79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.02.11 р. Справа№ 28/139
За позовом: Малого приватного підприємства “Естет”, с. Демня Миколаївського району Львівської області
до відповідача 1: Демнянської сільської ради Миколаївського району Львівської області, с. Демня Миколаївського району Львівської області
до відповідача 2: Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, м. Стрий Львівської області
про визнання права власності на самочинне будівництво та зобов'язання до вчинення дій
Суддя Морозюк А.Я.
Представники сторін
Від позивача: Карлицький С.М. - директор
Від відповідача 1: не з'явився
Від відповідача 2: не з'явився
Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
В судовому засіданні 17.02.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 22.02.2011 р.
Розглядається справа за позовом Малого приватного підприємства “Естет” до Демнянської сільської ради Миколаївського району Львівської області та Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинне будівництво та зобов'язання до вчинення дій, в якому позивач просить визнати Мале приватне підприємство “Естет” власником нерухомого майна -майстерні з ручної обробки природного каменю в селі Демня проспект Шевченка, №9 Миколаївського району Львівської області, зобов'язати Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності на дане нерухоме майно МПП “Естет”.
Ухвалою суду від 06.12.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 27.12.2010 р. Ухвалами суду від 27.12.2010 р. та 02.02.2011 р. розгляд справи відкладався, ухвалою від 02.02.2011 р. продовжено строк розгляду спору.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задоволити.
Відповідач 1 у наданому суду письмовому поясненні, а його представник в судовому засіданні 02.02.2011 р. проти визнання права власності на нерухоме майно МПП “Естет” не заперечив, оскільки самочинне будівництво приміщення не зачіпає інтересів третіх осіб та здійснене на орендованій позивачем земельній ділянці.
Відповідач 2 у наданому суду письмовому поясненні, а його представник в судовому засіданні 27.12.2010 р. зазначив, що оскільки реєстратором БТІ рішення про відмову у проведенні державної реєстрації прав власності не приймалося, зобов'язання БТІ провести державну реєстрацію вважає недоцільним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
В судове засідання 17.02.2011 року відповідачі уповноважених представників не направили (відповідно до ухвали суду від 02.02.2011 р. явка представників відповідачів в судове засідання визнана необов'язковою). Враховуючи те, що сторони у встановленому порядку були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідачі висловили свою правову позицію по суті спору, суд розглядає справу за відсутності представників відповідачів за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
17.01.2007 р. між МПП “Естет” та Демнянською сільською радою було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_1 за реєстровим №104 та зареєстрований у Миколаївському відділенні Львівської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис 02.01.2008 р. за № 04:08:456:00001.
Відповідно до п.1 вказаного договору Демнянська сільська рада Миколаївського району Львівської області (орендодавець) на підставі рішення №31 від 30.10.2006 р. III сесії V скликання надає, а МПП “Естет” (орендар) приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку, яка знаходиться в селі Демня по проспекту Шевченка, 9, Миколаївського району Львівської області, для експлуатації кар'єру вапняку Демнянського родовища.
Відповідно до пунктів 2, 3 договору, об'єктом оренди є земельна ділянка площею 2,5 га, в тому числі 2,5 га порушених земель, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а саме: незавершена будівництвом майстерня з ручної обробки природного каменю, що належить орендарю, а також інші об'єкти інфраструктури -газопровід середнього тиску та яма для випалювання вапна (що також підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 17.01.2007 року). Згідно із п.8 договору, договір укладено на 14 років, після закічення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.
Відповідно до пунктів 14, 15 договору, земельна ділянка передається в оренду для експлуатації кар'єру вапняків Демнянського родовища на підставі Ліцензії на користування надрами № 2965 Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.04.2003 р., цільове призначення земельної ділянки -землі промисловості. Відповідно до п.17 договору земельна ділянка передається в оренду відповідно до розробленого в 1997 році Миколаївським державним земельно-кадастровим бюро “Технічного звіту на виконання проектно-пошукових робіт по відведенню земельної ділянки в тимчасове користування землею на правах оренди Малому приватному підприємству “Естет” на території Демнянської сільської ради Миколаївського району, Львівської області.” Відповідно до п.24 договору, на орендовану земельну ділянку обмеження(обтяження) відповідно до довідки № 308 від 25.12.2006 року не встановлені, інші права третіх осіб відсутні.
