ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/41503.02.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Шаповалові А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо-Альпе-Адріа-Лізинг», м.Київ
до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА М-РЕМ-ТРАНС», м. Київ
до Відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ
про: стягнення 33 800,10 грн.
за участю:
представника Позивача -Разінькова Т.О. (за довіреністю №б/н від 29.11.2010р.);
представника Відповідача 1 -Бондаренко (за довіреністю № 23-12/10/2 від 23.12.10)
представника Відповідача 2 -ОСОБА_1
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хюпо-Альпе-Адріа-Лізинг», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА М-РЕМ-ТРАНС», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 33 800,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором фінансового лізингу №121-05/2009 від 15.05.2009р. та Відповідача 2 за Договором поруки № 121/1G від 13.11.2009р.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав: Договір фінансового лізингу № 121-05/2009 від 15.05.2009р., Додаток № 1/1 до Договору фінансового лізингу № 121-05/2009 від 15.05.2009р., Додаток № 2/1 до Договору фінансового лізингу № 121-05/2009 від 15.05.2009р., Додаток № 3/1 до Договору фінансового лізингу № 121-05/2009 від 15.05.2009р., Додаток № 4/1 до Договору фінансового лізингу № 121-05/2009 від 15.05.2009р., Додаткову Угоду № 1 до Договору фінансового лізингу № 121-05/2009 від 15.05.2009р., Додаткову угоду № 2 до Договору фінансового лізингу № 121-05/2009 від 15.05.2009р., Додаток № 5/1 до Договору фінансового лізингу № 121-05/2009 від 15.05.2009р. (Акт прийому-передачі від 01.04.2010р.), претензію № 831 від 28.10.2010р., претензію № 50 від 27.01.2010р., Договір поруки № 121/1G від 13.11.2009р., рахунок на оплату № 1/2 804 від 16.12.2009р., рахунок на оплату № 1/3 186 від 16.12.2009р., рахунок на оплату № 1/3 566 від 16.12.2009р., рахунок на оплату № 4 483 від 16.12.2009р., рахунок на оплату № 4 778 від 11.01.2010р., рахунок на оплату № 5 625 від 09.02.2010р., рахунок на оплату № 6 392 від 09.03.2010р., рахунок на оплату № 7 289 від 09.04.2010р., Витяг з ЄДРПОУ станом на 26.10.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача 1, Витяг з ЄДРПОУ станом на 10.11.2010р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача 2, статутні документи Позивача та інше.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 292, ч.1 ст.193, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, ст.806, ч.1 ст.762, ч.5 ст.762, ст.526, ст.625 Цивільного кодексу України, ч.2, ч.5 ст. 124 Конституції України, ст.49 Господарського процесуального кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р., ч.2 ст1, п.3 ч.2 ст.11, ч.1 ст.17 Закону України „Пор фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. з відповідними змінами та доповненнями.
В судовому засіданні 24.12.2010р. від Позивача надійшла довідка № 1481 від 24.12.2010р. про те, що станом на 24.12.2010р. жодних платежів Відповідача на виконання своїх зобов'язань за Договором фінансового № 121-05/2009 від 15.05.2009р. лізингу на користь Позивача здійснено не було.
19.01.2011р. через канцелярію суду від Відповідача 1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого Відповідач 1 заперечив проти заявлених вимог частково, просив частково відмовити в стягненні основного боргу та повністю відмовити в стягненні пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Надав для залучення до матеріалів справи копії правоустановчих документів Відповідача 1, копію Акту приймання-передачі автомобіля від 03.03.2010р. між Відповідачем 1 та ТОВ «Проскан», копію листа ТОВ «Проскан»від 27.05.2010р. № 87-03/10, копію листа Відповідача 1 від 27.05.2010р. № 292, копію платіжного доручення № 136 від 11.12.2009р. на суму 3505,96 грн., Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.12.2010р. підписаний з боку обох сторін.
19.01.2011р. через канцелярію суду від Відповідача 2 надійшов відзив на позов відповідно до якого, Відповідач 2 заперечив проти заявлених вимог у повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні. Надав для залучення до матеріалів справи правоустановчі документи Відповідача 2, претензію № 1478 від 23.12.2010р. з доказами направлення її Позивачу.
В судовому засіданні 21.01.2011р. від Позивача надійшли письмові пояснення по справі, лист № 1072 від 18.12.2009р., копія Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 01.12.2010р., Акт прийому-передачі документів, докази направлення Актів звіряння Відповідачу 1, копія претензії № 1478 від 23.12.2010р. з доказами направлення її Відповідачем 2 Позивачу.
В судовому засіданні 21.01.2011р. від Відповідача 1 надійшов для залучення до матеріалів справи рахунок № 68006 від 11.03.2010р. на суму 760,81 грн.
