07.02.08
Справа №АС17/30-08.
За позовом: Закритого акціонерного товариства «Сумський овочевийкомбінат»
до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Суми
про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень.
Суддя Коваленко О.В.
Представники:
Від позивача Гордієнко Л.В.
Від відповідача не з'явився.
У засіданні брали участь секретар судового засідання Котенко Н.М.
СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0001062311/0/36963 від 07.06.2007 р. та №0001062311/1/36963 від 15.08.2007 р. щодо визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 80632 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 62 025 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 18 607 грн. 50 коп.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 128 КАС України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив:
Відповідно до акту про результати виїзної планової перевірки закритого акціонерного товариства «Сумський овочевий комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. від 25.05.2007 р. №3304/23-11/31930183/64 встановлено порушення позивачем вимог п.4 ст. 9 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998 р., що призвело до завищення валових витрат, неправомірного перенесення збитків, не компенсованих прибутком станом на 01.01.2003 р. і відповідно заниження податку на прибуток на загальну суму 62 025 грн. 00 коп.; п. 2.3. ст. 2 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку» , затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 р. №451 відповідно до п.п. «б» п. 19.2, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р.; п.п 6.3.2 п. 6.3., п.8.1 ст. 8, та п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. та п. 4. «Порядку надання документів та їх склад при застосуванні соціальної пільги», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №2035 від 26.12.2003 р., в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства за 2004 р. на суму 98 грн. 89 коп.; п.п. 4.3.20, п. 4.3. ст.4, п.8.1 ст. 8, та п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства за 2005 рік на суму 17 грн. 16 коп.; абз. «е» п.п. 4.2.9 п.4.2. ст. 4, п. 8.1, ст. 8 та п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення податкового законодавства за 2005 рік на суму 29 грн. 90 коп.; п.п. 9.10.1, п.9.10.2, п.п. 9.10.3 п.9.10. ст. 9, п. 8.1 ст. 8 та п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого нараховано штрафних санкцій за несвоєчасне повернення готівки за 2006 р. в сумі 30 грн. 10 коп., а також зменшено суму фіксованого сільськогосподарського податку за 2006 р. на 76 грн. 38 коп. у зв'язку з порушенням ст. 3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок».
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001062311/0/36963 від 07.07.2006 р., яким було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 80632 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 62025 грн.00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 18607 грн. 50 коп.
З матеріалів справи вбачається, що не погодившись з зазначеним рішенням, позивачем було направлено первинну скаргу до ДПІ в м. Суми №108 від 13.06.2007р. Рішенням ДПІ в м. Суми №52289/10/25-013-1/362/45СК від 09.08.2007р. податкове повідомлення - рішення було залишено без змін, а скаргу товариства без задоволення. За результатами розгляду скарги позивач отримав податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми №0001062311/1/36963 від 15.08.2007року з новим терміном сплати податкових зобов'язань.
Згідно зі змінами, які внесено Законом України від 19.06.2003 р. N 974-IV "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки" до статті 2 Закону України від 17.12.1998 № 320-XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок», починаючи з 01.01.2004 р. підприємства, які крім виробництва (вирощування), переробки та збуту сільськогосподарської продукції займаються іншими видами діяльності, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР. Такі фінансові результати підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
Таким чином, судом встановлено, що починаючи з 01.01.2004 р. на платників фіксованого сільськогосподарського податку поширюється дія Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині оподаткування прибутку, який отримано від несільськогосподарської діяльності.
В січні 2004 року, у зв'язку з неможливістю поставки овочів було укладено додаткові угоди про заміну поставки овочів на поставку металоконструкцій (специфікації до договору №23-КП/3 від 30.05.2003р. на суму 108645,74 грн, до договору №17 КП/03 від 09.12.2003р. на суму 140 000,00 грн.), які підприємство планувало отримати після демонтажу старих теплиць, в наслідок чого листом №30 від 02.02.2004р. ТОВ «Інфогаз» повідомляло про помилки в графі призначення платежу в платіжних дорученнях на загальну суму 248643,74 грн., та просило врахувати виправлення як оплату за металоконструкції.
