ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22 лютого 2011 р. Справа № 2/125
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
суддя Круглова О. М.
при секретарі Григорійчук Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Дочірнього підприємства "М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" вул. Галицька,128, м.Рогатин, Івано-Франківська область,77000
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1
фактична адреса : АДРЕСА_2
про стягнення 90348,54 грн. заборгованості.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися.
від відповідача: не з'явилися.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№5359 від 24.12.10 про стягнення з відповідача 90348,54 грн. боргу, в тому числі 55800,37 грн. основного боргу, штраф у розмірі 27900,18 грн., штраф у розмірі 1700 грн., 3851,03 грн. інфляційних та 1096,96 грн. - 3% річних.
Позивач в засідання суду не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. В попередньому судовому засіданні позивач позов підтримав. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов типового Договору поставки №ДМ-03/18.05.09/133 від 18.05.09 він поставив відповідачу товар на суму 55800,37 грн. на підставі видаткових накладних (а.с.19-77), за який останній не провів оплату. В зв"язку з невиконанням умов вказаного договору відповідачу на підставі ч.2 п.7.2 Договору нараховано 50% штрафу від вартості неоплаченої продукції в розмірі 27900,18 грн., на підставі ч.4 п.7.2 штраф у розмірі 1700 грн. за невиконання п.6.3.5 Договору (ухилення від підписання акту звірки) та відповідно ст.625 ЦК України було нараховано 3851,03 грн. інфляційних і 1096,96 грн. - 3% річних.
Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, хоча про дату, час та міце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 28.12.10 та 20.01.11. Вказані ухвали були направлені відповідачу як за фактичною адресою так і за місцем його реєстрації, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №107154 (а.с.85).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (витяг про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №107154).
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
18.05.09 між сторонами було укладено типовий Договір поставки №ДМ-03/18.05.09/133, згідно якого Продавець зобов"язується передати у власність, а Покупець прийняти та сплатити згідно умов цього Договору м"ясні вироби в асортименті, згідно додатків до даного договору.
Відповідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Позивач зазначив, що на виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 55800,37 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с.19-77).
Однак при огляді зазначених накладних суд дійшов висновку, що обгрунтованою є поставка по наступних видаткових накладних: №РМ-0025073 від 12.12.09 на суму 704,77 грн. (а.с.77), №РМ-0025387 від 16.12.09 на суму 1111,98 грн. (а.с.19), №АВ-ГП/00000884/10 від 13.01.10 на суму 700,05 грн. (а.с.26), №АВ-ГП/00003378/10 від 30.01.10 на суму 1019,56 грн. (а.с.30), №АВ-ГП/00012772/10 від 31.03.10 на суму 3153,55 грн. (а.с.46) та №АВ-ГП/00024759/10 від 03.07.10 на суму 611,26 грн. (а.с.59), всього на суму 7301,17 грн.
Решту видаткових накладних суд не приймає до уваги, оскільки в графі "отримав" міститься тільки підпис невідомої особи без скріплення його печаткою, а в матерілах справи відсутнє доручення на отримання товару.о
Відповідно до умов п.5.1 оплата за кожну партію товару поставленої продукції проводиться покупцем по факту отримання продукції.
Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки в даному випадку, договором сторін №ДМ-03/18.05.09/133 від 18.05.09 термін оплати чітко не визначений, зобов"язання по оплаті 55800,37 грн. виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється претензія №402/11/2010 від 19.11.10, яка направлена відповідачу 22.11.10, про що свідчить опис вкладення у цінний лист (а.с.17), однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення.
На час розгляду справи в суді відповідачем не подано доказу оплати 7301,17 грн. боргу за поставлений товар чи будь-яких заперечень в спростування позовних вимог, тому суд вважає її обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Обгрунтованою є вимога позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 1700 грн. за ухилення від підписання акту звірки та частково обгрунтованими є вимоги щодо стягнення 27900,18 грн. штрафу - 50% від вартості неоплаченої продукції, 3851,03 грн. інфляційних та 1096,96 грн. - 3% річних з врахуванням наступного:
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
Частиною 2 п.7.2 Договору встановлена відповідальність у вигляді 50% штрафу від вартості неоплаченої продукції, що мало місце в даному випадку.
Також згідно ч.4 п.7.2 відповідачу нараховано штраф у розмірі 1700 грн. за невиконання п.6.3.5 Договору (ухилення від підписання акту звірки). Як вбачається з матеріалів справи - опису вкладення у цінний лист (а.с.17), позивач направляв відповідачу акт звірки взаємних розрахунків за період від 01.01.10 до 25.10.10 та суд ухвалою від 20.01.11 вимагав подати доказ підписання акту звіряння взаємних розрахунків направленого, з претензією за Вих.№402/11/10 від 19.11.2010 року, однак останнім станом на день вирішення спору не подано доказу його підписання, що є порушенням умов п.6.3.5 Договору.
Враховуючи, що обгрунтованою є поставка на суму 7301,17 грн., то від цієї суми слід нараховувати штраф в розмірі 50 % від вартості неоплаченої продукції, інфляційні та 3% річних.
З врахуванням наведеного, обгрунтований розмір 50% штрафу від вартості неоплаченої продукції становитиме 3650,58 грн., інфляційних - 389,53 грн. та 170,72 грн. - 3% річних. В решті стягнення 50% штрафу від вартості неоплаченої продукції, інфляційних та 3% річних слід відмовити за безпідставністю вимог.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, до стягнення підлягають 7301,17 грн. основного боргу, штраф у розмірі 3650,58 грн., штраф у розмірі 1700 грн., 389,53 грн. інфляційних та 170,72 грн. - 3% річних.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 132,12 грн. державного мита та 34,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Дочірнього підприємства "М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 90348,54 грн. заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" вул.Галицька, 128, м.Рогатин, Івано-Франківська область,77000 (код 30086815) -7301 (сім тисяч триста одну) грн. 17 коп. основного боргу, 3650 (три тисячі шістсот п"ятдесять) грн. 58 коп. штрафу, 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп штрафу, 389 (триста вісімдесять дев"ять) грн. 53 коп. інфляційних, 170 (сто сімдесять) грн. 72 коп. - 3% річних, 132 (сто тридцять дві) грн. 12 коп. витрат по сплаті державного мита та 34 (тридцять чотири) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити за безпідставністю вимог.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Круглова О. М.
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______помічник судді Шунтов О. М. 22.02.11