29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"15" лютого 2011 р.Справа № 5/2053-10
За позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ в особі Хмельницької регіональної дирекції ПАТ "ВТБ Банк", м. Хмельницький
до приватного підприємства "Денітан", м. Хмельницький
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).
про стягнення 521813,89 доларів США, еквівалент 4145028,64 грн.
Суддя Грамчук І.В.
Представники сторін:
від позивача: Овчарук А.С. - представник за довіреністю № 1046/11.5.2 від 15.11.2010р.
від відповідача: Старцун В.В. - представник за довіреністю від 10.11.2010р. (присутній 14.02.2011р.)
від третьої особи: не з'явився
У судовому засіданні згідно ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позивач звернувся із позовом про стягнення 521813,89 доларів США (4128069,68 грн.). В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач, користуючись грошовими коштами, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, своєчасно не погасив чергові частини кредиту, прострочив сплату відсотків за користування кредитом.
В судовому засіданні 06.12.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання 06.12.2010р. не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, вимог ухвали господарського суду від 25.11.2010р. не виконав.
Згідно пункту 4 договору поруки від 22.02.2008р. № 25.13/07-ДП-2, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк", ПП "Денітан" (поручитель) та гр. ОСОБА_1 (позичальник), у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.
Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Враховуючи зазначене, судом залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) із зобов'язанням надати суду письмові пояснення по справі щодо заявлених позовних вимог. У зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на іншу дату.
Листом від 08.12.2010р. № 5/18110 (вх. № 01-24/12505 від 13.12.2010р.) Управління державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Хмельницькій області повідомило, що за приватним підприємством "Денітан" код ЄДРПОУ 32402404 зареєстровано такі транспортні засоби: МАZDA 3, 2007р. випуск, держ. номер НОМЕР_1, Техпаспорт НОМЕР_2, Кузов НОМЕР_3; ВАЗ 21112, 2007р. випуск, держ. номер НОМЕР_4, Техпаспорт НОМЕР_5, Кузов НОМЕР_6 та МАZDA 3, 2007р. випуск, держ. номер НОМЕР_7, Техпаспорт НОМЕР_9, Кузов НОМЕР_8.
На адресу суду 20.12.2010р. Управління Держкомзему у м. Хмельницькому направило відповідь, де повідомило, що згідно листа Хмельницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" від 10.12.2010р. № 3765 в автоматизованій системі державного кадастру в Хмельницькій області станом на 10.12.2010р. за приватним підприємством "Денітан" земельної ділянки не зареєстровано.
В судовому засіданні 05.01.2011р. повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги, просив останні задоволити. Окрім того, повідомив, що заборгованість по кредитному договору № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. з розрахунком суми позовних вимог станом на 06.09.2010р. у розмірі 521813,89 доларів США 89 центів станом на 05.01.2011 р. залишається непогашеною.
Офіційний курс гривні до долара США на 05.01.2011р. встановлений Національним банком України і становить : 100 доларів США - 796,17 грн.
Відповідно заборгованість по кредитному договору №25.13/08-СК від 22.02.2008 року, з розрахунком суми позовних вимог станом на 06.09.2010р. становить 521813,89 доларів США, що станом на 05.01.2011р. за офіційним курсом НБУ становить 4154525,65 грн., з них:
- 56301,44 доларів США (еквівалент 448 255,17 грн.) - сума заборгованості по погашенню кредиту з серпня 2009р. по серпень 2010р.;
- 64359,57 доларів США (еквівалент 512 411,59 грн.) - сума заборгованості нарахованих відсотків за користування кредитом з 01 вересня 2009 по 06 вересня 2010р.;
- 389779,60 доларів США (еквівалент 3 103 308,24 грн.) - сума строкової заборгованості станом на 06 вересня 2010р.;
- 5676,14 доларів США (еквівалент 45 191,72 грн.) - сума пені за несвоєчасну сплату процентів (плати) за користування кредитом з 01 жовтня 2009р по 06 вересня 2010р.;
- 5697,14 доларів США (еквівалент 45 358,92 грн.) - сума пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту з 26.08.2009р. по 06.09.2010р.
Також, у засіданні суду повноважним представником позивача надано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову (вх. №01-24/78/11 від 05.01.2011р.), відповідно до якої з метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника по кредитному договору, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, між позивачем та приватним підприємством "Денітан" (надалі - поручитель, відповідач ) укладений договір поруки № 25.13/07-ДП-2 від 22.02.2008р. з додатковим договором № 25.13/08-ДУ-1 від 01.06.2009р. до договору поруки № 25.13/08-ДП-2 від 22.02.2008р.
Заява обґрунтована тим, що відповідач не виконав вимоги п. 4 та п. 5 договору поруки № 25.13/08-ДП-2 від 22.02.2008р. та відповідно кредитного договору, а саме відповідачем, як поручителем не виконано зобов'язання щодо повернення кредиту, перерахування плати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором.
