83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.02.11 р. Справа № 7/14
Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В. Сгари,
при секретарі судового засідання Х.Р.Тайлієвій,
розглянувши матеріали справи
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка
До відповідача: Волноваський районний відділ УМВС України у Донецькій області м.Волноваха
Предмет спору: стягнення 193,85 грн. 3% річних, 57,01 грн. інфляційних, 1184,72грн. пені.
За участю представників:
від позивача: Пожидаєва В.В. - дов.
Відповідач не з'явився
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Волноваського районного відділу УМВС України у Донецькій області м.Волноваха про стягнення 193,85 грн. 3% річних, 57,01 грн. інфляційних, 1184,72грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №91 від 01.12.2003р. з додатками; рахунки за спожиту електроенергію, акти прийому-передачі.
Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи наведене, справа розглянута за наявними в ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем, укладено договір про постачання електричної енергії №91 від 01.12.2003р., згідно якого постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п.9.4 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2006р. та договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода. Позивач у судовому засіданні пояснив, що додаткових до договору не укладалось, але обидві сторони продовжують виконувати умови цього договору, пояснив, що на спірний об'єкт будь-якого іншого договору між ними не укладено. З матеріалів справи вбачається, що сторонами здійснені конклюдентні дії, направлені на продовження дії договору, у тому числі, й на час виникнення заявлених у позові вимог.
Надання постачальником споживачу послуг з електропостачання в спірний період підтверджений матеріалами справи, зокрема відповідними актами прийняття-передавання товарної продукції за січень 2010р. - жовтень 2010р., які є додатками до Договору, про що зроблена відповідна відмітка на самих актах. Зазначені акти підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками обох підприємств.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у спірний період Договір про постачання електричної енергії №91 від 01.12.2003р. був чинним, а електрична енергія постачалась позивачем відповідачу саме на підставі цього договору та відповідно до його умов.
Порядок розрахунків за електричну енергію встановлений сторонами в додатком №5 до Договору.
Відповідно до п.5 додатку №5 до Договору, рахунок отриманий споживачем має бути оплачений протягом 5 банківських днів з дня його отримання.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за договором у січні - жовтні 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи.
Відповідач вартість спожитої у січні - жовтні 2010р. електричної енергії сплатив позивачу несвоєчасно, чим порушив умови Договору. Факт несвоєчасної оплати підтверджується відповідними виписками банку, які містяться в матеріалах справи.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійними від неустойки способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Відповідно до п.8 додатку №5 до Договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3% річних з простроченої суми, при цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з відповідача за період з 26.01.2010р. по 31.10.2010р. 3% річних в сумі 193,85 грн. та суму інфляційних нарахувань за період серпень 2010р. в сумі 57,01 грн.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 8 додатку № 5 до Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за за весь час прострочення у тому числі за день оплати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період,за який здійснюється нарахування,від суми боргу.
Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1184,72 грн. за період з 26.01.2010р. по 31.10.2010р.
Дослідивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, судом з'ясовано, що у відповідача за період з січня по жовтень 2010 року значилась заборгованість перед позивачем у зв'язку із несвоєчасним та неповним виконанням договірних зобов'язань стосовно оплати спожитої електроенергії. 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. Стягнення суми пені та інфляційних нарахувань, як зазначено вище, передбачено п. 8 додатку №5 до Договору та чинним законодавством. Таким чином, враховуючи факт наявності прострочки в оплаті за спожиту електроенергію, суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування позивачем суми пені, інфляційних та 3% річних.
Правильність нарахування 3% річних, інфляційних та пені перевірена судом.
3% річних в сумі 193,85 грн. та інфляційні в сумі 57,01 грн. нараховані позивачем вірно, відповідно до діючого законодавства і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Пеня складає 1152,95 грн. і підлягає стягненню саме в цьому розмірі.
Таким чином вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, в сумі 1152,95 грн. Вимога щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягає у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Волноваського районного відділу УМВС України у Донецькій області м.Волноваха про стягнення 193,85 грн. 3% річних, 57,01 грн. інфляційних, 1184,72грн. пені. задовольнити частково.
Стягнути з Волноваського районного відділу УМВС України у Донецькій області м.Волноваха (85700 Донецька обл., м.Волноваха, пер. Енергетичний 2 ЄДРПОУ 08671886) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на поточний рахунок ВАТ „Донецькобленерго” структурної одиниці Донецькі Західні електричні мережі Волноваський РЕМ р/р № 260333081293 в ОПЕРВ філіал Донецького обласного управління ВАТ „Ощадбанк” МФО 335106 код ЄДРПОУ 00131179) суму 3% річних - 193,85 грн., суму інфляційних нарахувань - 57,01 грн., суму пені - 1152,95 грн.
Стягнути з Волноваського районного відділу УМВС України у Донецькій області м.Волноваха (85700 Донецька обл., м.Волноваха, пер. Енергетичний 2 ЄДРПОУ 08671886) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на поточний рахунок №26001307550283 у філіалі Центрально-Городського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) державне мито у сумі 99,74грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230,78грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому діючим законодавством.
Повний текст рішення підписаний 21.02.2011р.
Суддя Сгара Е.В.