Так, в поясненнях головного бухгалтера, які містяться в матеріалах справи, зазначено, що під час повернення попередньої оплати не врахувала наведених вище додаткових угод та листів, і фактично призначенням платежу в платіжних дорученнях зазначила недостовірні дані.
В подальшому зазначена помилка була врегульована сторонами згідно листа №121 від 09.07.2004 р., де ЗАТ «Сумський овочевий комбінат» просило ТОВ «Інфогаз» призначенням платежу в платіжних дорученнях на загальну суму 248643,74 грн. вважати повернення попередньої оплати за металоконструкції.
Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Так, фактично у 2004 році зазначений вище договір поставки сільськогосподарської продукції був змінений на поставку металоконструкцій, а пізніше розірваний взагалі. Отже, ані сільськогосподарська продукція - огірки, ані металоконструкції на зазначену суму поставлені не були, а сума попередньої оплати була повернена продавцем покупцю в повному обсязі.
Таким чином, за зазначеними договорами реалізація не відбувалась взагалі, так як договір купівлі - продажу в частині цієї поставки було розірвано, а попередню оплату повернено покупцю.
Отже, фінансовий результат такої операції, як такий, що не пов'язаний з виробництвом сільськогосподарської продукції, повинен оподатковуватись відповідно до пункту 7.20 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (ст. 2 Закону України від 17.12.1998 № 320-XIV Про фіксований сільськогосподарський податок» в редакції до діяла станом на 2004р.)
Пунктом 7.20. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що платники податків ведуть окремий облік доходів які не включаються до складу валових доходів або звільняються від оподаткування згідно з нормами зазначених пунктів.
При цьому, до складу валових витрат таких платників податку не включаються витрати, понесені у зв'язку із одержанням таких звільнених доходів; балансова вартість покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, які використовуються для одержання таких звільнених доходів, не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості згідно із пунктом 5.9 статті 5 цього Закону.
Таким чином, судом встановлено, що починаючи з 01.01.2004 р підприємство перейшло на сплату фіксованого сільськогосподарського податку і всі наявні товарні залишки, які в подальшому були використані для виробництва сільськогосподарської продукції, було вилучено з декларації з податку на прибуток та перенесено в окремий облік сільськогосподарської продукції, а на дату переходу на фіксований сільськогосподарський податок, попередня оплата за металоконструкції вже була оподаткована в 2003 році, в періоді, коли підприємством знаходилось на загальній системі оподаткування за першою подією (отримання грошових коштів).
Отже, судом встановлено, що висновки ДПІ в м. Суми про те, що розірвання договору поставки та повернення попередньої оплати, яка була отримана та оподаткована підприємством податком на прибуток в 2003 році, під час знаходження на загальній системі оподаткування, фактично є діяльністю з виробництва та збуту сільськогосподарської продукції, не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить п. 4 ст. 9 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» та п. 7.20 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Підпунктом 1.31. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено, що продажем товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Відповідно до п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі, коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. ( п. 5.11. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Отже, судом встановлено, що після розірвання договору купівлі-продажу та повернення суми попередньої оплати покупцю - ТОВ «Інфогаз», ЗАТ «Сумський овочевий комбінат» отримало право на коригування валових витрат у звітному періоді - 2004 році, в якому сталася така зміна суми компенсації.
Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що обмеження ДПІ в м. Суми на застосування коригування валових витрат, у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу продукції на загальну суму 207203,10 грн., є таким, що вчинено в порушення п. 5.10 та п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Пунктом 11 розділу ІІ “Перехідні положення» Закону України від 24.12.2002 № 349-IV “Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" дію п. 6.1 ст. 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР було обмежено, а саме зазначено, якщо платник податку задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування (балансові збитки) за наслідками податкового періоду, що передує податковому періоду, з якого починають застосовуватися норми цього Закону, таке від'ємне значення об'єкта оподаткування для цілей оподаткування обліковується окремо, не включається до складу валових витрат та враховується таким платником податку у зменшенні об'єкта оподаткування наступних податкових періодів протягом 12 календарних кварталів з моменту виникнення такого від'ємного значення. Якщо зазначений строк у 12 кварталів минув до набрання чинності цим Законом, то останнім кварталом такого строку вважається квартал, з якого починають застосовуватися норми цього Закону. Якщо зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування не погашається протягом такого строку, непогашена сума в подальшому для цілей оподаткування не враховується у зменшенні об'єкта оподаткування та не підлягає включенню до складу валових витрат такого платника податку.
