ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 16/3508.02.11
За позовом Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-КЛІРИНГОВИЙ ДІМ"
про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії та стягнення 13 578,73 грн.
Суддя О.М. Ярмак
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 за дов.
Від відповідача: не з'явився
Пред'явлені вимоги про зобов'язання відповідача в повному обсязі оплатити заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва по орендній платі за земельну ділянку, розірвати договір про спільну діяльність від 29.12.2006р. у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань та повернути оригінали документів за переліком згідно акта приймання-передачі від 29.12.06р, що були передані на виконання умов договору про спільну діяльність від 29.12.2006р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати орендної плати за земельну ділянку, що є вкладом відповідача згідно договору про спільну діяльність від 29.12.06р., не виконав належним чином, у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати відповідача погасити заборгованість по орендній платі, розірвати договірні правовідносини за договором б/н від 29.12.06р. та
У судовому засіданні 08.02.11.р. представником позивача подана заява про зміну предмету спору, в якій він просить стягнути з відповідача 15404,30 грн. заборгованості по орендній платі за землю, розірвати договір про спільну діяльність від 29.12.06р. у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, зобов'язати відповідача повернути оригінали документів за переліком згідно Акта приймання-передачі від 29.12.06р., що були передані на виконання умов договору про спільну діяльність від 29.12.06р.
Заява про зміну предмета спору не приймається судом до розгляду в даній справі, оскільки не відповідає ст. 22 ГПК України, а вимоги, викладені в заяві, мають предмет та інші підстави, ніж заявлені первісно та можуть бути предметом окремого спору.
08.02.11р. через канцелярію суду представником позивача надані документи для долучення до матеріалів справи та нормативне обґрунтування підстав для розірвання договору. тому відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Письмового відзиву по суті спору відповідач не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, в с т а н о в и в:
29 грудня 2006р. між сторонами був укладений договір б/н про спільну діяльність, за умовами якого позивач та відповідач домовились про організацію спільної діяльності. на основі об'єднання своїх вкладів у свою спільну діяльність щодо будівництва та введення в експлуатацію будівлі магазину, яка знаходиться в АДРЕСА_1, з метою зведення вказаної будівлі та введення її в експлуатацію.
Пунктами 6.1.1 та 6.1.2 договору, сторони визначили, що вкладом відповідача є 1) надання під будівництво Будівлі магазину земельної ділянки, що належить їй на підставі Договору оренди земельної ділянки від 28.04.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 14.05.2005р. за № 62-6-00225 у книзі записів державної реєстрації договорів; 2) грошові кошти у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.), які конвертуються у частку площі зведеної Будівлі магазину згідно з затвердженою кошторисною вартістю будівництва.
Відповідно до п.4.1.4 договору, відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату на земельну ділянку, визначену у п. 6.1.1 договору, під час дії договору.
Позивач звернувся із вимогою про зобов'язання відповідача в повному обсязі оплатити заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва по орендній платі за земельну ділянку, розірвати договір про спільну діяльність від 29.12.2006р. у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань та повернути оригінали документів за переліком згідно акта приймання-передачі від 29.12.06р, що були передані на виконання умов договору про спільну діяльність від 29.12.2006р., посилаючись на умовами договору та ст. 188 ГК України, ст. ст. 651, 653 ЦК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача в повному обсязі оплатити заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва по орендній платі за земельну ділянку, позивач обґрунтовує тим, що на її адресу неодноразово були надіслані вимоги Головного управління земельних ресурсів ВО КМР, листи, податкові повідомлення, копії яких містяться в матеріалах справи, з повідомленням про існуючу заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:62:096:0005) та вимогою негайного погашення боргу.
Так, листом №07/387/25142 від 21.08.10р. Головного управління земельних ресурсів ОСОБА_1 було запропоновано провести розрахунки по існуючій заборгованості з орендної плати та повідомлено, що у випадку несплати Головне управління земельних ресурсів поставить питання на розгляд Київської міської ради щодо необхідності розірвання договору оренди земельної ділянки №62-6-00225 від 14.05.2005р.