До укладення вказаного договору оренди землі від 17.01.2007 року, позивач користувався цією земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.10.2001 р., укладеного між Демнянською сільською радою та МПП “Естет” та посвідченого державним нотаріусом Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 за реєстраційним №2799 (відповідно до п.5.2 договору - строк дії договору становить п'ять років), а також на підставі договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 05.11.1997 р., укладеного між Демнянською сільською радою та МПП “Естет” строком на три роки та зареєстрованого Демнянською сільською радою в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за №3.
З матеріалів справи вбачається, що на частині орендованої земельної ділянки позивачем було самочинно, без дозволу на виконання будівельних робіт, збудовано майстерню з ручної обробки природного каменю. Проте, при будівництві враховано вимоги відповідних служб, будівельні і санітарні норми дотримано, права та інтереси інших осіб не порушено.
Так, 01.07.2004 р., на підставі рішення №31 “Про надання дозволу на складання матеріалів попереднього погодження МПП “Естет” для побудови приміщення майстерні” від 04.10.2002 р. ІІІ сесії ІV скликання Демнянської сільської ради, постійно діючою комісією Миколаївської районної державної адміністрації було складено Акт вибору земельної ділянки під будівництво приміщення майстерні для ручної обробки природного каменю МПП “Естет”, відповідно до якого комісія погодила вибір земельної ділянки площею 0,076 га під приміщення майстерні для ручної обробки природнього каменю. Також в Акті зазначено, що план розташування ділянки, принципові напрямки інженерних мереж і комунікацій, погоджені всіма членами комісії, додаються до цього акту.
Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації за замовленням МПП “Естет” проведено технічну інвентаризацію майстерні для ручної обробки природнього каменю. Згідно матеріалів технічної інвентаризації та звіту від 17.03.2010 р., майстерня для ручної обробки природнього каменю знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Демня, проспект Шевченка, 9, площа приміщень становить 45,1 м.кв., технічний стан конструктивних елементів -добрий, оціночна вартість становить 64 900,00 грн.
У звіті Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту “НДІ ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ” про технічне обстеження конструкцій на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, що діяли на момент закінчення будівництва майстерні для ручної обробки природного каменю на проспекті Шевченка, 9 в с.Демня Миколаївського району Львівської області, зазначено, що окремостояча, одноповерхова самочинно збудована будівля майстерні для ручної обробки природного каменю МПП “Естет” розташована на проспекті Шевченка, 9 в с.Демня Миколаївського району Львівської області основні конструкції якої -фундаменти, стіни, перекриття, дах -в доброму стані і відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, що діяли на момент закінчення будівництва.
У наданому суду письмовому поясненні відповідач 1 зазначив, що так як будівництво майстерні з ручної обробки природного каменю не зачіпає інтересів третіх осіб та здійснене на орендованій земельній ділянці, Демнянська сільська рада не заперечує проти визнання права власності на дане нерухоме майно за позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ч.2,3 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), проте, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Будівництво вважається правомірним, якщо власник ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозволи на забудову об'єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно до ст. 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій".
Згідно із положеннями ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій” право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами закону. Із матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що позивач використовує орендовану земельну ділянку згідно її цільового призначення, а саме для експлуатації кар'єру вапняку Демнянського родовища (підтверджується, зокрема, ліцензією Міністерства екології та природних ресурсів України на користування надрами від 18.04.2003 р. з терміном дії -17 років), а факт самочинного будівництва майстерні для ручної обробки природного каменю не може сприяти порушенню умов використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення. Згідно із ст. 24 Закону, добір земельних ділянок здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови. На виконання цього положення постійно діючою комісією Миколаївської районної державної адміністрації було погоджено акт вибору земельної ділянки під будівництво приміщення майстерні від 01.07.2004 р. Відповідно до ст.29 вказаного Закону, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 3. ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до положень ст. 95 Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар, як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови письмової згоди на це орендодавця з дотриманням установленого законодавством порядку. 04.10.2002 р. Демнянська сільська рада, як орендодавець, прийняла сесійне рішення №31 “Про надання дозволу на складання матеріалів попереднього погодження МПП “Естет” для побудови приміщення майстерні”, яким надано дозвіл МПП “Естет” на складання матеріалів попереднього погодження для побудови приміщення майстерні для ручної обробки природного каменю на орендованій під кар'єр земельній ділянці (а з врахуванням рішення № 160 від 10.07.2008 року-для побудови побутово-складського приміщення).
Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що нежитлові приміщення позивачем зведено на орендованій ним земельній ділянці строком на 14 років з переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк (відповідно до договору від 17.01.2007 р.), а відповідач 1, як власник земельної ділянки, не заперечує проти визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності підлягають до задоволення.
Крім того, у позовній заяві позивач просить зобов'язати Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно МПП “Естет”. Відповідач 2 надав суду письмове пояснення в частині цієї позовної вимоги, в якому повідомляється наступне. 15.03.2010 р. позивач звернувся до Стрийського МБТІ з листом №4 від 12.03.2010 р., згідно якого було оформлено договір (замовлення) №ЮР/8716-4 на проведення первинної технічної інвентаризації об'єкту нерухомого майна по просп. Шевченка, 9 в с. Демня Миколаївського району. Згідно даного замовлення та “Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна”, затвердженої наказом Держбуду України №127 від 24.05.2011 р., Стрийським МБТІ було проведено технічну інвентаризцію та виготовлено МПП “Естет” технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна за вищевказаною адресою. Відповідно до п.1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. №7/5 (зі змінами від 28.07.2010 р. №1692/5), державну реєстрацію проводять реєстратори бюро технічної інвентаризації. Відповідно до п.2.1. зазначеного положення, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію та правовстановлюючі документи, їх копії (нотаріально посвідчені), в тому числі і рішення суду, що є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідач 2 вважає, що оскільки реєстратором БТІ рішення про відмову у проведенні державної реєстрації прав власності не приймалося, зобов'язання БТІ провести державну реєстрацію вважає недоцільним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 17 Кодексу Адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Оскільки Стрийське МБТІ при державній реєстрації права власності на нерухоме майно здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, на виконання делегованих повноважень(згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. №7/5) і в такому разі виступає суб'єктом владних повноважень в розумінні п.7 ст.3 КАС України, то спір щодо зобов'язання його провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно МПП “Естет” є публічно-правовим спором і повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
У п. 4 Рекомендацій Вищого господарського суду №04-5/210 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарским судам” від 27.06.2007 р. зазначається, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.
Отже, провадження у справі з розгляду позовних вимог в частині зобов'язання Стрийського МБТІ провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно МПП “Естет” слід припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК УКраїни.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати (витрати по сплаті державного мита в сумі 649 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн) суд вважає не необхідне покласти на позивача, оскільки не вбачає вини відповідача 1 у доведенні спору до суду.
Сплачене державне мито в сумі 85 грн з позовної вимоги до відповідача 2, провадження у справі по якій припинено, підлягає поверненню позивачу відповідно до ст.8 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито”.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.331,376 Цивільного кодексу України, ст. 95 Земельного кодексу України, ст.ст. 4-7, 34, 43, 47,49, п.1 ч.1 ст. 80, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Визнати за Малим приватним підприємством “Естет” (81613, с. Демня, Миколаївський р-н, Львівська обл., ідентифікаційний код 22362181) право власності на майстерню для ручної обробки природнього каменю, літ.“А-1”, загальною площею 45,1 м2, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Миколаївський р-н., с. Демня, проспект Шевченка, 9 (згідно матеріалів технічної інвентаризації Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 17.03.2010 р.).
3. В частині позовної вимоги зобов'язати Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно МПП “Естет” -провадження у справі припинити.
4. Повернути Малому приватному підприємству “Естет” (81613, с. Демня, Миколаївський р-н, Львівська обл., ідентифікаційний код 22362181) з бюджету 85 грн 00 коп сплаченого державного мита.
Суддя