Позивач зазначає, що у відповідача є реальна можливість своїми діями ускладнити у майбутньому виконання рішення суду у зв'язку з погіршенням фінансового стану відповідача та наявністю можливості відчуження ними своїх активів (у тому числі тих, наприклад, які перебувають у заставі), що свідчить про ймовірність порушення майнових інтересів позивача по справі з урахуванням ймовірного утруднення у майбутньому виконання рішення суду.
Отже, позивач має фактичні підстави вважати, що у разі невжиття відповідних заходів, виконання рішення господарського суду може бути утруднено чи зроблено неможливим.
Враховуючи лист Управління державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Хмельницькій області від 08 грудня 2010р. № 5/18110 за приватним підприємством "Денітан" код ЄДРПОУ 32402404 зареєстровано такі транспортні засоби: МАZDA 3, 2007 р. випуск, держ. номер НОМЕР_1, Техпаспорт НОМЕР_2, Кузов НОМЕР_3; ВАЗ 21112, 2007 р. випуск, держ. номер НОМЕР_4, Техпаспорт НОМЕР_5, Кузов НОМЕР_6 та МАZDA 3, 2007 р. випуск, держ. номер НОМЕР_7, Техпаспорт НОМЕР_9, Кузов НОМЕР_8.
Зважаючи на те, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до них, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду та за умови того, що Відповідач може продати належне йому на праві власності майно, наслідком чого буде утруднення чи неможливість виконання рішення суду про стягнення 521813,89 доларів США, що станом на 05.01.2011 р. за офіційним курсом НБУ становить 4154 525,65 грн. заборгованості за кредитним договором та судових витрат, а саме: державного мита у розмірі 3223,36 долара США та витрат на сплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 236,00грн., позивач просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби : МАZDA 3, 2007р. випуск, держ. номер НОМЕР_1, Техпаспорт НОМЕР_2, Кузов НОМЕР_3; ВАЗ 21112, 2007р. випуск, держ. номер НОМЕР_4, Техпаспорт НОМЕР_5, Кузов НОМЕР_6 та МАZDA 3, 2007р. випуск, держ. номер НОМЕР_7, Техпаспорт НОМЕР_9, Кузов НОМЕР_8, які належать приватному підприємству "Денітан" (місцезнаходження та адреса реєстрації : м. Хмельницький, провул. Купріна, буд. 54/2, код ЄДРПОУ 32402404), в межах ціни позову в розмірі 521 813,89 доларів США, що станом на 05.01.2011 р. за офіційним курсом НБУ становить 4 154 525,65 грн. та судових витрат, сплачених позивачем, а саме: державного мита в розмірі 3223,36 долара США та витрат на сплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 236,00 грн.
Відповідно заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відповідає ст.ст. 66-67 ГПК України, тому судом прийнята та задоволена.
У судовому засіданні 03.02.2011р. повноважний представник позивача додатково повідомив, що в забезпечення виконання зобов'язань відповідача (позичальника) перед банком по поверненню кредиту, сплаті процентів за його користування та інших видатків за Кредитним договором № 25.13/08-СК банком підписано договір поруки № 25.13./8-ДП-1 та Іпотечний договір № 25.11-06/08-ДІ-2 з ТОВ "Декко - Україна" м. Хмельницький.
Окрім того надано розпорядження власника ПП "Денітан" ОСОБА_1 на укладення договору поруки за зобов'язаннями ОСОБА_1 від 14.01.2008р. та від 01.06.2009р. № 25.
Стосовно нотаріальної згоди дружини директора Гайтко В.В., представник позивача стверджував, що він на момент укладення договору поруки був в статусі директора, а тому діяв від імені юридичної особи, як директор за рішенням власника ОСОБА_1, що виключає потребу в нотаріально посвідченій згоді дружини.
Стосовно наказу від 30.12.2011р., виданого на примусове виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 20.12.2011р. по справі № 10/1896-10, то станом на 03.02.2011р. доказів щодо направлення його ДВС немає з огляду на можливість виконання зобов'язання в добровільному порядку.
Також, представник позивача повідомив, що заборгованість по Кредитному договору № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. з розрахунком суми позовних вимог станом на 06 вересня 2010р. у розмірі 521813,89 доларів США станом на 03 лютого 2011р. залишається непогашеною.
Офіційний курс гривні до долара США на 03 лютого 2011р. встановлений Національним банком України і становить : 100 доларів США-794,17 грн.
Відповідно позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по Кредитному договору № 25.13/08-СК від 22 лютого 2008 року, з розрахунком суми позовних вимог станом на 06 вересня 2010р. у розмірі 521813,89 доларів США, що станом на 03.02.2011 р. за офіційним курсом НБУ становить 4144082,37 грн.
Повноважний представник позивача вважав, що чинним законодавством України не встановлено заборон щодо одночасного подання декількох позовів з вимогами до Боржника та його Поручителів про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також Заставодавців, з вимогами щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), і як наслідок не може вважатись у розумінні ст. 16 Цивільного кодексу України різними способами захисту порушеного права.
