01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
13.02.08 Справа № 17/300-07
За позовом Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс»
до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Бровариавтопас»
2. Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова
компанія “Дженералі Гарант»
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль»
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1:
Боровик В.Є.
про стягнення 71 857 грн
Суддя В.Г. Суховий
Представники: згідно протоколу судового засідання.
В господарський суд Київської області звернулося з позовом Закрите акціонерне товариство “Європейський страховий альянс» (далі -Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бровариавтопас» (далі -Відповідач-1) 46 867 грн та з Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант» (далі -Відповідач-2) 24 990 грн збитків в порядку регресу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі полісу страхування транспортних засобів № 106/004077 від 13.10.2003 року (далі - договір страхування), внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля “Mitsubishi Pajero», реєстраційний № 00046КН (далі - автомобіль Мітсубіші) - Тамразовій Т.І., а тому до позивача відповідно до положень ст. 27 Закону України “Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано Боровика В.Є. - водія належного Відповідачу-1 автобуса «Богдан», реєстраційний № 02589КМ (далі - автобус Богдан), цивільна відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю зазначеного автомобіля була застрахована у Відповідача-2 згідно полісу № Б/2151336 від 24.03.2004 року, Відповідач-2 відповідно до ст.ст. 9, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен сплатити страхове відшкодування за вирахуванням безумовної франшизи в розмірі 24990,00 грн. Різницю між сумою відшкодування та сумою, яка буде відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП - Відповідач-1 як особа, відповідальна за шкоду відповідно до ст. 1172 ЦК України, відповідно до якої юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових обов'язків. Факт перебування Боровика В.Є. у трудових відносинах з Відповідачем-1, на думку Позивача, підтверджується постановою про притягнення Боровика В.Є. до адміністративної відповідальності, відповіддю на претензію Відповідача-1 № 38 від 24.11.2004 року та листом ВАТ «УСК «Гарант-АВТО»№ Л2272-03о1 від 01.11.2004 року.
Відповідач-1 та Відповідач-2 відзив на позов не надали. В судовому засіданні представник Відповідача-1 та Відповідача-2 позовні вимоги не визнав з мотивів, що за шкоду, завдану автомобілем Богдан, як джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України відповідальним є володілець такого джерела підвищеної небезпеки, яким відповідно до умов укладеного між Томіним В.Є. та Боровиком В.Є. Договору субпідряду від 21.05.2004 року є Боровик В.Є. При цьому, представник Відповідача-1 та Відповідача-2 посилається на відсутність трудових відносин між Відповідачем-1 та Боровиком В.Є., що підтверджується наданою копією трудової книжки Боровика В.Є., письмовими поясненнями Боровика В.Є. та іншими матеріалами справи.
Ухвалою від 15.10.2007р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль».
Ухвалою від 14.11.2007р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Боровика Володимира Євдокимовича.
Боровик В.Є. у поданому відзиві від 26.11.2007р. (Вх. № 18180) проти позову заперечив та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень Боровик В.Є. посилається на те, що на момент ДТП він не перебував в трудових відносинах з ТОВ “Бровариавтопас», а виконував роботу згідно умов договору субпідряду від 21.05.2004р. Також Боровик В.Є. не погоджується з розміром завданих збитків, оскільки позивач не надав належних доказів в його обґрунтування, зокрема поданий позивачем акт виконаних робіт від 05.08.2004р. на суму 81 857 грн та протокол огляду транспортного засобу від 09.06.2006р. не є належними доказами. Крім того, в поданому відзиві Боровик В.Є. просить суд здійснювати подальший розгляд справи за його відсутністю.
У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи неодноразово відкладався.
В судовому засіданні 13.02.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представником позивача подано клопотання від 13.02.2008р., в якому позивач просить витребувати від відповідача-1 інформацію, чи був він на час ДТП у статусі автомобільного перевізника для автобуса “Богдан», держ. № 025-89 КМ. Представник відповідача-1 та відповідача -2 проти заявленого клопотання заперечив. Третя особа віднесла вирішення даного клопотання на розсуд суду. Суд відхиляє дане клопотання позивача.
