Ухвала
Іменем України
7 лютого 2008 року
Справа № 2-16/12173-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача - Дерев'янко Олександр Михайлович, довіреність № б/н від 10.09.07 - Красноперекопське відкрите акціонерне товариство "Бром";
представник відповідача - Зоболотний Захар Володимирович, довіреність № 6200/10/10-0 від 09.10.07 - Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 12 листопада 2007 року у справі № 2-16/12173-2007А
за позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна, 1, Красноперекопськ, АР Крим, 96000)
до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2, Красноперекопськ, АР Крим, 96000)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративною позовною заявою до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000142304/0 від 17.08.2007 про зменшення заявленого до відшкодування за травень 2007 року податку на додану вартість в сумі 443312,00грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що винесене податкове повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 17.08.2007 не відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення № 0000142304/0 від 17.08.2007 на зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 443312,00грн. є обґрунтованим та прийнятим згідно чинного законодавства.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2007 у справі № 2-16/12173-2007А позов Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" задоволено. Суд визнав нечинним податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000142304/0 від 17.08.2007 про зменшення заявленого до відшкодування та травень 2007 року податку на додану вартість в сумі 443312,00грн.
Не погодившись з постановою господарського суду, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" відмовити.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
Позивач оскаржує податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000142304/0 від 17.08.2007 про зменшення заявленого до відшкодування за травень 2007 року податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 443312грн. (а.с.9) прийняте на підставі його акту № 543/23-4/05444552/112 від 16.08.2007 про результати виїзної позапланової перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку за травень 2007 року.
Сутність порушення зазначена відповідачем в акті перевірки в розділі 3.2.4 (а.с. 41 акту, а.с. 50) і, на думку відповідача, полягає в наступному: за даними позивача обраховані ним і заявлені до бюджетного відшкодування 1001583,00грн. - це сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (тобто квітня), фактично сплачена у попередньому податковому періоді (тобто квітні) постачальникам таких товарів (послуг). За результатами перевірки ця сума становить 558271грн., різниця склала 443312грн.
При перевірці позивачем надані документи саме для підтвердження факту сплати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (тобто квітня).
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), врегульований п.п.7.7.2.а) Закону України "Про податок на додану вартість", на який посилаються обидві сторони спору, відповідно до якого:
"7.7.2. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)".
Як вбачається зі змісту - дана норма закону взагалі не містить поняття "бюджетне відшкодування податкового кредиту", при обчисленні якого, на думку відповідача, були допущені порушення.
Посилання відповідача на необхідність визначення бюджетного відшкодування як суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), оскільки такий термін застосований в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування який є додатком 3 до декларації з ПДВ, форма якої затверджена пунктом 1 наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 в редакції наказу № 213 від 15.06.2005, не приймається до уваги, оскільки.
Сам наказ Державної податкової адміністрації України № 213 починається з посилання на його видання відповідно до статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". А п.п.7.7.2 а) Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, а не податкового кредиту. Тобто рядок 3 Розрахунку (додатку 3 до декларації), суперечить Закону України "Про податок на додану вартість".
Державна податкова адміністрація пунктом 1 наказу № 213 затвердила форму декларації з ПДВ, в додатку 3 до якої в рядку 3 застосувала термін "сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)". А пункт 2 цього ж наказу № 213 затвердила Порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, в якому відносно цих самих обставин застосувала термін "сума від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)". Тобто дві норми наказу ДПА, допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав платника податків (частина чого підлягає бюджетному відшкодуванню). Дані обставини врегульовані пунктом 4.4.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами", що зобов'язує у випадку, якщо норми законів допускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав і обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь платника податків, так і контролюючого органа, рішення приймається на користь платника податків.
Посилання відповідача на листи Державної податкової адміністрації України також не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки.
Листи не відносяться до нормативно - правових актів, які відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує суд при розгляді справ, так як приписи п.п.4.4.2 г) Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", є також і в приписах в п.1.3 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА № 176 від 12.04.2003, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2003 за № 326/7647 (далі - Порядок роз'яснень) прямо передбачають, що податкові роз'яснення не мають сили нормативно - правового акту.