Також, просив суд звернути увагу на ч. 5 ст. 55 Конституції України, якою встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Припис даної статті Конституції закріплює право особи забезпечити захист своїх конституційно закріплених прав всіма передбаченими чинним законодавством України способами.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення цієї статті базується на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права.
Виходячи із приписів ст.ст. 526 та 610 Цивільного кодексу України у Банківської установи виникає право на захист своїх прав у разі порушення умов виконання Боржниками своїх зобов'язань за кредитними договорами.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тому, з моменту порушення зобов'язань Боржником за кредитним договором щодо здійснення поточних платежів по кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та погашення існуючої заборгованості у банківської установи виникає право на застосування до Боржників як штрафних санкцій, так і право на стягнення заборгованості за кредитним договором.
Оскільки, в багатьох випадках, кредитні договори забезпечуються заставою та/або іпотекою та у зв'язку із порушенням прав та інтересів Банку Боржником щодо повернення суми кредиту та відсотків, а також Заставодавцем (поручителем), у випадках передбачених договором та законодавством, зокрема ст.ст. 12, 33 Закону України "Про іпотеку" та ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" банк вправі звернути стягнення на заставлене майно (як рухоме так і нерухоме) - ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України.
За твердженнями представника позивача до такого висновку можна прийти, здійснивши аналіз норм Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Закону України "Про заставу" та Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання Боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього Боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 11 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед Іпотекодержателем за невиконання Боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 згаданого Закону, вказані норми Закону України "Про іпотеку" кореспондуються із нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (ст. 23).
З вище наведених статей, можна дійти висновку про те, що на предмет застави та/або іпотеки може бути звернено стягнення і грошові кошти отримані від його реалізації зараховуються в рахунок погашення заборгованості Боржника, оскільки наявність судового спору про стягнення заборгованості з Боржника не припиняє його зобов'язань щодо погашення Заборгованості.
Крім того, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В даному випадку, подання одного із двох вказаних позовів, або винесення рішення щодо задоволення вимог стягувача за одним із зазначених позовів, по суті не є виконанням зобов'язання у розумінні ст. 599 Цивільного кодексу України.
Таким чином, законодавством не встановлені обмеження щодо можливості одночасного подання до суду позовів з вимогами до Боржника щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами та Заставодавців - третіх осіб з вимогами щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Повноважний представник позивача посилається на ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", за якою примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу (ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України), який є виконавчим документом (п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження").
Пунктом 3 ч. 1 ст. 152 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі виконання обов'язку Боржника поручителем або Заставодавцем (майновим поручителем), така сторона отримує статус кредитора в зобов'язанні, що є підставою для заміни кредитора в такому зобов'язанні.
Згідно ст. 606 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Таким чином, повноважний представник позивача стверджує, що у разі задоволення вимог Банку за рахунок предмету застави, Заставодавець отримує статус кредитора в зобов'язанні і має відповідне право звернутись до Боржника з вимогою виконати зобов'язання вже перед ним - новим кредитором (ст. 514 Цивільного кодексу України).
У разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним або примусовим виконанням Боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ за заявою Боржника таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Якщо стягнення за таким наказом вже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу Боржника стягує на його користь безпідставно одержане Стягувачем за наказом (ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України).
До відповідної заяви Боржника має бути додано довідку, підписану керівником і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше виданим наказом, списано з його рахунку або майно вилучено в порядку здійснення виконавчого провадження, чи інший документ (документи), який підтверджує зазначені обставини. (п. 3.3. Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.08р. № 04-05/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Представник позивача звертає увагу на те, що у разі примусового виконання рішень судів та стягнення одночасно з Боржника та Заставодавця грошових коштів, чинним законодавством передбачено порядок запобігання порушення прав боржника та Заставодавця щодо подвійного стягнення коштів за раніше виданими наказами.
03.02.2011р. повноважним представником відповідача надано відзив на позовну заяву (вх. № 01-24/1017/11 від 03.02.2011р.), у якому останній вважає даний позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки господарським судом Хмельницької області розглянуто спір, де заявлена у справі № 5/2053-10 до стягнення заборгованість в сумі 521813,89 доларів США (4128069,68 грн.) входила до предмету спору по справі № 10/1896-10. Відповідно до рішення господарського суду від 20.12.2010р. по справі № 10/1896-10 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ в особі Хмельницької філії ВАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Декко - Україна" про звернення стягнення 581474,80 доларів США на заставне майно задоволено. Вирішено звернути стягнення заборгованості по кредитних договорах № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. та № 25.19-08/07-СК від 09.07.2007р. в розмірі 581458,50 доларів США, що станом на 13.12.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 4624397,60 грн., з яких заборгованості по кредитному договору № 25.13./08-СК від 22.02.2008р. 521813,89 доларів США, що станом на 13.12.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 4150038,05 грн. Дане рішення набрало законної сили (копія додається) та судом видано наказ від 30.12.2010р. про його примусове виконання.
