83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.12.10 р. Справа № 35/245
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Паливно-енергетична компанія „Газ-Енерго”, м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Головний інженер”, м.Горлівка, Донецька область
про стягнення 4154062,97 грн.
Суддя Мальцев М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Свириденко Д.І., за довіреністю №007 від 31.12.2009р.
від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні 01.11.2010 р. оголошено перерву до 18.11.2010р.,
для надання сторонами додаткових документів
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Паливно-енергетична компанія „Газ-Енерго”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Головний інженер”, м.Горлівка, Донецька область про стягнення 4154062,97 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору №122/10 від 20.01.2010р., копію додаткової угоди від 28.07.2010р. до договору №122/10 від 20.01.2010р., копії виписок банку, невиконання відповідачем умов договору.
05.10.2010р. позивач надав заяву про забезпечення позову №01/10-2 від 01.10.2010р., відповідно до якої просив накласти арешт на майно і майнові права відповідача, заборонити відповідачу вчиняти дії щодо реорганізації чи ліквідації підприємства.
01.10.2010р. відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що спірний договір був підписаний директором ТОВ „Головний інженер” з перевищенням повноважень.
08.12.2010р. позивач надав заперечення на відзив відповідача, якими зазначив, що директор ТОВ „Головний інженер” при підписання спірного договору не перевищив свої повноваження та просив задовольнити заявлені позовні вимоги.
08.12.2010р. позивач надав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, якою просив стягнути з відповідача 100592,19 грн. - суму відсотків за договором відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України, 34387,25 грн. - суму відсотків за договором відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України, 3% річних у сумі 19040,06 грн., суму інфляції - 96351,70 грн. Також вказав, що згідно ч.2 ст.604 Цивільного кодексу України відбулась новація, а саме: первісне зобов'язання у договорі поставки було замінено на договір позики. Отже, на момент винесення рішення сума заявлених позовних вимог складає 4404371,17 грн.
Відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 18.11.2010р. справу №35/245 було передано на розгляд судді Кододовій О.В.
Відповідно до розпорядження виконуючого обов'язки голови господарського суду Донецької області від 08.12.2010р. справу №35/2245 передано на розгляд судді МальцевуМ.Ю.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Між відповідачем та позивачем був укладений договір № №122/10 від 20.01.2010р. (надалі Договір) згідно з яким, Постачальник (відповідач) зобов'язується поставити, а Покупець (позивач) - прийняти та оплатити відповідно до умов цього договору обладнання та матеріально-технічні ресурси, далі - продукцію. Найменування, кількість, ціна, строки та умови поставки продукції вказані у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. (п. 1.1. Договору).
Датою поставки є дата підписання Покупцем видаткової накладної (п.2.3. Договору).
Відповідно до п.3.1. Договору, загальна сума за договором складає суму, визначену на підставі доданої до Договору Специфікації.
Позивачем здійснено попередню оплату вартості товару у сумі 2050036,14 грн., яка перерахована на рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями №208 від 25.01.2010р., №209 від 26.01.2010р., №210 від 26.01.2010р., №211 від 26.01.2010р., копії яких додані до матеріалів справи.
Між позивачем та відповідачем 28.07.2010р. було укладено додаткову угоду до договору №122/10 від 20.01.2010р.
Відповідно до п.1 додаткової угоди від 28.07.2010р. до договору №122/10 від 20.01.2010р., сторони дійшли згоди про припинення зобов'язання Постачальника по поставці обладнання (продукції) згідно Додатку №1 від 20.01.2010р. до договору №122/10 від 20.01.2010р.
Згідно п.2 Додаткової угоди, постачальник зобов'язується у строк до 01.09.2010р. повернути суму передплачених коштів за договором у розмірі 2050036,14 грн. (два мільйони п'ятдесят тисяч тридцять шість гривень 14 коп.) на розрахунковий рахунок Покупця вказаний в договорі.
Як встановлено ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем у порушення вимог додаткової угоди не повернуто позивачу суму передплачених коштів у розмірі 2050036,14 грн., тому позивач обґрунтовано звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару (боргу) у розмірі 2050036,14 грн.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідач не представив суду доказів повернення позивачу суми попередньої оплати товару у розмірі 2050036,14 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача інфляційної суми у розмірі 96351,70 грн. за період з 29.07.2010р. по 18.11.2010 р. та 3% річних у сумі 19040,06 грн. за період з 29.07.2010р. по 18.11.2010 р.
Відповідно до п.3 Додаткової угоди до Договору №122/10 від 20.01.2010р. позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача пені в розмірі 307505,42 грн.
Згідно п.4 Додаткової угоди до Договору №122/10 від 20.01.2010р., позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача пені в розмірі 1796521,41 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення суму відсотків у розмірі 100592,19 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Слід зазначити, що спірним договором також не передбачено стягнення відсотків. Отже, ця вимога позивача задоволенню не підлягає.
Крім того, згідно п.1 Додаткової угоди до Договору №122/10 від 20.01.2010р., сторони дійшли згоди про припинення зобов'язань Постачальника по поставці обладнання (продукції) згідно Додатку №1 від 20.01.2010р. до договору №122/10 від 20.01.2010р. Тобто, зобов'язання за спірним договором поставки між сторонами було припинено, а не замінено на договір позики. Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми відсотків у розмірі 34387,25 грн. з посиланням на ст.1048 Цивільного кодексу України є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Таким чином, факт заборгованості відповідача в сумі 4269517,73 грн. підтверджено матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тому заява позивача про забезпечення позову суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на вищенаведене.
Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 66, 67, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Паливно-енергетична компанія „Газ-Енерго”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Головний інженер”, м.Горлівка, Донецька область про стягнення 4404371,37 грн. задовольнити частково у сумі 4269517,73 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Головний інженер”, м.Горлівка, Донецька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Паливно-енергетична компанія „Газ-Енерго”, м.Донецьк: 2050036,14 грн. - основного боргу; 307505,42 грн. - пені згідно п.3 Додаткової угоди до Договору №122/10 від 20.01.2010р.; 1796521,41 грн. - пені згідно п.4 Додаткової угоди до Договору №122/10 від 20.01.2010р., 3% річних у сумі 19040,06 грн.; суму інфляції - 96351,70 грн.; 24719,23 грн. - витрати по сплаті державного мита; 228,77 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 22.12.2010 р.
Повне рішення складено 27.12.2010 р.
Суддя Мальцев М.Ю