В судовому засіданні 21.01.2011р. було оголошено перерву до 03.02.2010р. на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач у судове засідання 03.02.2011р. з'явився, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі
Представники Відповідача 1 та Відповідача 2 заперечили проти позовних вимог, просили відмовити в їх задоволенні.
Представники сторін, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Заслухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд
15 травня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг»(Лізингодавець або Позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФА М - РЕМ - ТРАНС»(Лізингоодержувач або Відповідач 1), було укладено Договір фінансового лізингу №121-05/2009 (надалі - Договір фінансового лізингу).
Згідно п. 1.1. Договору фінансового лізингу Лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати Предмет лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому Договорі, зокрема, у Специфікації), та передати Предмет лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим Договором, з урахуванням того, що Продавець був обраний Лізингоодержувачем. У свою чергу, Лізингоодержувач зобов'язується вчасно прийняти Предмет лізингу, що відповідає Специфікації на умовах, зазначених у Розділі 5 Договору (п. 8.1.2. Договору фінансового лізингу) та вчасно сплачувати всі платежі, передбачені Договором фінансового лізингу та у змінах і доповненнях до нього (п. 8.1.3. Договору фінансового лізингу).
Згідно Додатків №1/1 «Специфікація»та №1/2 «Умови фінансування»від 15 травня 2009 року до Договору фінансового лізингу Сторони визначили такий Предмет лізингу: Полупричеп - автовоз 7310.025 М 13, №692, серійний номер шасі 679, у кількості 1-єї одиниці.
14 серпня 2009 року між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем було укладено Додаток №3/1 «Акт прийому - передачі №121/1»до Договору фінансового лізингу, за яким Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв Предмет фінансового лізингу, а саме: Полупричеп - автовоз 7310.025 М13, №692, серійний № шасі 679, загальною вартістю: 111 936,81 грн.
З моменту підписання Акта прийому - передачі №121/1 від 14.08.09 до Договору фінансового лізингу за умов обов'язкового виконання положень Договору фінансового лізингу, Лізингоодержувач отримав право розпочати використовувати Предмет лізингу у своїх господарських цілях (п.3. Акта прийому - передачі №121/1 від 14.08.09 до Договору фінансового лізингу). Натомість Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язався своєчасно сплачувати Лізингодавцю (Позивачу) всі передбачені Договором фінансового лізингу платежі. Всі платежі, що здійснюються на підставі цього Договору Лізингоодержувач сплачує на умовах, вказаних в цьому Договорі, Графіку лізингових платежів та Умовах фінансування, якщо інше не встановлено письмовою домовленістю Сторін (згідно п.3.1. Договору фінансового лізингу).
Предмет лізингу, порядок, умови, строки оплати та орієнтовний розмір Лізингових платежів (які підлягають коригуванню (зміні) за правилами Розділу 3 Договору фінансового лізингу) за Договором фінансового лізингу Сторонами було погоджено у Додатку №4/1 «Графік лізингових платежів»від 14 серпня 2009 року, а саме:
Предмет лізингу: Полупричеп - автовоз 7310.025 М13, №692, серійний № шасі 679;
Вартість Предмета лізингу: 111 936,81 грн.
Початковий внесок: 0,00 грн.;
Адміністративна комісія: 0,00 грн.;
Відсоткова ставка: 3М LIBOR (переглядається станом на передостанній робочий день місяця, що передує першому місяцю поточного календарного кварталу) + 8,5%. Ставка 3М LIBOR на 26.06.2009 -0,5975%.
Метод: Амортизація боргу частинами. Нарахування Відсоткової ставки на Залишкову вартість Предмета лізингу, визначену в гривнях, на всі відповідні дати сплати суми відшкодування частини Вартості Предмета лізингу у попередньому Лізинговому періоді.
Строк лізингу, на який Предмет лізингу було передано у користування Лізингоодержувача, було поділено на 45 Лізингових періодів, тривалістю в один місяць кожний. У відповідності до Додатку №4/1 «Графік лізингових платежів»від 14 серпня 2009 року Лізингоодержувач зобов'язався сплачувати Лізингові платежі, що складаються з суми відшкодування частини Вартості Предмета лізингу та/або Винагороди Лізингодавця (проценти або комісії) щомісяця (Розділ «Визначення»Договору фінансового лізингу).
04 грудня 2009 року між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору фінансового лізингу, згідно якої сторонами було узгоджено викласти у новій редакції Додаток №4/1 «Графік лізингових платежів» від 14 серпня 2009 року: Лізингоодержувачу було надано відстрочку щодо оплати Лізингових платежів в частині суми відшкодування частини Вартості Предмета лізингу з 1-ого по 6-тий Лізингові періоди.