В даному випадку ПП "Денітан" є поручителем по тих же кредитних договорах згідно з якими винесено судове рішення, а тому відповідач просив відмовити в задоволенні позову та припинити провадження по справі № 5/2053-10 зі зняттям арешту з транспортних засобів, які належать ПП "Денітан".
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору гр. Олійник Денис Валерійович в судове засідання 03.02.2011р. не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, вимог ухвал господарського суду не виконав.
14.02.2011р. повноважним представником позивача повідомлено, що заборгованість по Кредитному договору № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. з розрахунком суми позовних вимог станом на 06 вересня 2010р. у розмірі 521 813,89 доларів США станом на 14 лютого 2011р. залишається непогашеною. Офіційний курс гривні до долара США на 14 лютого 2011р. встановлений Національним банком України і становить : 100 доларів США - 794,35 грн.
Відповідно просив стягнути з відповідача заявлену суму заборгованості згідно позовної заяви.
Також представник повідомив, що станом на 14 лютого 2011р. органами ДВС виконавчі провадження по наказу Господарського суду Хмельницької області від 30.12.2011р. не відкривались, оскільки даний наказ банком не направлявся в зв'язку з можливістю виконання вище зазначених зобов'язань в добровільному порядку.
Також станом на 14 лютого 2011р. заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30.11.2010р. по цивільній справі № 2-12295/2010 не набрало чинності, а тому виконавчий документ по даній справі на виконання даного рішення не видавався взагалі.
У судовому засіданні повноважний представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у позові відмовити.
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору гр. Олійник Денис Валерійович в судове засідання 14.02.2011р. не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, письмових пояснень з документальним обґрунтуванням своїх доводів щодо позовних вимог не подав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Між ВАТ "ВТБ Банк" (перейменовано в ПАТ "ВТБ Банк" (Хмельницька дирекція ПАТ „ВТБ Банк”) (банк) та фізичною особою, громадянином України ОСОБА_1 (позичальник) 22.02.2008р. укладено кредитний договір № 25.13/08-СК (надалі - кредитний договір), предметом якого є надання банком позичальникові на споживчі цілі грошових коштів (кредит) у розмірі - 505000,00 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів у валюті кредиту на рахунок позичальника, строк користування - по 21 лютого 2018р., плата за користування кредитом - 14,0 % процентів річних (п.п. 1.1,2.2,2.5).
До кредитного договору № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. сторони 12.08.2008р. уклали додатковий договір № 25.13./08-СК-ДУ-1 та 01.06.2009р. додатковий договір № 25.13/08-ДУ-1. За умовами останнього Позичальник зобов'язаний повністю сплатити штрафні санкції (пеню) за прострочення виконання зобов'язань з погашення кредиту за період з 26.12.2008р. по 05.05.2009р. в сумі 962, 30 доларів США, в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день сплати - у строк до 30.09.2009р.
Сторонами складено та підписано графіки погашення кредиту і сплати процентів до кредитного договору № 25.13/08-СК від 22.02.2008р.
Пунктами 2.1, 2.3 кредитного договору передбачено, що банк надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання. Кредит надається після набуття чинності кредитного договору, протягом 30 банківських днів за умови підписання з банком договорів щодо забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.
Згідно п. 3.1 договору погашення кредиту і сплата процентів за його користування здійснюються в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною кредитного договору. У разі зміни Графіку з будь-яких підстав, новий графік починає діяти, а старий графік втрачає свою силу з дня підписання нового графіку. Підписання нового графіку не тягне за собою необхідність укладання змін до кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.
Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється банком в строки, що зазначені в Графіку, як дні платежу. При нарахуванні процентів враховується день зарахування коштів на позичковий рахунок і не враховується день повернення кредиту або його частини. Сплата банку процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно в строк з 25 числа місяця по останній робочий день поточного місяця.
Положеннями кредитного договору № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. передбачено також, що погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом може здійснюватися поручителем, майновим поручителем, гарантом та будь-якою іншою особою (п. 3.6).
Розділом 5 вищезазначеного кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі в строки та у порядку, встановлених кредитним договором, а також позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язань у випадках, зокрема невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, несплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше трьох банківських днів (п.п. 5.1 та 5.5).
Відповідно до п. 7.2 кредитного договору у разі настання строку виконання будь-якого зобов'язання позичальника за кредитним договором та/або у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов'язань за кредитним договором банк має право на звернення стягнення на предмет застави, що забезпечує виконання зобов'язань позичальника.
Як вбачається з пунктів 8.1, 8.4 кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 (трьох) банківських днів - пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 (чотири) і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.
Забезпеченням виконання зобов'язань позичальника перед банком по поверненню кредиту, сплаті процентів за його користування та інших видатків за кредитним договором є майно та (або) майнові права позичальника та третіх осіб (поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно укладених договорів застави, поруки та гарантії.
