18.02.11 Справа № 5016/383/2011
Суддя Гриньова-Новицька Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства “Служба комунального господарства”, 55001,
Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Набережна енергетиків, 30,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт”,
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11А,
про зобов'язання повернути орендоване майно, -
Встановив:
Позовна заява № 55 від 26.01.2011р. не відповідає вимогам п. п. 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- до позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому порядку. Відповідно до статті 6 Декрету "Про державне мито" державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджетів місцевого самоврядування (п. 12 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита № 15, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України N 15 від 22.04.93 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за N 50).
Додане до позовної заяви платіжне доручення № 355 від 11.11.2010р., яке свідчить про перерахування позивачем вказаних витрат на рахунок № 31110095700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк одержувача ГУДКУ у м. Києві, не може бути таким доказом, оскільки реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету державного мита, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду Миколаївської області інші, а саме:
№ рахунку 31118095700006;
Банк ГУДКУ у Миколаївській області;
Одержувач УДК у м. Миколаєві;
МФО 826013;
Код ЄДРПОУ 23626096;
Код платежу 22090200;
Символ звітності банку 095;
- до позовної заяви не додано належних доказів, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідно до ч. 2 п. 11 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою.
Додане до позовної заяви платіжне доручення № 356 від 11.11.2010р., яке свідчить про перерахування позивачем вказаних витрат на рахунок № 31218264700001, одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, банк одержувача ГУДКУ у м. Києві, не може бути таким доказом, оскільки згідно з наказом Державного казначейства України від 26.05.2010р. № 169 «Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету»для ведення окремого обліку надходжень від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розрізі судових органів, відповідно до доручення Міністерства фінансів України та звернення Державної судової адміністрації України, для зарахування зазначених надходжень до спеціального фонду державного бюджету за розгляд справ у апеляційних загальних судах, місцевих господарських та апеляційних господарських судах, Верховному суді України відкриваються окремі рахунки за кодами класифікації доходів бюджету 22050002, 22050003, 22050004.
Таким чином, починаючи з 21.06.2010р. оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу здійснюється на нові рахунки для зарахування платежів до державного бюджету у 2010 році за КБК 22050003 «Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди», зокрема, з позовних заяв, які подаються до господарського суду Миколаївської області оплата ІТЗ здійснюється за такими реквізитами:
Розрахунковий рахунок: 31217264700006
Отримувач: Держбюджет Центрального району м. Миколаєва
Код ЄДРПОУ: 23626096
Банк отримувача: ГУДКУ у Миколаївській області МФО 826013
Призначення платежу: 22050003 “Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у місцевих господарських судах”.
Недодержання позивачем вимог ст. 57 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
З огляду на вищенаведене, керуючись пунктами 4, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
Повернути заяву і додані до неї документи без розгляду.
Суддя
Т.В.Гриньова-Новицька