21.02.11
Справа № 15/153-09.
за позовом: Приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір», м.Миколаїв
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроресурси», м.Суми
про спонукання до укладення договору
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
За участю представників сторін:
від позивача : не з'явився
від відповідача : не з'явився
За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.
Суть спору: Позивач просить зобов'язати відповідача укласти договір про надання послуг з користування під'їзними коліями в редакції запропонованій позивачем.
Відповідач подав письмовий відзив на позов, в якому заперечує проти ціни послуг встановленої позивачем у запропонованому проекті договору, а також зазначає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, тому просить в позові відмовити.
Від відповідача 13.07.2009р. надійшло клопотання про залучення ВАТ “Київ-Дніпровське”МППЗТ в особі Сумської філії в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.
17.07.2009р. до суду від позивача надійшло пояснення №476 від 17.07.2009р. на клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ВАТ “Київ-Дніпровське”МППЗТ в особі Сумської філії. Позивач заперечує проти задоволення зазначеного клопотання, так як позовні вимоги по даній справі стосуються лише відносин між ПВКФ “Кальтаїр” та ТОВ “Євроресурси” і ніяким чином не впливають на інтереси ВАТ “Київ-Дніпровське”МППЗТ.
16.07.2009р. до господарського суду Сумської області надійшла заява №17 від 16.07.2009р. від відповідача, в якій він обґрунтовує своє клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ВАТ “Київ-Дніпровське”МППЗТ.
Ухвалою господарського суду від 20.07.2009р. суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроресурси» в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ВАТ «Київ-Дніпровське» МППЗТ в особі Сумської філії.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.08.2009р. задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов'язаною з нею справи № 16/268-08 у Вищому господарському суді України.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.01.2011р. провадження у справі № 15/153-09 було поновлено та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.02.2011р.
Відповідач подав пояснення від 03.02.2011р. на виконання вимог ухвали господарського суду Сумської області від 25.01.2011р. про поновлення провадження у справі, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином , не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомили, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Предметом даного спору є зобов'язання відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Сумивтормет» укласти з позивачем договір про надання послуг з користування під'їзними коліями в редакції, запропонованій позивачем . Підставою для подання позову позивач вважає, що йому на підставі договору купівлі-продажу № 7 від 01.09.2008р. , укладеного між ним та ТОВ ВКП Спектр-СІП» належать залізничні під'їзні колії , які розташовані в м. Суми, вул. 1-ша Залізнична, 1/1 загальною довжиною 949 метрів. Як стверджує позивач , товариству з обмеженою відповідальністю ВКП «Спектр-СІП» зазначені колії належали на підставі рішення господарського суду Сумської області від 22.05.2008р. № 16/268-08. Як вбачається з матеріалів справи зазначене рішення суду було скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2009р. в частині задоволення позовних вимог про визнання за Виробничо-комерційним підприємством «Спектр СІП» у формі ТОВ права власності на під'їзні колії і в цій частині справу направлено на новий розгляд.
Позивач посилається на рішення господарського суду від 10.03.2009р. у справі № 13/90-09, яким зазначений договір купівлі-продажу № 7 від 01.09.2008р. визнано дійсним, вважає себе власником під'їзних колій загальною довжиною 949 метрів.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2009р. зазначене рішення суду скасовано , оскільки суд не дослідив докази, які б свідчили про те, що спірне майно на момент укладення договору було власністю продавця -відповідача на момент звернення до суду та про відсутність прав на вищезгадане майно у інших осіб, тому справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
В ході нового розгляду справи рішеннями господарського суду Сумської області від 17.02.2010 р. у справі № 13/90-09 нр за позовом - Приватної виробничо-комерційної фірми “Кальтаір”, м. Миколаїв до відповідача: Виробничо-комерційного підприємства “Спектр-СІП” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми ; Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Сумський комбінат хлібопродуктів”, м. Суми ;2. Відкрите акціонерне товариство “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” Сумська філія, м. Суми;3. Міністерство транспорту та зв'язку України, м. Київ, про визнання договору дійсним , у задоволенні позовних вимог Приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаїр» відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2010 р. зазначене рішення господарського суду Сумської області від 17.02.2010 р. залишено без змін.
Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що договір № 7 купівлі-продажу від 01.09.2008 р. є неукладеним і не створив для позивача та ТОВ ВКП «Спектр-СІП» права та обов'язків, а тому його не може бути визнано дійсним.
Вищий господарський суд України , Постановою від 29.09.2010р. по справі № 13/90-09 дійшов висновку , що місцевим та апеляційним господарськими судами правомірно встановлено, що між Приватною виробничо-комерційною фірмою «Кальтаір » та ТОВ ВКП «Спектр-СІП» підписано договір № 7 купівлі-продажу від 01.09.2008 р., об'єктом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Перша Залізнична, 1/1, а саме -під'їзні колії зі стрілочними переводами, проте вказаний договір не було нотаріально посвідчено та зареєстровано. Зазначеною постановою Вищий господарський суд України залишив без задоволення касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір», а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2010р. у справі № 13/90-09 - без змін.
Частиною другою ст. 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
З вказаної норми Цивільного кодексу України випливає, що вона підлягає застосуванню щодо договорів, які підлягають лише нотаріальному посвідченню, тобто не застосовується відносно договорів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації.
Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з частиною третьою ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.
Таким чином, договір № 7 купівлі-продажу від 01.09.2008 р. підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а відтак його не може бути визнано дійсним на підставі частини другої ст. 220 Цивільного кодексу України, про що зазначено судовим рішенням господарського суду Сумської області та постановами Харківського апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду України .
Частиною 2 статті 35 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи те, договір купівлі-продажу № 7 від 01.09.2008р., укладений між позивачем та ТОВ ВКП»Спектр-СІП», який за висновками господарського суду Сумської області , апеляційної та касаційної інстанцій визнано недійсним, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача з предметом та з підстав, визначених в позовній заяві.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 84,86 ГПК України - суд
1.В задоволенні позовних вимог Приватної виробничо-комерційної фірми « Кальтаір» ( 54001, м.Миколаїв, вул. Спаська,43) - відмовити.
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення віддрукований та підписаний 21.02.2011р.