Таким чином, судом встановлено, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить норм, які забороняють врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у зменшення об'єкта оподаткування поточного податкового періоду під час здійснення несільськогосподарської діяльності після переходу на фіксований сільськогосподарський податок.
Оскільки позивачем всі товарні залишки було вилучено з декларації з податку на прибуток, виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке рахувалось станом на 01.01.2003р., вважається таким, що не пов'язано з виробництвом сільськогосподарської продукції.
Згідно змісту підпункту 4.2.2 "б" пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III ( далі за текстом - «Закон № 2181»), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Таким чином, при проведенні документальних перевірок платників податків органи державної податкової служби зобов'язані враховувати факти, як заниження, так і завищення сум податкових зобов'язань.
З договорів позики №47/У/2004 від 25.11.2004р з ПП «Пектораль»., №3-ЗФ/2004 від 22.12.2004р. з Шелест Ю.В., №2 ЗФ/2004р. від 22.12.2004р.з Дюковим В.Г., №1-ЗФ/2004 від 22.12.2004р. з Казимирчук І.В. та ЗАТ «Сумський овочевий комбінат», які містяться в матеріалах справи, вбачається, що позивач отримав позику - грошові кошти на загальну суму 197766,04 грн.
Відповідно до декларацій з податку на прибуток підприємств за 2004 рік ЗАТ «Сумський овочевий комбінат» практично не отримувало доходів відмінних від виробництва сільськогосподарської продукції, що свідчить про те, що всі зазначені кошти були направлені на витрати цілком пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції.
Згідно абзацу 1 пункту 7.20 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994, платники податку повинні вести окремий облік доходів, які не включаються до складу валових доходів або звільняються від оподаткування.
Відповідно до статті 1 Закону України від 17.12.98 р. N 320 "Про фіксований сільськогосподарський податок" (далі за текстом - «Закон N 320») фіксований сільськогосподарський податок сплачується, зокрема, в рахунок податку на прибуток підприємств. При цьому пунктом 4 статті 9 Закону N 320 встановлено, що для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку зупинено дію Закону України від 28.12.94 р. N 334 "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 334), за винятком пунктів 7.7 і 7.8 статті 7 та пунктів 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8 статті 13 цього Закону.
Таким чином, судом встановлено, що суми позик підприємством використані повністю на витрати пов'язані з сільськогосподарською діяльністю, тому вони не повинні бути відображеними в декларації з податку на прибуток підприємств.
Проте, всупереч викладеного вище, в акті перевірки працівниками ДПІ в м. Суми зазначено лише завищення валових витрат по операціях з коригування валових витрат пов'язаних з повернення попередньої оплати за товар, а також зменшення об'єкта оподаткування на суму збитків, що враховувались станом на 01.01.2003р., та не взято до уваги включення до доходу підприємства сум, що повністю пов'язані з виробництвом сільськогосподарської продукції, які повинні обліковуватись окремо і до складу валових доходів не включатись взагалі.
Згідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, але відповідач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належних доказів, які б об'єктивно, і у визначеному законом порядку, підтвердили його позицію.
Таким чином, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 87, 94, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають поверненню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0001062311/0/36963 від 07.06.2007 р. та №0001062311/1/36963 від 15.08.2007 р. щодо визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 80632 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 62 025 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 18 607 грн. 50 коп.
3. Стягнути з державного бюджету м. Суми (р/р 31112095700002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23636315, код 22090200, символ 095) на корить Закритого акціонерного товариства «Сумський овочевий комбінат» (40032, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 33, код 31930183) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. КОВАЛЕНКО