Ухвала
Іменем України
11 лютого 2008 року
Справа № 2-11/11137-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Гонтаря В.І.,
Борисової Ю.В.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Бірюкова Ігоря Ілліча (повноваження перевірені), голова Азовського споживчого товариства;
позивача: Торбунової Марини Геннадіївни, довіреність № 19 від 02.10.07;
відповідача: Попова Олега Миколайовича, довіреність № 7 від 26.01.08;
відповідача: Шепеля Івана Олексійовича, довіреність № 8 від 29.01.08;
відповідача: Лукпанової Ксенії В'ячеславівни, довіреність № 3 від 08.01.08;
розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 09.11.2007 у справі № 2-11/11137-2007А
за позовом Азовського споживчого товариства (вул. Леніна, 2,Азовське, Джанкойський р-н,96178)
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)
про визнання нечинним податкового рішення
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.11.2007 у справі № 2-11/11137-2007А позов задоволено.
Визнано нечинним рішення Джанкойської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001892301 від 28.02.2007 в сумі 1674842,50 грн.
Постанова суду мотивована тим, що Азовське споживче товариство, здійснюючи реалізацію основних фондів, діяло відповідно до свого Статуту, як власник реалізованих матеріальних цінностей, основні фонди використовувались їм у власній господарській діяльності та не були товаром у розумінні Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нову, якою у позові відмовити.
Так, податковий орган вважає, що позивач є суб'єктом торгівлі і, при наданні послуг, у тому числі зі здавання в оренду приміщень, повинен проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або у безготівковій формі через установи банків. Дану думку заявник апеляційної скарги обґрунтовує нормами статей 3, 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2008 суддів Борисову Ю.В. та Гонтаря В.І. замінено на суддів Черткову І.В. та Горошко Н.П.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2008 суддів Черткову І.В. та Горошко Н.П. замінено на суддів Борисову Ю.В. та Гонтаря В.І.
06 лютого 2008 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 11 лютого 2008 року.
Повторно розглянувши справу у порядку статей 185, 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Азовське споживче товариство, зареєстровано Джанкойською районною державною адміністрацією 03.02.1992 № 1 125 120 0000 000021 і поставлене на облік у Джанкойської ОДПІ.
26.02.2007 співробітниками Джанкойської ОДПІ проведена виїзна планова перевірка Азовського споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 30.09.2006, про що складений відповідний акт перевірки №191/23-1-001757455 від 26.02.2007.
У результаті перевірки 26.02.2007. виявлені порушення, зокрема, вимог пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі вищевказаного акту перевірки Джанкойською ОДПІ винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001892301 від 28.02.2007 на суму 1674 842,50 грн.
У ході проведення перевірки встановлений факт непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, а саме -розрахункові операції за наявні кошти (оренда магазинів, реалізація основних засобів) проводяться з оформленням прибуткових ордерів, через касу підприємства за період з 01.04.2005 по 01.10.2006 на загальну суму 334968,50 грн.
Преамбулою Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальній режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Таким чином, вказана стаття розповсюджує свою дію на суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють розрахункові операції готівкою або у безготівковій формі з продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не містить визначення термінів товару або торгової діяльності (сфери торгівлі). Згідно статті 6 Закону, облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться в порядку, визначеному діючим законодавством, а юридичною особою (його філією, відділенням, другим відокремленим підрозділом) - у порядку, передбаченому Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Визначення терміну товар міститься у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 “Запаси». Пункт 6 цього стандарту під товарами розуміє матеріальні цінності, які були придбані (отримані) і утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Таким чином, під товаром, призначеним для подальшого продажу у процесі торгівельної діяльності, розуміється деякий актив, придбаний спеціально з метою його подальшої реалізації.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що у даному випадку матеріальні цінності, реалізовані Азовським споживчим товариством не є товаром, придбаним або отриманим з метою подальшого продажу.
Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що позивач, здійснюючи реалізацію основних фондів, діяв відповідно до Статуту як власник матеріальних цінностей, вказані основні фонди використовувались їм у власній господарській діяльності та не були товаром, що підлягає реалізації з метою здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим вказану діяльність неможливо вважати діяльністю у сфері торгівлі, що виключає у даному випадку застосування Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно з підпунктом «г» пункту 4.4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції.
На момент здійснення позивачем операцій з реалізації основних фондів був чинним Лист Державної податкової адміністрації України від 30 вересня 2002 року за № 14975/723-2117-10, зі змісту якого вбачається, що дія Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і не придатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються) не поширюється, оскільки основні фонди підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром.
Не зважаючи на те, що на час прийняття оскаржуваного судового рішення зазначений лист втратив чинність, він діяв на момент здійснення податкової перевірки і лише 26 липня 2006 року, тобто вже після перевіряємого періоду, його було відкликано іншим листом центрального податкового органу.
Підпунктом “д» пункту 4.4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 визначено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення або узагальнюючого податкового роз'яснення тільки на підставі того, що у подальшому таке роз'яснення було змінено, або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків, або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
Крім того, як на час розгляду адміністративної справи з оскарження рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про застосування штрафних (фінансових санкцій), так і на час розгляду апеляційної скарги, є діючими Листи Державної податкової адміністрації України від 18 листопада 2004 року № 10413/6/23-2119 та Лист від 27 квітня 2005 року № 8120/7/25-0017, в яких центральний податковий орган притримується аналогічної позиції, як і в Листі від 30 вересня 2002 року.
В Листі від 18 листопада 2004 року № 10413/6/23-2119 зазначено, що основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, тож дія Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі і громадського харчування» на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і не придатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється.
В Листі від 27 квітня 2005 року № 8120/7/25-0017 “Про стан роботи з розгляду скарг за 1 квартал 2005 року», крім іншого, йдеться також про результат розгляду скарги платника податків, до якого застосовано штрафні санкції за не проведення розрахункових операцій з продажу основних засобів через реєстратори розрахункових операцій. При цьому, як вважає ДПА України, органами ДПІ і ДПА, які здійснювали перевірку вказаного платника податків, не було враховано, що платник податку здійснював розрахункові операції за готівкові кошти через касу підприємства із складанням прибуткового касового ордеру. Таким чином, із суті цього листу виходить, що розрахункові операції при реалізації основних засобів, які використовувались підприємством у господарській діяльності, можуть проводитися через касу підприємства в установленому порядку без застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Статтею 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
При цьому, посилання відповідача на те, що у відповідності зі статутом і згідно довідки про включення у єдиний державний реєстр підприємств і організацій України позивач має основний від діяльності -«оптова та роздрібна торгівля», колегією суддів вважаються неспроможними, оскільки положеннями Статуту позивача не передбачено здійснення товариством торгової діяльності з реалізації основних коштів підприємства. Магазини, ларьки та інші засоби, які передані в оренду підприємцям з метою отримання плати за оренду вказаного майна, для позивача є основними фондами товариства.
Таким чином, отримання плати за оренду основних фондів товариства (магазинів, ларьків тощо) не вимагає проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1. ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.11.2007 у справі № 2-11/11137-2007А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді В.І. Гонтар
Ю.В. Борисова