Листи не мають навіть статусу податкових роз'яснень, оскільки вони не затверджені наказом, як то передбачено пунктом 1.8 Порядку роз'яснень для узагальнюючих податкових роз'яснень, та направлені не на запити позивача, і взагалі навіть не на запити конкретних інших платників податків, як то передбачено пунктами 1.7, 1.11 Порядку роз'яснень для податкових роз'яснень.
Вказані відповідачем листи від 12.10.2005, 14.02.2006 та 14.02.2006 стосувались відповідей ДПА на специфічні питання (сплата ПДВ митним органам при імпорті товарів, податкові векселя при сплаті ПДВ). В той же час в листі ДПА від 28.11.2005 який стосується питання саме порядку бюджетного відшкодування, керуючись тими самими підпунктами 7.7.1 і 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", визнається, що залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення податку.
Фактично відображені відповідачем в акті перевірки результати перевірки правильності визначення підлягаючої бюджетному відшкодуванню сплаченої постачальникам частини не від'ємного значення, а податкового кредиту попереднього податкового періоду, не доводять, а навпаки, спростовують висновок відповідача про наявність порушень. Відповідач порушеною зазначає правову норму, яка регулює одні обставини, а перевіряє та вбачає порушення цієї норми в зовсім інших обставинах, що свідчить про відсутність встановлення в акті перевірки порушення підпункту 7.7.2.а) Закону України "Про податок на додану вартість", що само по собі є підставою для його визнання нечинним.
Фактично відповідно до декларації позивача з ПДВ за травень 2007 року в рядку 24 даний залишок від'ємного значення становить 3018751грн. В акті перевірки на аркуші 40 в таблиці № 48 відповідач визнає цей залишок і навіть збільшує його (в зв'язку з врахуванням ним зменшення заявленого позивачем бюджетного відшкодування на підставі аналогічних повідомлень-рішень за попередні місяці) (ст. справи 49).
Разом з тим бюджетному відшкодуванню підлягає не все від'ємне значення, а тільки його частина, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідно до наданого відповідачеві разом з декларацією за травень 2007 року реєстру оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (січні), сума оплати становить 1001583грн. (ст. справи 63).
Не врахування відповідачем в якості оплати суми 4477,52грн. у зв'язку з проведенням оплати шляхом укладення угод про взаємозалік не приймається до уваги, так як підпункт 7.7.2 а) Закону України "Про податок на додану вартість" умовою включення до бюджетного відшкодування передбачає фактичну сплату без деталізації механізмів такої сплати. Приписи статті 203 пункту 3 Господарського кодексу України і статті 601 Цивільного кодексу України допускають припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги.
Таким чином, як то і передбачено умовою для отримання бюджетного відшкодування, позивач фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) передбаченим законодавством способом - шляхом укладання угод про взаємозалік. Факт існування угод про взаємозалік відповідач визнає, в зв'язку з чим їх сума підлягає включенню до бюджетного відшкодуванню в повному розмірі.
Окрім цього, в акті перевірки № 543/23-4/05444552/112 від 16.08.2007, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, дане порушення встановленим не було, що унеможливило його врахування при прийнятті повідомлення - рішення та має наслідком також не врахування при розгляді справи.
Таким чином, позивач у травні до підлягаючої відшкодуванню включив суму податку, фактично сплачену у попередньому податковому періоді (квітні) постачальникам товарів (послуг) в розмірі 1001583грн. Факт сплати підтверджується первісними документами, відображеними в наданому позивачем реєстрі.
Визначене відповідно з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість" від'ємне значення в травні становить 3018751грн. Сума податку, фактично сплачена у попередньому податковому періоді (квітні) постачальникам товарів (послуг) становить 1001583грн., що є частиною від'ємного значення і саме ця частина підлягає бюджетному відшкодуванню.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади (яким є відповідач), їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічні обов'язки відповідача передбачені і статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 11 частиною 1 пунктом 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Відповідно до статті 19 частини 1 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, що порушується відповідачем.
При таких обставинах, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що постанову господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм законодавства, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не існує.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2007 року у справі № 2-16/12173-2007А залишити без змін.
Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
В.М. Плут