22 лютого 2008р. між позивачем (банк), приватним підприємством "Денітан" (поручителем) та фізичною особою громадянином України ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір поруки № 25.13/07-ДП-2 (надалі - договір поруки).
1 червня 2009р. між позивачем (банк), приватним підприємством "Денітан" (поручителем) та фізичною особою громадянином України ОСОБА_1 (позичальник) укладено додатковий договір № 25.13/08-ДУ-1 до договору поруки № 25.13/07-ДП-2 від 22.02.2008р.
За умовами договору поруки та додаткового договору до нього, поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №25.13/08-СК від 22.02.2008р. та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобов'язання) та Графіком повернення кредиту і сплати процентів від 01.06.2009р. (п.1).
У п. 2 договорів зазначено, що згідно Кредитного договору № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. банк надав позичальнику кредит у сумі 505000,00 доларів США зі строком повернення до 21.02.2018р. та з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14 % річних (основне зобов'язання), а позичальник зобов'язаний повернути кредит на умовах сплати відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором, в т.ч. сплата штрафних санкцій за період з 26.12.2008р. по 05.05.2009р. в сумі 962,30 доларів США в строк до 30.09.2009р. (основне зобов'язання).
Пунктами 4, 5, 6 договору поруки передбачено, що у разі не виконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів та штрафних санкцій передбачених кредитним договором, відшкодування збитків. У разі настання строку виконання будь-якого зобов'язання за кредитним договором та/або у разі невиконання (у т.ч. неналежного виконання) позичальником зобов'язань за кредитним договором, банк має право на договірне списання з рахунків поручителя суми боргу.
Договір поруки та додатковий договір до нього вступають в дію з моменту підписання і діють до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
На виконання кредитного договору № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. позивач перерахував позичальнику - гр. ОСОБА_1 за меморіальним валютним ордером № ТR/3032.2 від 22.02.2008р. кредитні кошти в сумі 505000 доларів США, що також підтверджується банківською випискою і не заперечується відповідачем.
Однак, позичальник, користуючись грошовими коштами, свої зобов'язання за кредитним договором № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. належним чином не виконав, а саме : своєчасно не погасив чергові частини кредиту в період з серпня 2009р. по серпень 2010р. на загальну суму 56301,44 доларів США, що станом на 01.11.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 445400,69 грн.; прострочив сплату відсотків за користування кредитом в період з вересня 2009 р. по вересень 2010 р. в сумі 64359,57 доларів США, що станом на 01.11.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 509148,56 грн.
Враховуючи порушення умов кредитного договору щодо строків сплати процентів за користуванням кредиту, згідно п. 5.5 кредитного договору, у позичальника виникло зобов'язання щодо дострокового погашення суми кредиту, заборгованість по якому станом на 06.09.2010р. становить 521813,89 дол. США, що станом на 01.11.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 4128069,68 грн.
Банк відповідно до умов кредитного договору №25.13/08-СК від 22.02.2008р. нарахував позичальнику за період з серпня 2009 р. - по серпень 2010р. 5697,14 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту та за період з жовтня 2009р. по вересень 2010 року - 5676,14 доларів США пені за несвоєчасне повернення відсотків.
Позичальник кошти по сплаті кредиту, відсотків, пені не сплатив.
Окільки відповідно умов договору поруки № 25.13/07-ДП-2 від 22.02.2008р. поручителем позичальника виступило ПП "Денітан", останньому в порядку досудового врегулювання спору позивачем було направлено лист-вимогу № 107/1300-09-2 від 13.01.2010р. з вимогою погасити спірну заборгованість, проте відповіді на останню отримано не було та борг не погашено.
Станом на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем складала 521813,89 доларів США, що станом на 01.11.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 4128069,68 грн., з них:
- 56301,44 доларів США (еквівалент 445400,69 грн.) - сума заборгованості по погашенню кредиту з серпня 2009р. по серпень 2010р.;
- 64359,57 доларів США (еквівалент 509 148,56 грн.) - сума заборгованості нарахованих відсотків за користування кредитом з 01 вересня 2009 по 06 вересня 2010р.;
- 389779,60 доларів США (еквівалент 3083546,42 грн.) - сума строкової заборгованості станом на 06 вересня 2010р.;
- 5676,14 доларів США (еквівалент 44903,94 грн.) - сума пені за несвоєчасну сплату процентів (плати) за користування кредитом з 01 жовтня 2009р по 06 вересня 2010р.;
- 5697,14 доларів США (еквівалент 45070,07 грн.) - сума пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту з 26.08.2009р. по 06.09.2010р.
У зв'язку з чим позивачем заявлено позов до суду.
На час розгляду справи по суті, відповідачем вищезазначена заборгованість не погашена, доказів на підтвердження протилежного суду не надано і протилежного не доведено.
Тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по Кредитному договору № 25.13/08-СК від 22 лютого 2008 року, з розрахунком суми позовних вимог станом на 06 вересня 2010р. у розмірі 521813,89 доларів США, що станом на 14.02.2011 р. за офіційним курсом НБУ становить 4145 028,64 грн., з яких:
- 56301,44 доларів США (еквівалент 447230,49 грн.) - сума заборгованості по погашенню кредиту з серпня 2009р. по серпень 2010р.;
- 64359,57 доларів США (еквівалент 511240,24 грн.) - сума заборгованості нарахованих відсотків за користування кредитом з 01 вересня 2009 по 06 вересня 2010р.;
- 389779,60 доларів США (еквівалент 3 096 214,25 грн.) - сума строкової заборгованості станом на 06 вересня 2010р.;
- 5676,14 доларів США (еквівалент 45 088,42 грн.) - сума пені за несвоєчасну сплату процентів (плати) за користування кредитом з 01 жовтня 2009р по 06 вересня 2010р.;
- 5697,14 доларів США (еквівалент 45 255,23 грн.) - сума пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту з 26 серпня 2009р. по 06 вересня 010р.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Як вбачається із матеріалів справи, кредит за кредитним договором від 22.02.2008р. № 25.13/08-СК наданий фізичній особі, громадянину України ОСОБА_1 (позичальник) у доларах США у розмірі 505000 дол. США, що підтверджується меморіальним валютним ордером №ТR/3032.2 від 22.02.2008р. та банківською випискою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.192 Цивільного кодексу України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках та порядку встановлених законодавством.
Частина 1 ст.533 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило, відповідно до якого грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Разом з тим, частина 3 цієї статті допускає можливість використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законодавством.
Аналогічний режим використання національної та іноземної валюти при виконанні грошових зобов'язань передбачений і Господарським кодексом України. Зокрема ч.2 ст.198 Господарського кодексу України передбачає, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Спеціальне законодавство України у сфері банківської діяльності та діяльності небанківських фінансових установ не містить приписів, які б забороняли банкам та іншим фінансовим установам надавати кредити в іноземній валюті.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” кошти -гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Випадки, порядок та умови здійснення банками операцій в іноземній валюті унормовано Законами України „Про банки і банківську діяльність” і „Про Національний банк України”, Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”.
Статтями 47, 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначено операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується, Такі операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю регулюються Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” № 15-93 від 19.02.1993р., статтею 1 якого віднесено надання кредитів в іноземній валюті до валютних операцій.
Відповідно до ст.ст. 192, 533, 1054 Цивільного кодексу України, ст.198 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 44 Закону України „Про Національний банк України”, ст.ст. 2, 47, 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, ст.ст. 1, 4, 34 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, ст.ст. 1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті.
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 гл.71 (позика).
Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позичальникові позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 ЦК України є невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями пп. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Сторони у договорі домовилися (п.п. 1.1.3 кредитного договору) про сплату позичальником процентів за користування коштами в розмірі 14% річних.
Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання має вчиняться у письмовій формі.
У відповідностя до п. 8.1 кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частин 1 та 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на викладені обставини, у позивача виникло право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором вчасно та в повному обсязі не виконав, утворивши заборгованість в сумі 521813,89 доларів США (що станом на 14.02.2011р. за офіційним курсом НБУ становить 4145028,64 грн.), з яких :
- 56301,44 доларів США (еквівалент 447230,49 грн.) - сума заборгованості по погашенню кредиту з серпня 2009р. по серпень 2010р.;
- 64359,57 доларів США (еквівалент 511240,24 грн.) - сума заборгованості нарахованих відсотків за користування кредитом з 01 вересня 2009 по 06 вересня 2010р.;
- 389779,60 доларів США (еквівалент 3096 214,25 грн.) - сума строкової заборгованості станом на 06 вересня 2010р.;
- 5676,14 доларів США (еквівалент 45088,42 грн.) - сума пені за несвоєчасну сплату процентів (плати) за користування кредитом з 01 жовтня 2009р по 06 вересня 2010р.;
- 5697,14 доларів США (еквівалент 45255,23 грн.) - сума пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту з 26 серпня 2009р. по 06 вересня 2010р.
Виходячи із змісту ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема порукою.
Судом звертається увага на те, що для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. між банком, ПП "Денітан" та громадянином України ОСОБА_1 укладено договір поруки № 25.13/07-ДП-2 від 22.02.2008р., а в подальшому додатковий договір № 25.13/08-ДУ-1 від 01.06.2009р. до відміченого договору поруки.
Відповідно до п. 1 договору поруки та додаткового договору до нього поручителем громадянина виступило ПП "Денітан", яке поручилось перед банком за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. і будь-якими додатковими угодами до нього та Графіком повернення кредиту і сплати процентів від 01.06.2009р. (п.1).
У п. 2 договорів зазначено, що згідно Кредитного договору № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. банк надав позичальнику кредит у сумі 505000,00 доларів США зі строком повернення до 21.02.2018р. та з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14 % річних (основне зобов'язання), а позичальник зобов'язаний повернути кредит на умовах сплати відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором, в т.ч. сплата штрафних санкцій за період з 26.12.2008р. по 05.05.2009р. в сумі 962,30 доларів США в строк до 30.09.2009р. (основне зобов'язання).
