73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
15.02.2011 Справа № 4/202-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області м. Херсон
до відкритого акціонерного товариства "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева" м. Херсон
про стягнення 647857грн.67коп.
за участю
представників сторін:
від позивача: уповноважена особа Хромченко О.С., головний спеціаліст Скороход В.Г.
від відповідача - не з'явився
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (позивач) звернулося з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева" (відповідач) 647857грн. 67коп. збитків, посилаючись на те, що перевіркою утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду відповідача, здійсненою 10.03.2010року було встановлено, що 9 одиниць державного майна знаходяться в неробочому стані, за призначенням не використовуються, у зв'язку з чим позивач просить відшкодувати йому збитки, посилаючись на те, що вони спричинені в результаті неправомірних дій відповідача, який не забезпечив належне зберігання майна, що призвело до його псування.
Справа розглядалася з перервою, яка оголошувалась в засіданні суду 08.02.2011року до 15.02.2011року відповідно до ст. 77 ГПК України.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доказано в якому стані майно залишалося на балансі позивача на момент приватизації орендного підприємства «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева», оскільки в зведені й відомості інвентаризації державного майна, які не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, але залишилося на його балансі, та в акті приймання-передачі майна не було зазначено технічного та фізичного стану майна, що передавалося, а вартість майна, яку просить стягнути позивач в десятки разів перевищує оціночну вартість майна, встановлену на момент її передачі відповідачу - 31.12.2008року.
Відповідач вважає, що при здійснені розрахунку збитків позивачем помилково застосовано постанову Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116 "Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", оскільки цей нормативний акт був розроблений на виконання розпорядження Президента України від 10.02.1995року № 35 "Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю". Юридична особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, позивачем же не було встановлено факту псування, розкрадання, знищення чи нестачі майна. Так як за посиланням відповідача, майно підлягало списанню у зв'язку із його моральним і технічним зносом, він вважає, що для визначення технічного стану майна і ступеню його зносу позивач повинен був провести експертизу, але він цього не зробив.
На думку відповідача, позивач при визначенні розміру збитків повинен був керуватися Положенням, затвердженим спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999року № 908/68.
Відповідач зазначає, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.08.2010року порушено провадження у справі № 12/94-Б-10 про банкрутство ВАТ "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева", 16.09.2010року опубліковано оголошення про банкрутство товариства, але позивач не звернувся в місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника, тому відповідач вважає, що згідно з ч. 2 ст. 14 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позовні вимоги задоволенню не підлягають.
20.01.2011року позивачем надані суду письмові пояснення, в яких він зазначає, що ним вчасно 15.10.2010року було подано заяву № 10-09-03143 до господарського суду Херсонської області щодо визнання регіонального відділення конкурсним кредитором, але ці вимоги ще не розглянуті судом, а 04.11.2010року отримано відповідь від розпорядника майна про те, що вимоги по стягненню збитків за псування державного майна відхилені у зв'язку з необґрунтованістю.
В засідання суду 15.02.2011року представник відповідача, який був присутнім в засіданні 08.02.2011року, не з'явився з невідомих причин, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи, про що свідчить наявна в справі розписка від 08.02.2011року (арк. справи 83).
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, який був присутнім в попередніх засіданнях та надавав пояснення по справі, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строку вирішення спору.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників позивача, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.
Пунктом 6 плану приватизації орендного підприємства «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева», затвердженим начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області 21.12.1993року зазначено перелік і балансова вартість майна, яке не підлягає приватизації, але залишається на балансі відкритого акціонерного товариства. До переліку включені основні засоби в кількості 27 одиниць балансовою вартістю станом на 01.12.1993року 1416194 т. крб.
Таким чином, при приватизації орендного підприємства «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева» до Статутного фонду створеного відкритого акціонерного товариства не ввійшло вищезазначене майно в кількості 27 одиниць, але залишилося на його балансі, що підтверджується наданими до матеріалів справи протоколом про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева», затвердженого начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області 29.03.2000року, інвентаризаційною відомістю станом на 01.03.2000року та зведеною відомістю інвентаризації державного майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева», але знаходиться на його балансі станом на 31.12.2008року.
Відповідно до п.4 наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999року №908/68, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999року за №414/3707 (зі змінами і доповненнями), господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, але залишилося на їх балансі, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до положень закону.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області, як органом управління державним майном, яке не увійшло до статутного фонду відповідача, але залишилося на його балансі, здійснено перевірку утримання, ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутного фонду відповідача.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 10.03.2010року, який підписано членами комісії позивача та в.о. директора ВАТ «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева», а також представниками Херсонської філії ТОВ «Столична судноплавна компанія». Відповідно до зазначеного акту 9 одиниць державного майна знаходяться в незадовільному стані та не використовуються за призначенням. Як зазначено в пункті 10.1 акту, 9 об'єктів техніки знаходяться в незадовільному стані і не можуть використовуватися за призначенням у зв'язку з порушенням відповідачем порядку зберігання та використання державного майна.
Частиною 3 статті 386 встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 ЦК України, згідно ч.ч.1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що саме особа, яка завдала шкоди доводить відсутність своєї вини, оскільки даною правовою нормою вина причинителя шкоди презумується.
