79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
09.10.07 Справа № 9/77-1664
(3/202-2679)
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого-судді Галушко Н. А.
суддів Процик Т.С.
Юрченко Я.О.
розглянув апеляційну скаргу Тернопільської обласної автомобільної школи Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Тернопіль від 22.06.2007 року (далі Тернопільська обласна автомобільна школа ВСА, м. Тернопіль)
на рішення Господарського суду Рівненської області від 13.06.2007 року
у справі № 9/77-1664 (3/202-2679)
за позовом: Тернопільської обласної автомобільної школи ВСА, м. Тернопіль
до відповідача 1: Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації», м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Всеукраїнська спілка автомобілістів, м. Київ
про визнання права власності на нерухоме майно,
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 -не з'явився
від третьої особи -не з'явився
Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст. 22 ГПК України роз'яснено.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2007 року у справі № 9/77-1664 (3/202-2679) у задоволенні позовних вимог Тернопільській обласній автомобільній школі Всеукраїнської спілки автомобілістів до Тернопільської міської ради, м. Тернопіль та ТзОВ «Тернопільське МБТІ», м. Тернопіль, за участю третьої особи Всеукраїнської спілки автомобілістів про визнання права власності на нерухоме майно - приміщення автошколи, приміщення котельної, приміщення прохідної, приміщення учбово - лабораторного корпусу, приміщення акумуляторної, піднавісу, огорожі, площадки з твердим покриттям, які розташовані у м. Тернополі по вул. Омеляна Польового, 5-В та у зобов'язанні ТзОВ «Тернопільське МБТІ»здійснити державну реєстрацію вказаного майна, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено, що саме він є власником майна, яке зазначене ним у позові, а також тієї обставини, що його суб'єктивні права порушено відповідачами; не обґрунтованими є доводи позивача, що майно, яке придбано відповідно до договору купівлі -продажу від 22.02.1976 року у Виконкома тернопільської міської ради Тернопільською обласною радою Товариства «Автолюбитель УРСР», є власністю позивача, оскільки майно було придбане добровільним товариством у колективну власність за кошти добровільного товариства, на що вказують документи що знаходяться в матеріалах справи; безпідставними є доводи позивача про те, що наявність у нього, земельної ділянки на праві постійного користування та перебування основних засобів на балансі є підставою для того, щоб вимагати Тернопільській обласній школі автомобілістів ВСА від відповідачів здійснення державної реєстрації права власності на вказане у позові майно, оскільки згідно з п. 7 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності»№ 02-5/266 від 02.04.1994р., знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності.
Тернопільською обласною автомобільною школою Всеукраїнської спілки автомобілістів, м. Тернопіль подано апеляційну скаргу від 22.06.2007 року, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції порушено норми ст.ст. 328, 344 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
29 січня 1996 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення № 58 «Про продаж незакінченого будівництвом комунального житлового будинку №5-в по вул. О. Невського», в якому поруч із констатацією того факту, що автошкола Тернопільської обласної ради «Автомотолюбитель УРСР»розміщена в аварійному будинку по вул. Московській, 7 та наявністю клопотання адміністрації обласної ради «Автомотолюбитель УРСР», було вирішено продати будинок №5-в по вул. О. Невського балансовою вартістю 9662 крб. загальною корисною площею 149,9 квадратних метра Тернопільському обласному товариству «Автомотолюбитель УРСР».
На виконання цього рішення між виконкомом Тернопільської міської ради та Тернопільським обласним товариством «Автомотолюбитель УРСР»було укладено договір купівлі-продажу, у відповідності до якого останній придбав вказане майно - відселений будинок №5-в по вул. О. Невського балансовою вартістю 9662 крб. загальною корисною площею 149,9 кв. м.
У відповідності до проектно-кошторисної документації Тернопільська обласна автомобільна школа Всеукраїнської спілки автомобілістів здійснила добудову приміщення автошколи, приміщення котельної, приміщення прохідної, приміщення учбово-лабораторного корпусу, приміщення акумуляторної, піднавіс, огорожу та площадку з твердим покриттям, що на даний час знаходяться на балансі школи і остання володіє та користується вказаним майном.