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Умовами Договору поруки, а саме пунктами 4, 5, 6 передбачено, що у разі не виконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів та штрафних санкцій передбачених кредитним договором, відшкодування збитків. У разі настання строку виконання будь-якого зобов'язання за кредитним договором та/або у разі невиконання (у т.ч. неналежного виконання) позичальником зобов'язань за кредитним договором, банк має право на договірне списання з рахунків поручителя суми боргу.
Отже, за умовами договору поруки та додаткового договору до нього, поручитель - ПП "Денітан" (відповідач) за порушення позичальником - гр. ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором несе солідарну відповідальність поручителя та відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що і позичальник.
На час розгляду справи по суті, відповідачем заборгованість по Кредитному договору №25.13/08-СК від 22.02.2008 року у розмірі 521813,89 доларів США, що станом на 14.02.2011 р. за офіційним курсом НБУ становить 4145028,64 грн., з яких : 56301,44 доларів США (еквівалент 447230,49 грн.) - сума заборгованості по погашенню кредиту з серпня 2009р. по серпень 2010р.; 64359,57 доларів США (еквівалент 511240,24 грн.) - сума заборгованості нарахованих відсотків за користування кредитом з 01 вересня 2009 по 06 вересня 2010р.; 389779,60 доларів США (еквівалент 3096 214,25 грн.) - сума строкової заборгованості станом на 06 вересня 2010р.; 5676,14 доларів США (еквівалент 45088,42 грн.) - сума пені за несвоєчасну сплату процентів (плати) за користування кредитом з 01 жовтня 2009р по 06 вересня 2010р.; 5697,14 доларів США (еквівалент 45255,23 грн.) - сума пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту з 26 серпня 2009р. по 06 вересня 2010р., не погашена, доказів на підтвердження протилежного суду не надано та протилежного не доведено.
Судом також враховано рішення господарського суду області від 20.12.2010р. по справі № 10/1896-10, яким позов публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк” м Київ в особі Хмельницької дирекції м.Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю “Декко-Україна” м. Хмельницький про звернення стягнення 581474,80 доларів США на заставлене майно задоволено. Звернуто стягнення заборгованості по кредитних договорах №25.13./08-СК від 22.02.2008р. та №25.19-08/07-СК від 09.07.2007р. в розмірі 581458,50 доларів США), що станом на 13.12.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 4624397,60 грн., з яких:
заборгованості по кредитному договору № 25.13/08-СК від 22.02.2008р. 521813,89 доларів США, що станом на 13.12.2010р. за офіційним курсом НБУ становить 4150038,05 грн., з них:
- 56301,44 доларів (еквівалент 447770,98 грн.) заборгованості по погашенню кредиту з серпня 2009р. по серпень 2010р.;
- 64359,57 доларів США (еквівалент 511858,10 грн.) заборгованості по відсотках за користування кредитом з 01 вересня 2009 по 30 вересня 2010р.;
- 389779,60 доларів США (еквівалент 3099956,14 грн) строкової заборгованості станом на 06 вересня 2010р.;
- 5676,14 доларів США (еквівалент 45142,91 грн.) пені за несвоєчасну сплату процентів (плати) за користування кредитом з 01 жовтня 2009р по 06 вересня 2010р.;
- 5697,14 доларів США (еквівалент 45309,92 грн.) пені за несвоєчасне погашення кредиту з 26 серпня 2009р. по 06 вересня 2010р.;
заборгованості по кредитному договору №25.19-08/07-СК від 09.07.2007р. 59644,61, що станом на 13.12.2010 р. за офіційним курсом НБУ становить 474359,55 грн., з них:
- 43930,00 доларів США (еквівалент 349379,68грн.) заборгованості по погашенню кредиту за серпень 2009р.;
- 5885,39 доларів США (еквівалент 46807,10 грн.) заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом з 01 вересня 2009 по 06 вересня 2010р.;
- 519,07 доларів США (еквівалент 4128,22 грн.) пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01 жовтня 2009р. по 06 вересня 2010р.;
- 9310,15 доларів США (еквівалент 74044,55 грн.) - пені за порушення строків повернення кредиту за період з 11 серпня 2009р. по 06 вересня 2010р.
шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною 9195000,00, що за курсом НБУ на день підписання договору становить 1820792,08 на заставлене майно, а саме нежитлове приміщення корпусу № 17 (деревообробний цех) площею 2165,0 кв.м., що знаходиться в м.Хмельницькому по вулиці Молодіжній, 17/3А; нежитлове приміщення загальною площею 194,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2, яке належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю “Декко-Україна” (м.Хмельницький, вул. Молодіжна, 17/3А, код 34419886) на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк” (м. Киїів, бульвар Тараса Шевченка / вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) зі стягненням з товариства з обмеженою відповідальністю “Декко-Україна” на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк” м.Київ 3223,04 долара США витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Судом видані 30.12.2010р. відповідні накази про примусове виконання рішення.
