072 від 07.10.2010 р.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.
Таким чином, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно, щоб сторони одночасно брали участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні був боржником в іншому зобов'язанні. Також зарахування можливе у разі однорідності вимог. Однорідність вимоги визначається однорідністю підстав виникнення зобов'язань, які зараховуються, оскільки зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
При цьому, судом встановлено, що кредитний договір № 102/06Р від 03.11.2006 р. укладено між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний банк»та ОСОБА_1.
Наведене свідчить, що у кредитному договорі № 102/06Р від 03.11.2006 р. позивач діє не як суб'єкт господарювання (фізична особа - підприємець), а як фізична особа.
За таких обставин, вимоги сторін не є однорідними за юридичною природою та матеріальним змістом у розумінні ст. 601 Цивільного кодексу України, оскільки мають різний суб'єктний склад учасників зобов?язання.
Отже, ухвалюючи рішення, суд не приймає до уваги заяву відповідача № 27-10072 від 07.10.2010 про зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами у спарві.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів вжиття заходів щодо належного виконання ним зобов'язань щодо сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 03.11.2006 р. та додаткової угоди від 27.11.2007 р. не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови вищевказаного договору та угоди, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за серпень 2010 року, а відповідач наведені позивачем обставини, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк»про стягнення 29 518,70 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить відшкодувати йому витрати на послуги адвоката у розмірі 2 000, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом ОСОБА_3 та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг № 410/2 від 04.01.2010 р. виконавець зобов?язаний оформляти та допомогати в оформленні документів, що стосуються судових спорів та потребують спеціальних знань.
Також в матеріалах справи міститься акт здачі-приймання наданих послуг від 10.08.2010 р., квитанція до прибуткового касового ордера № 1008/1 від 10.08.2010 р., а також свідоцтво про право ОСОБА_3 на зайняття адвокатською діяльністю № 315 від 19.10.2006 р.
Таким чином, вищенаведені документи підтверджують понесення Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000, 00 грн.
Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк»«ВіЕйБі Банк»(04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) заборгованість з орендної плати у розмірі 29 518,70 (двадцять дев'ять тисяч п?ятсот вісімнадцять грн. 70 коп.) грн., 2 000, 00 (дві тисячі грн. 00 коп.) грн. - витрат на послуги адвоката, 295, 19 (двісті дев'яносто п?ять грн. 19 коп.) -державного мита, 236 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) надмірно сплачене державне мито у розмірі 20, 00 (двадцять грн. 00 коп.) грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пригунова А.Б.
Повне рішення складено: 23.02.2011 р.