За ствердженням позивача, внаслідок невиконання відповідачем умов п.4.1.4 договору про спільну діяльність від 29.12.06р., у позивача виник борг перед Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва, що станом на 03.02.2011р. становить 15 404,30 грн.
Умовами договору про спільну діяльність від 29.12.06р., укладеного між позивачем та відповідачем, зобов'язання щодо сплати орендної плати не конкретизовані, у п.4.1.4 не визначено на користь якого останній повинен здійснювати оплату орендної плати.
Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Крім того, договір про спільну діяльність від 29.12.06р. не передбачає зобов'язання відповідача погасити заборгованість позивача перед Державною податковою інспекцією за договором оренди землі.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не обов'язкове для неї.
Судом встановлено, що заборгованість позивача перед Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва у розмірі 13 578,73 грн. виникла у зв'язку з невиконанням обов'язку орендарем ОСОБА_1 щодо сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки №62-6-00225 від 14.05.2005р., укладеним між ОСОБА_1 та Головним управлінням земельних ресурсів ВО КМР., а не на підставі договору оренди земельної ділянки від 28.04.2005р., який зазначений у договорі про спільну діяльність від 29.12.06р.
Свої вимоги про розірвання договору про спільну діяльність від 29.12.2006р. позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушує умов виконання зобов'язання за договором про спільну діяльність від 29.12.06р. щодо внесення орендних платежів, посилається на ч.2 ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України.
Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 651 ГПК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказів істотного порушення відповідачем умов договору б/н про спільну діяльність від 29.12.06р., зокрема п.4.1.14, суду не надано.
Зміна та розірвання господарських договорів, як зазначено у ст. 188 ГК, в односторонньому порядку не допускаються, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору чи неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Пунктом 8.4 договору встановлено, що дія договору може бути припинена за заявою однієї із сторін в разі невиконання другою стороною своїх зобов'язань за ним.
Позивачем не надано суду доказів наявності підстав для розірвання договору про спільну діяльність від 29.12.06р., передбачених умовами цього ж правочину.
Як стверджує позивач, ним на адресу відповідача 18.12.09р. та 06.09.10р. були направлені повідомлення про розірвання договору про спільну діяльність, які не засвідчують однозначний намір розірвати договірні правовідносини з відповідачем в односторонньому порядку, у відповідності до приписів ст. 188 ГК України, а є пропозицією укласти окрему угоду про дострокове припинення дії договору на виконання п.8.3 договору спірного правочину.
Крім того, доказів того, що вказані повідомлення були надіслані на адресу ТОВ "Український торговельно-кліринговий дім" та отримані відповідачем, суду не надано.
За таких обставин вимоги позивача про розірвання договору про спільну діяльність від 29.12.06р. задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
В частині вимог позивача про зобов'язання відповідача повернути оригінали документів за переліком згідно Акту приймання-передачі від 29.12.06р., що були передані на виконання умов договору про спільну діяльність від 29.12.06р. також належить відмовити, оскільки умовами договору про спільну діяльність від 29.12.06р. не передбачено обставин, умов, за яких у відповідача виникає обов'язок повернути документи, отримані на виконання умов укладеного між сторонами правочину.
За умовами п. 3.1.5 договору, позивач зобов'язався в термін до трьох робочих днів з дати підписання договору надати свою бухгалтерську звітність, інші бухгалтерські документи, правовстановлюючі документи відповідачу, про що сторони склали акт приймання-передачі відповідної документації
Відповідно до акту приймання-передачі від 29.12.06р. (додаток 31 до договору про спільну діяльність від 29.12.06р.) позивач передав відповідачу оригінали документів на виконання вимог договору.
Згідно ч.4 ст. 653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підстав для розірвання договору про спільну діяльність від 29.12.06р. суд не вбачає, тому у відповідача відсутнє зобов'язання щодо повернення документів, отриманих за договором про спільну діяльність від 29.12.06р., укладеним на строк до досягнення сторонами мети: зведення будівлі магазину, ведення її в експлуатацію та виконання усіх зобов'язань за ним.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 33,49, 60, 82-85 ГПК України, -
У задоволені позову відмовити повністю.
Суддя О.М. Ярмак