Справа № 2518/2-а-1426/11
( в п о р я д к у с к о р о ч е н о г о п р о в а д ж е н н я )
24 лютого 2011 року суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Сташків В.Б.,
розглянувши в смт. Ріпки в приміщенні суду, в порядку скорченого провадження, адмін.справу
за позовомОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - УПСЗН Ріпкинської РДА)
прозобов'язання провести перерахунок та здійснити виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, доплати, як громадянину, який працює на території радіоактивного забруднення,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до УПСЗН Ріпкинської РДА , посилаючись на те, що він постійно працює і проживає в населеному пункті, віднесеному до 4 зони по забрудненню у зв'язку з аварією на ЧАЕС та, згідно ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у розмірі 30% мінімальної заробітної плати, та щомісячну доплату за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю, том просив:
- зобов'язати відповідача провести йому перерахунок компенсації як громадянину, який проживає на території радіоактивного забруднення, у відповідності до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 30% мінімальної заробітної плати за періоди з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. та здійснити виплату вказаної компенсації;
- зобов'язати відповідача провести йому перерахунок доплати як громадянину, який працює на території радіоактивного забруднення, у відповідності до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за періоди з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. та здійснити виплату вказаної доплати.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року по 07.08.2010 року включно залишені без розгляду.
21 лютого 2011 року від УПСЗН Ріпкинської РДА надійшло письмове заперечення проти позову, в якому вони просять відмовити в задоволенні позовних вимог та закрити провадження в справі за відсутністю протиправних дій з їхнього боку, та у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог. Обґрунтування заперечень проти позову зводиться до того, що розмір щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч.1 ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, обрахований ними відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530, від 26.07.96 р. № 836 у сумі 1 грн. 60 коп., тому вважають, що їх дії є правомірними. Також посилаються на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат чорнобильцям у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, що унеможливлює стягнення з них вказаних коштів, які є шкодою, яка у зв'язку з визнанням актів неконституційними, відповідно до ст. 1175 ЦК України підлягає стягненню з держави, і вони не є належним відповідачем по справі. Вказують, що вони не є належним відповідачем по вимогам про зобов'язання вчинити певні дії за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з Постановою КМУ № 936 від 20.09.2005 року “Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов”язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Оцінивши повідомлені позивачем, та відповідачем обставини, приходжу до висновку, що достатні підстави для прийняття законної і обґрунтованої постанови, в порядку скороченого провадження, про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з таких мотивів.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 має статус громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю у 1986 -1992 р.р. (Категорія 4), з 29.03.2001 р. і по теперішній час проживає в смт.Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23.07.1991р. №106 віднесено до четвертої зони по забрудненню в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС.
Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинною на час спірних правовідносин, закріплено право громадян на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, в розмірі 30% мінімальної заробітної плати.
По справі встановлено, що ОСОБА_1, згідно його заяви від 31.01.2005 року, виплата УПСЗН Ріпкинської РДА щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч.1 ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, проводиться в розмірі 1 грн. 60 коп. щомісячно через поштове відділення відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В той же час, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування застосуванню підлягає ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в його редакції, чинній до 01.01.2007 року, з якої вбачається, що під час визначення розміру допомоги передбаченої цією статтею за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Тому, заперечення УПСЗН Ріпкинської РДА стосовно правомірності своїх дій є безпідставними.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч.1 ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі 30% мінімальної заробітної плати.
Виходячи з положень ст.ст..21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати дії відповідача законними чи незаконними та в разі незаконності його дій -зобов'язати провести нарахування /перерахування та виплату належних сум відповідно до закону.
Оскільки ОСОБА_1 просить лише зобов'язати відповідача вчинити дії щодо перерахунку та виплати вказаної компенсації, не ставлячи вимог про визнання дій/бездіяльності протиправними, вважаю за можливе виходячи з ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав позивача, вийти за межі вимог і захистити права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності УПСЗН Ріпкинської РДА щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч.1 ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 08.08.2010 року по 31.12.2010 року, у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати, та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбачену ч.1 ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 08.08.2010 року по 31.12.2010 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати, у зв'язку з цим задовольнивши позов в цій частині.
В той же час, вважаю спроможними заперечення відповідача про безпідставність вимог про зобов'язання перерахувати та виплатити їй підвищення до пенсії, що передбачена ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до чинної на час спірних правовідносин редакції вказаної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці визначає Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936.
Пунктами 4, 5 вказаного вище Порядку, передбачено, що виплата доплат особам за роботу на території зон радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»проводяться за місцем основної роботи громадян підприємствами, установами, організаціями відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.
Таким чином, не оспорюючи право позивача на отримання доплати як громадянину, який працює на території радіоактивного забруднення в Ріпкинському РІГ ВАТ «Чернігівгаз» відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на рівні однієї мінімальної заробітної плати, знаходжу, що УПСЗН Ріпкинскої РДА доплати передбачені ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу правомірно не проводить, і проводити не зобов'язаний, тобто по вказаним вимогам вони не є належним відповідачем по справі, тобто особою, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами і порушила права позивача, що виключає можливість визнання їх дій протиправними, та задоволення позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок і виплату вказаних доплат.
Керуючись ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.ч. 2 ст. 19, ст. 22, ч.1 ст.46, ст. 50 Конституції України, ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», й ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», п.п. 4, 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936, ст.ст. 6, 8 - 11, 70, 71, 86, 159 - 163, 167, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок та здійснити виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва -задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбаченої ч.1 ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 08.08.2010 року по 31.12.2010 року, у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, передбачену ч.1 ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 08.08.2010 року по 31.12.2010 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати, який визначається виходячи із ст.. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», й ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», з обов'язковим урахуванням фактично виплачених коштів.
В задоволенні вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок та здійснити виплату доплати, як громадянину, який працює на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” -відмовити.
Відповідно до ст.. 256 КАС України, покласти на Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області обов'язок виконати вказану постанову негайно.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 163 КАС України, Управлінню праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області встановити строк для подачі звіту про виконання даної постанови до 28 лютого 2011 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.Б. Сташків