Представник відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні 13.02.2008р. проти позовних вимог заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача-1, відповідача-2, третьої особи, суд в с т а н о в и в:
28.05.2004 року на вул. Київській в м. Бровари Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мітсубіші», реєстраційний № 000-46 КН (далі - автомобіль Мітсубіші), що належить Тамразовій Т.І. на підставі свідоцтва про реєстрацію КІС 798051, під керуванням Тамразова О.Я., та автомобіля «Богдан», реєстраційний № 02589КМ (далі - автомобіль Богдан), що належить Томіну В.Є. на підставі свідоцтва про реєстрацію КХС 429237, під керуванням Боровика В.Є.
Автомобіль «Мітсубіші», застрахований у Позивача по договору (полісу) страхування № 004077 від 13.10.2003 року, в результаті даної ДТП отримав значні механічні пошкодження.
Відповідно до акту виконаних робіт від 05.08.2004 року, виданого ПП Євтух В.В., вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Мітсубіші»в результаті ДТП склала 71857,00 грн.
Позивач виплатив страхове відшкодування страхувальнику по договору страхування - Тамразовій Т.І. - у розмірі 71857,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2971, 2972 від 18.08.2004 року та видатковим касовим ордером № 713 від 19.08.2004 року.
В силу вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди, підряду, тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2004 року, винним у скоєнні ДТП було визнано Боровика В.Є. та притягнуто його до адміністративної відповідальності за порушення ст. 124 КпАП України.
Нормами ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як було встановлено судом, 15.03.2004 року між ТОВ «Бровариавтопас»та Томіним В.Є. було укладено договір № 5 оренди автобусів. За договором Томін В.Є. зобов'язався передати Відповідачу-1 в оренду автобус Богдан.
24.03.2004 року між Відповідачем-1 та ВАТ «УСК «Гарант-АВТО»(Броварська філія) було укладено договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України № Б/2151363. У відповідності з цим договором була застрахована відповідальність Відповідача-1 як володільця (орендаря) автомобіля Богдан. Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «УСК «Гарант-АВТО»було перейменовано у ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»згідно з рішенням зборів акціонерів ВАТ «УСК «Гарант-АВТО»від 04 грудня 2006 року.
21.05.2004 року між Відповідачем-1 та Томіним В.Є. був укладений договір підряду, відповідно до п. 9.2 якого сторони домовились про припинення договору оренди автобусів № 5 від 15.03.2004 року. Крім того, умовами даного договору було передбачено, що Томін В.Є. зобов'язаний надавати Відповідачу-1 послуги по перевезенню пасажирів та вантажу на власних або ж залучених транспортних засобах.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з 21.05.2004 року Відповідач-1 перестав бути володільцем автомобіля Богдан в розумінні вимог ст. 1187 ЦК України в зв'язку з припиненням договору оренди автобусів від 15.03.2004 року № 5.
21.05.2004 року між Томіним В.Є. та Боровиком В.Є. було укладено договір субпідряду, відповідно до якого Боровик В.Є. зобов'язався здійснювати перевезення за вказівками Томіна В.Є.
Відповідно до п. 2.5 зазначеного договору субпідряду перевезення здійснюються на автомобілі Богдан, який передається у володіння Боровика В.Є. Томіним В.Є. для здійснення перевезень.
Пунктом 5.2 цього ж договору субпідряду сторони передбачили, що у випадку, якщо під час виконання договору була заподіяна шкода (збитки) третім особам, відповідальність перед такими особами несе заподіювач такої шкоди.
Проаналізувавши умови зазначеного договору субпідряду від 21.05.2004 року, суд дійшов висновку, що на момент ДТП від 28.05.2004 року володільцем автомобіля Богдан в розумінні вимог ст. 1187 ЦК України був Боровик В.Є.