Відповідач не довів, що шкода державному майну заподіяна не з його вини і не спростував жодними документами викладені в позовній заяві факти щодо того, що саме через неналежне утримання та збереження державного майна, воно прийшло в незадовільний стан та не може використовуватися за призначенням.
В той же час, суд не може погодитися із розрахунком суми шкоди, який позивачем здійснено на підставі Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996року №116.
Як зазначено у вступній частині Постанови №116 від 22.01.1996року, Порядок затверджено на виконання розпорядження Президента України від 10.02.1995року №35 «Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю»та з метою вдосконалення правової бази боротьби з економічною злочинністю.
Документального підтвердження того, що дії відповідача під час зберігання державного майна підпадають під ознаки вищезазначених злочинних діянь позивач суду не надав. Не надано позивачем і документального підтвердження того, що відповідними органами встановлено факти знищення (псування) майна посадовими особами відповідача. Як вбачається із акту перевірки від 10.03.2010року державне майно мається в наявності та знаходиться в неробочому стані. Але акт не відображає технічного стану майна, ступеню його зносу а також не зазначає чому його неможливо використовувати для подальшого використання.
Висновків же відповідних компетентних органів, як і експертних висновків з цього питання, позивачем суду не надано.
Призначити по справі експертизу для визначення ступеню непридатності майна до використання суд не має змоги, оскільки позивач є державною бюджетною установою і в нього відсутні кошти на оплату експертизи. Відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 03.08.2010року по справі №12/94-Б-10 судом порушено провадження у справі про визнання відповідача банкрутом і, як пояснював його представник в засіданнях суду, він також неспроможний сплатити вартість судової експертизи.
З урахуванням зазначеного, призначення та проведення судової експертизи є неможливим.
Матеріалами справи доведено, що з урахуванням терміну вводу механізмів в експлуатацію строк експлуатації майна становить від 19 до 35 років, що свідчить про моральне та фізичне зношення майна, однак питання встановлення факту непридатності майна і ефективності (неефективності) подальшого використання майна шляхом проведення його відновного ремонту, або використання його іншим чином, а також рекомендації щодо списання майна під час здійснення перевірки використання державного майна 10.03.2010року органом управління державним майном не вирішувалося.
Виходячи із загальних вимог відшкодування збитків, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням залишкової вартості майна (балансова вартість майна на момент перевірки мінус амортизаційні відрахування з дня експлуатації майна).
Однак позивачем невірно визначена залишкова вартість майна (балансова вартість майна на момент перевірки мінус амортизаційні відрахування з дня експлуатації майна).
Так різниця між первинною балансовою вартістю та амортизаційними відрахуваннями трактора Т-40, інвентарний № 776 становить 93грн.42коп. (5130грн.23 коп. - 5036грн.81коп.), в той час як в своєму розрахунку позивач зазначає 2565грн.11коп.; по електроустановці для іспитів, інвентарний № 7383 - замість 1468грн.69коп., позивач зазначає 8767грн.22коп; по компресору, інвентарний №5173 -замість 288грн.70коп., позивач зазначає 5354грн.31коп.; по автомобільному крану КС-МАЗ-500, інвентарний № 661, - замість 311грн.42коп. зазначено 14723грн.03коп. і т.д.
З урахуванням залишкової вартості майна (балансова вартість майна на момент перевірки мінус амортизаційні відрахування з дня експлуатації майна), вартість непридатного для використання майна становить:
Трактор колісний Т-40, інвентарний № 776 - 1567грн.66коп. (93,42 х 6,992+130,638)х2;
Електроустановка для іспитів, інвентарний №7383 -24645грн.79коп. (1468,69х6,992+2053,816)х2;
Компресор, інвентарний № 5173 -4844грн.62коп. (288,70х6,992+403,718)х2;
Автомобільний кран КС-МАЗ-500, інвентарний № 661 - 5225грн.86коп. (311,42х 6,992+435, 489)х2;
Електрокомпресор, інвентарний № 5527 -2823грн.07коп. (188,64х6,992+151,922)х2;
Насос для відкачки відсіків, інвентарний №7025 -603грн.77коп. (35,98х6,992+50,314)х2;
Насос для відкачки відсіків, інвентарний №6999 - 603грн.77коп. (35,98х6,992+50,314)х2;
Насос пересувний для сушіння, інвентарний № 7049 -540грн.84коп. (32,23х6,992+45,070)х2;
Пересувний компресор ВУВ-45/150, інвентарний №7412 -2504грн.87коп. (149,27х6,992+208,739)х2.
Всього -43360грн.26коп.
На підставі вищезазначеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, в сумі 43360грн.26коп.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача пропорційно від суми задоволених позовний вимог.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод ім.Куйбишева»м.Херсон Карантинний острів, 1 р/р 26008115 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль»МФО 352093 код 00461126:
а) на користь держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області м.Херсон проспект Ушакова, 47 на поточний рахунок 371830030000 в ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код 21295778 -43360грн.26коп.
б) в доход державного бюджету -одержувач управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 - 433грн.60коп. витрат по сплаті державного мита.
Наказ надіслати ДПІ у м.Херсоні;
в) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22050003 символ звітності банку 264 - 236грн.00коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні позовних вимог про стягнення решти суми позову відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 21.02.2011р.