З метою оформлення права власності на вказане нерухоме майно Тернопільська обласна автомобільна школа Всеукраїнської спілки Автомобілістів звернулася до Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації та Тернопільської міської ради з відповідним клопотанням. Однак, відповідачі, у визнанні права власності на вищеназване майно Тернопільській обласній автомобільній школі ВСА відмовили.
Тернопільська обласна школа автомобілістів ВСА - є навчально-виховним закладом, утворена громадською організацією - Всеукраїнською спілкою автомобілістів за рішенням її Центральної ради від 03.06.1992р. з метою підготовки, перепідготовки кваліфікації власників автотранспортних засобів з числа членів ВСА, а також іноземних осіб та осіб без громадянства, надання населенню послуг комерційного характеру та пропаганди цілей і завдань ВСА.
Згідно п. 1.1 Статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів, затвердженого постановою з'їзду Української республіканської спілки автомобілістів від 08.12.1989 р., Всеукраїнська спілка автомобілістів є всеукраїнською громадською організацією.
Згідно статей 21, 23, 24 Закону України «Про об'єднання громадян», об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності, право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління ( загальні збори, конференції, з'їзди) в порядку, передбаченому законодавством та статутними документами, а з метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об'єднання громадян можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про власність» об'єктами права власності громадських об'єднань, у тому числі професійних спілок, благодійних та інших громадських фондів, є майно культурно-освітнього та оздоровчого призначення, грошові кошти, акції, інші цінні папери, жилі будинки, споруди виробничого і невиробничого призначення, обладнання, устаткування, транспортні засоби та інше майно, необхідне для забезпечення діяльності, передбаченої їх статутами (положеннями). Громадські об'єднання можуть мати у власності підприємства відповідно до цілей, зазначених в їх статутах, і в порядку, передбаченому законодавчими актами України.
Пунктом 7.4 Статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів визначається, що власником майна є Спілка в цілому. Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопольська міські організації, створені Спілкою госпрозрахункові установи, навчальні заклади та підприємства використовують майно спілки на правах оперативного управління або господарського відання.
Крім цього, у відповідності до п. 8.2 Статуту Тернопільської обласної автомобільної школи Всеукраїнської спілки автомобілістів майно - будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, грошові кошти, цінні папери та інше майно є колективною власністю Всеукраїнської спілки автомобілістів, відчуженню та приватизації не підлягає і використовується автошколою на правах оперативного управління.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що майно було придбане добровільним товариством у колективну власність за кошти добровільного товариства , а тому необґрунтованими є посилання позивача, що майно, а саме незавершений будівництвом жилий будинок по вул. О. Невського, 5«В»у м. Тернополі, придбаний відповідно до договору купівлі-продажу від 22.02.1976р. у Виконкома Тернопільської міської ради Тернопільською обласною радою Товариства «Автолюбитель УРСР», є власністю позивача, оскільки було придбано для автошколи та їй передано.
Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, визначальним при розгляді спору, пов'язаного із захистом права власності, є встановлення тієї обставини, чи позивач є особою, яка має абсолютне речове право на майно.
В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що Тернопільська обласна школа автомобілістів ВСА не довела, що є власником майна, яке зазначене нею у позові, а також тієї обставини, що її суб'єктивні права порушені відповідачами.
Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення норм ст. 344 Цивільного кодексу України, якою визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом, судова колегія зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, а саме інвентаризаційної справи Тернопільського БТІ, власником майна значиться Всеукраїнська спілка автомобілістів. А отже, спірне майно не є чужим, як вважає позивач.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які стали б підставою для скасування рішення суду.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2007 року прийняте із правильним застосуванням норм матеріально та процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 33, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2007 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя Галушко Н.А.
суддя Процик Т.С.
суддя Юрченко Я.О.