Ця обставина підтверджується також письмовими поясненнями самого Боровика В.Є., в яких він зазначає, що саме він на момент ДТП був володільцем автомобіля Богдан, який був йому переданий Томіним В.Є. на виконання умов Договору субпідряду від 21.05.2004 року для здійснення перевезень, та керуючи яким він і скоїв ДТП, в результаті чого був пошкоджений автомобіль Мітсубіші.
Твердження Позивача, що Боровик В.Є. перебував з Відповідачем-1 у трудових відносинах, а отже на підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України саме Відповідач-1 має відповідати за завдану шкоду, спростовуються матеріалами справи та не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Позивач на підтвердження перебування Боровика В.Є. в трудових відносинах з Відповідачем-1 посилається на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2004 року, в якій зазначено, що Боровик В.Є. є працівником ТОВ «Бровариавтопас», а також на відповідь на претензію Відповідача-1 № 38 від 24.11.2004 року та лист ВАТ «УСК «Гарант-АВТО»№ Л2272-03о1 від 01.11.2004 року.
У відповіді на претензію Відповідача-1 № 38 від 24.11.2004 року та листі ВАТ «УСК «Гарант-АВТО»№ Л2272-03о1 від 01.11.2004 року, на які посилається Позивач, взагалі не вказується про перебування Боровика В.Є. у трудових відносинах з Відповідачем-1.
Натомість, як вбачається з копії трудової книжки Боровика В.Є., його письмових пояснень та інших матеріалів справи, останній на момент ДТП не перебував у трудових відносинах з Відповідачем-1. Постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2004 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно Боровика В.Є. не є підставою для звільнення від доказування, оскільки норми ст. 35 ГПК України не містять відповідних приписів щодо справ про адміністративні правопорушення.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що на момент ДТП Боровик В.Є. не перебував з ТОВ «Бровариавтопас»у трудових відносинах, що виключає відповідальність Відповідача-1 на підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України.
В силу вимог ст. 1187 ЦК України Відповідальним за завдану шкоду є Боровик В.Є., який був визнаний винним у скоєнні ДТП постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2004 року та був володільцем автомобіля Богдан згідно умов договору субпідряду від 21.05.2004 року.
Отже, позивач не довів належними доказами що відповідач-1 є особою, яка відповідальною за завдану шкоду.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Що стосується вимог Позивача в частині стягнення збитків в порядку регресу з Відповідача-2 на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України № Б/2151363 від 24.03.2004 року, останні не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з умов зазначеного договору, Відповідачем-1 була застрахована його цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП, що сталася під час дії цього полісу і винуватцем якої був зазначений у цьому полісі власник транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 п. 1 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою КМ України № 1175 від 28.09.1196 року, на умовах якої укладався зазначений поліс страхування, власником транспортного засобу вважається юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління, або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення тощо).
Таким чином, обов'язок страховика відшкодувати шкоду виникає лише за умови, що таку шкоду було заподіяно з вини власника (володільця) транспортного засобу, вказаного в полісі - ТОВ «Бровариавтопас».
Відповідно до приписів ст. 1172 ЦК України ТОВ «Бровариавтопас» відповідає за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як було встановлено судом, шкоду автомобілю Мітсубіші було завдано Боровиком В.Є., який не є працівником ТОВ «Бровариавтопас». Цивільна відповідальність Боровика В.Є. зазначеним полісом не застрахована.
Виходячи з вищенаведеного, вимоги Позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровариавтопас»46867,00 грн. та з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»24990,00 грн. збитків в порядку регресу є неправомірними та не підлягають задоволенню.
Судові (господарські) витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. В позові Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бровариавтопас» про стягнення 46 867 грн збитків в порядку регресу - відмовити повністю.
2. В позові Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс» до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант» про стягнення 24 990 грн збитків в порядку регресу - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Суховий В. Г.