Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" лютого 2011 р. Справа № 39/186-08
вх. № 9156/2-39
Головуючий суддя Швидкін А.О.
суддя Міньковський С.В.
суддя Тихий П.В.
при секретарі судового засідання Трофименко С.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 07.02.2011 року
відповідача - не з'явився
розглянувши матеріали по позовній заяві Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
до Закритого акціонерного товариства "Буддеталь", смт. Нова Водолага
про стягнення 4433241,27 грн.
В грудні 2008 року ФОП ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в який просила суд стягнути з ЗАТ «Буддеталь» на свою користь вартість поставлених матеріалів у сумі 3683241,27 грн., передплату в сумі 750000 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30.05.2008 року між ФОП ОСОБА_2 та ЗАТ «Буддеталь» був укладений договір підряду № 30-05/08 на виготовлення продукції з давальницької сировини. Позивач зазначав, що на виконання умов договору в період з 30 травня 2008 року по грудень 2008 року здійснював поставку товарно - матеріальних цінностей (сировини для виробництва залізобетонних виробів) на загальну суму 3683241,27 грн. та в період з липня по серпень 2008 року перерахував відповідачу кошти як передплату за залізобетонні вироби у розмірі 75000 грн. Проте, відповідач не виконав умови договору № 30-05/08 щодо поставки готових залізобетонних виробів з давальницької сировини, що на думку позивача й стало підставою для звернення в господарський суд з відповідним позовом.
Відповідач в судовому засіданні та в своїх поясненнях проти позову заперечував, зазначив, що договір ЗАТ «Буддеталь» з ФОП ОСОБА_2 з боку відповідача не підписувався, всі видаткові накладні, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог підписані невідомими особами, товарно - матеріальні цінності на визначену в накладних суму він не отримував та не підписував жодній особі довіреностей на отримання зазначеного товару. Також в своїх запереченнях відповідач вказує, що в період з квітня по вересень 2008 року поставив позивачу товарно - матеріальні цінності на загальну суму 2037198,52 грн., проте позивач не врахував цього при подачі позову до суду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, через канцелярію суду надав витяг з ЄДРПОУ щодо ЗАТ "Буддеталь" станом на 27.01.2011 року, який був залучений судом до матеріалів справи.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
30.05.2008 року між ФОП ОСОБА_2 (Замовник) та ЗАТ «Буддеталь» (Виконавець) був укладений договір підряду № 30-05/08 на виготовлення продукції з давальницької сировини. Відповідно умов договору ФРП ОСОБА_2 (позивач по справі) доручає, а ЗАТ «Буддеталь» (відповідач по справі) приймає на себе зобов'язання виконати наступні роботи: виготовлення будівельних елементів з бетону та залізобетону, столярних виробів у кількості та номенклатурі, зазначених в специфікаціях, які підписуються обома сторонами та є додатком й частиною договору. У відповідності до п.1.2 договору сторони визначили, що позивач виконує роботи на свій ризик власними силами з матеріалів (давальницької сировини) Замовника та використовує власні матеріали, а Замовник - відповідач по справі зобов'язується прийняти результати робіт та оплатити їх. Пунктом 1.3 договору було визначено, що строки виконання робіт та передачі продукції погоджуються сторонами в специфікаціях. Робота вважається прийнятою після підписання сторонами актів здачі-приймання робіт.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Позивач вказує, що в період з 30 травня 2008 року по грудень 2008 року здійснив поставку відповідачу товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 3683241,27 грн.
Відповідач в своїх запереченнях зазначав, що за спірним договором правовідносин між сторонами не існувало, товар не поставлявся, а накладні, на які посилається позивач підписані невідомими особами та не мають жодного посилання на спірний договір.
Суд в ухвалі про порушення провадження по справі від 10.12.2008 року та під час подальшого розгляду справи в ухвалі від 25.08.2009 року витребував у позивача оригінали документів, доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, докази в обґрунтування позову, оригінал договору про співробітництво від 29.01.2008 року, правове обґрунтування позовних вимог.
Позивач на вимогу суду витребуваних документів суду не надав, причин такого ненадання суду не повідомив.
Відповідно п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
В даному разі позивач не виконав вимоги ухвал суду, без поважних причин не подав витребувані судом документи. Це перешкоджає вирішенню спору, оскільки відсутність витребуваних документів унеможливлює всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи. Враховуючи це, враховуючи неодноразове відкладення розгляду справи, а також обмеженість строків її розгляду вимогами ст. 69 ГПК України, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, сплачене позивачем у розмірі 25500,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень не підлягають покладенню на відповідача та поверненню позивачу, у разі залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Залишити позов без розгляду.
Головуючий суддя Швидкін А.О.
суддя Міньковський С.В.
суддя Тихий П.В.