Ухвала
Іменем України
7 лютого 2008 року
Справа № 2-23/11035-2007А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
сторони не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 19 листопада 2008 року у справі № 2-23/11035-2007А
за позовом Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкой" (вул. Радянська, 15а, Джанкой,96102)
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,96100)
про скасування податкового повідомлення-рішення
Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємств водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкой»звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим і просило суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №0000671530/0 від 22.06.2007 про застосування штрафних санкцій в частині 15551,43грн. за затримку граничного терміну сплати податкового зобов'язання за період з 04.01.2007 по 29.05.2007, та на період розгляду господарським судом спору зобов'язати Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим вивести з особового рахунку Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкой»штрафні санкції по повідомленням-рішенням. (а.с.4).
Відповідач з позовом не погодився, вважаючи, що до позивача правомірно застосовані штрафні санкції від фактично сплаченого (погашеного) цей період податкового боргу і прийняте спірне податкове повідомлення-рішення на суму 16976,42грн. (а.с.50).
19.11.2007, позивач відмовився від позовних вимог в частині зобов'язання податкового органу вивести з особового рахунку Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкой" штрафні санкції по повідомленням-рішенням. (а.с. 58).
Ухвалою від 19.11.2007 господарський суд Автономної Республіки Крим закрив провадження у справі в частині зобов'язання податкового органу вивести з особового рахунку Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкой" штрафні санкції по повідомленням-рішенням в порядку пункту 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2007 у справі № 2-23/11035-2007А позов Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкой" задоволено.
Суд скасував податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000671530/0 від 22.06.2007 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 15551,43грн.
Не погодившись з постановою господарського суду Автономної Республіки Крим, Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Джанкой" - відмовити.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, у якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов'язань.
Відповідачем, 20.06.2007 проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання сплати податку на додану вартість позивачем за період з 04.01.2007 по 29.05.2007, за результатами якою складений акт перевірки від 20.06.2007 №655/15-2/03348100. (а.с. 8).
22.06.2007, відповідачем без посилань на акт перевірки відносно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення №0000671530/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 16976,42грн. (50% від 33952,73грн.) за затримку на 145 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. (а.с. 7). Позивач оспорює вказане податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 15551,43грн. (а.с. 4).
Відповідно до статті 11 Закону Україні «Про систему оподаткування»фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.
Спірне податкове повідомлення-рішення №0000671530/0 від 22.06.2007 прийнято відповідачем на підставі норм підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.
З аналізу цієї норми випливає, що застосування штрафних санкцій за затримку сплати сум узгодженого податкового зобов'язання можливе при наявності сплати суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач своєчасно здійснив сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації, а саме: податкова декларація №22402 від 20.12.2006 з податку на додану вартість за листопад 2006 року була надана до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим 20.12.2006 (вх.№22402 від 20.12.2006). Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет складає 52353,00грн. (а.с. 29). Вказана сума була своєчасно частково сплачена позивачем 28.12.2006 в сумі 52000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 28.12.2006 №1784 на суму 12000,00грн., від 28.12.2006 №1795 на суму 40000,00грн. (а.с. 61,62).
Таким чином, дослідивши платіжні доручення, судова колегія встановила, що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0000671530/0 від 22.06.2007 позивач не мав узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 33952,73грн., як вказано у спірному податковому повідомленні-рішенні, що є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення №0000671530/0 від 22.06.2007 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 15551,43грн.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що, відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327 податкові повідомлення-рішення приймаються протягом трьох робочих днів від дня підписання акту документальної перевірки.
Проте, як вбачається з копії акту перевірки від 20.06.2007 №655/15-2/03348100 (на бланку №000534), він не був підписаний позивачем. Також вказаний акт перевірки не містить відомості про дату отримання його позивачем (а.с. 11).
Не зважаючи на це, відповідачем 22.06.2007 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій.
У зв'язку з цим, судова колегія приходить до висновку, що акт перевірки від 20.06.2007 №655/15-2/03348100, як доказ у справі, одержано з порушенням закону.
Відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
На підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, судовою колегією не приймається акт перевірки від 20.06.2007 №655/15-2/03348100, як доказ встановлення фактів порушення позивачем норм підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення, тому повинен містити вичерпні елементи його складу і підтверджуватись первинними документами. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували факт вчинення позивачем порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем суду не надані через їх відсутність.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, доказів обґрунтованості визначення позивачу штрафних санкцій згідно спірному податковому повідомленню-рішенню відповідачем суду не надано. Висновки, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про відсутність порушення позивачем строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, через недоведеність відповідачем достатніх доказів, які підтверджують факт несвоєчасної сплати суми податкового зобов'язання.
Отже, спірне податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим №0000671530/0 від 22.06.2007 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій в сумі 15551,43грн.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що постанову господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 листопада 2008 року у справі № 2-23/11035-2007А залишити без змін.
Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
В.М. Плут