Однак виконавче провадження за наказом господарського суду Хмельницької області від 30.12.2011р. про примусове виконання рішення по справі № 10/1896-10 органами Державної виконавчої служби не відкривалось, а тому звернення стягнення за заставлене майно спірної кредиторської заборгованості не відбулось і відповідно заборгованість по кредиту, взятого гр. ОСОБА_1 перед позивачем не ліквідована.
При цьому чинним законодавством не встановлено обмежень щодо можливого стягнення заборгованості за кредитними договорами як з позичальника, так із осіб, прийнявших на себе зобов'язання по забезпеченню повернення кредитних ресурсів позичальником, зокрема заставодавців - третіх осіб з вимогами щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором і поручителів.
У відповідності до частини 1 статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Частиною 5 статті 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Припис даної статті Конституції закріплює право особи забезпечити захист своїх конституційно закріплені їх прав всіма передбаченими чинним законодавством України способами.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення цієї статті базується на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права.
Таким чином, звернення позивача до суду з позовом до приватного підприємства "Денітан", м. Хмельницький, як поручителя, про стягнення 521813,89 доларів США, що станом на 14.02.2011р. за офіційним курсом НБУ становить 4145028,64 грн. є правомірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведені норми, умови кредитного договору від 22.02.2008р. № 25.13./08-СК та додаткових договорів до нього від 12.08.2008р. за № 25.13./08-СК-ДУ-1 та від 01.06.2009р. за № 25.13/08-ДУ-1, а також умови договору поруки від 22.02.2008р. № 25.13/07-ДП-2 та додаткового договору до нього від 01.06.2009р. за № 25.13/08-ДУ-1, приймаючи до уваги встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі покладаються на відповідача у відповідності до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 25, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк” м Київ в особі Хмельницької регіональної дирекції м. Хмельницький до приватного підприємства "Денітан", м. Хмельницький за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про стягнення 521813,89 доларів США, що станом на 14.02.2011р. за офіційним курсом НБУ становить 4145028,64 грн. (чотири мільйони сто сорок п'ять тисяч двадцять вісім сім гривень шістдесят чотири коп.) задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Денітан" ( 29000, м. Хмельницький, вул. Молодіжна, буд. 17/3А код 32402404) на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк” м Київ в особі Хмельницької регіональної дирекції м. Хмельницький заборгованість по кредитному договору № 25.13./08-СК від 22.02.2008р. в розмірі 521813,89 доларів США (п'ятсот двадцять одна тисяча вісімсот тринадцять доларів вісімдесят дев'ять центів), що станом на 14.02.2011р. за офіційним курсом НБУ становить 4145028,64 грн. (чотири мільйони сто сорок п'ять тисяч двадцять вісім сім гривень шістдесят чотири коп.) , з яких :
- 56301,44 доларів США (п'ятдесят шість тисяч триста один долар сорок чотири центи) (еквівалент 447230,49 грн. (чотириста сорок сім тисяч двісті тридцять гривень сорок дев'ять коп.) заборгованості по погашенню кредиту з серпня 2009р. по серпень 2010р.;
- 64359,57 доларів США (шістдесят чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять доларів п'ятдесят сім центів) (еквівалент 511240,24 грн. (п'ятсот одинадцять тисяч двісті сорок гривень двадцять чотири коп.) заборгованості по відсотках за користування кредитом з 01 вересня 2009 по 06 вересня 2010р.;
- 389779,60 доларів США (триста вісімдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят дев'ять доларів шістдесят центів) (еквівалент 3096214,25 грн. (три мільйона дев'яносто шість тисяч двісті чотирнадцять гривень двадцять п'ять коп.) строкової заборгованості станом на 06 вересня 2010р.;
- 5676,14 доларів США (п'ять тисяч шістсот сімдесят шість доларів чотирнадцять центів) (еквівалент 45088,42 грн. (сорок п'ять тисяч вісімдесят вісім гривень сорок дві коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів (плати) за користування кредитом з 01 жовтня 2009р. по 06 вересня 2010р.;
- 5697,14 доларів США (п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім доларів чотирнадцять центів) (еквівалент 45255,23 грн. (сорок п'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень двадцять три коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту з 26 серпня 2009р. по 06 вересня 2010р. Видати наказ.
Стягнути з приватного підприємства "Денітан" (м. Хмельницький, вул. Молодіжна, 17/3А, код 32402404) на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк” м.Київ, бульвар Тараса Шевченка / вул. Пушкінська, 8/26 ( код 14359319) витрати по сплаті державного мита в сумі 3223,81 долара США (три тисячі двісті двадцять три долара вісімдесят один цент), а також 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Суддя І.В. Грамчук
Виготовлення повного тексту рішення завершено 21 лютого 2011р.