01.04.2010 між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору фінансового лізингу, згідно якої сторонами було узгоджено, що пеня за Договором фінансового лізингу, яка підлягала до сплати на підставі зазначених рахунків, є такою, що не підлягає оплаті з боку Лізингоодержувача.
01 квітня 2010 року у зв'язку з регулярним невиконанням своїх зобов'язань щодо сплати Лізингових платежів Лізингоодержувачем було повернуто, а Лізингодавцем прийнято Предмет лізингу -Полупричеп - автовоз 73 10.025М13, №692, серійний № шасі 679, про що сторонами було складено Додаток №5/1 «Акт прийму - передачі»від 01 квітня 2010 року до Договору фінансового лізингу.
Проте Відповідачем 1 було порушено узяті ним за Договором фінансового лізингу зобов'язання вчасно сплачувати Лізингові платежі.
Позивач звертався до Відповідача 1 із претензіями щодо необхідності сплати суми заборгованості за Договором фінансового лізингу, що підтверджується Листом Вих. №831 від 28.10.2009р. та №50 від 27.01.2010. Проте у відповідь на вказані претензії Відповідачем 1 платежів здійснено не було, письмової відповіді надано не було.
13 листопада 2009 року між Позивачем, Відповідачем 1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Поручитель, Відповідач 2) було укладено тристоронній Договір поруки №121/1G, згідно якого Поручитель у повному обсязі поручився перед Позивачем за виконання зобов'язань Відповідачем 1, що виникло на підставі Договору фінансового лізингу.
Згідно п.1.4. Договору поруки №121/1G від 13.11.2009р. Поручитель та Боржник відповідають перед Позивачем за порушення забезпечених порукою зобов'язань як солідарні боржники.
Поручитель відповідає перед Позивачем за порушення (невиконання або несвоєчасне виконання) Боржником (Відповідачем 1) передбачених Основним договором (Договором фінансового лізингу), зобов'язань, причому як основного грошового зобов'язання: по сплаті лізингових платежів, винагороди лізингодавця, початкового внеску, адміністративної комісії тощо, так і за виконання похідних зобов'язань: сплату неустойки (штрафу, пені), повернення предмета лізингу, відшкодування збитків тощо (п.1.3. Договору поруки №121/1G від 13.11.2009р.).
Поручитель надає згоду на внесення будь-яких змін до Основного договору (Договору фінансового лізингу) у тому числі, якщо такі зміни призводять або можуть призвести до збільшення зобов'язань Боржника (Відповідача 1) та, відповідно, обсягу відповідальності Поручителя (п. 1.6 Договору поруки №121/1G від 13.11.2009).
Згідно п.4.2 Договору поруки №121/1G від 13.11.2009 за згодою сторін строк поруки розпочинається з дати набуття чинності цим Договором і припиняється через 2 роки після закінчення дії Основного договору.
Оскільки зобов'язання з оплати лізингових платежів Відповідачем 1 та зобов'язання за Договором поруки Відповідачем 2 у повному обсягу не виконувалися, Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідачів такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про фінансовий лізинг” та умовами укладеного між ними договору.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем 1 договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Як передбачено ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати лізингових платежів згідно передбачених договором графіків та виставлених рахунків №: 1/2 804 від 16.12.2009р., на суму 12 055,03 грн., № 1/3 186 від 16.12.2009р. на суму 1 325,49 грн., № 1/3 566 від 16.12.2009р. на суму 1 369,66 грн., № 4 483 від 16.12.2009р. на суму 1 325,49 грн., № 4 778 від 11.01.2010р. на суму 1 366,95 грн., № 5 626 від 09.02.2010р. на суму 1 380,44 грн., № 6 392 від 09.03.2010р. на суму 6 161,47 грн., № 7 289 від 09.04.2010р. на суму 6 216,69 грн., всього на загальну суму 31 201,22 грн.
Як вбачається із матеріалів справи протягом періоду правовідносин за договором фінансового лізингу Відповідачем не сплачувались у повному обсягу лізингові платежі згідно умов договору та додатків до нього.
У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених зобов'язань Відповідачем є їх порушенням.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належними у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу у розмірі 31 201,22 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбаче6но, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із п. 3.16 Договору фінансового лізингу, якщо лізингоодержувач своєчасно не сплачує лізингові платежі та інші платежі, передбачені цим Договором, він зобов'язаний сплатити Лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення грошового зобов'язання , від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.
Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку сплати відповідного платежу та припиняє нараховуватись в той день, коли Лізингоодержувач повністю сплатить прострочене грошове зобов'язання.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевикладених норм законодавства та умов договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання зі сплати лізингових платежів нарахована неустойка в розмірі 1 934,34 грн., 3% річних у розмірі 68,22 грн. та інфляційні втрати у розмірі 596,32 грн.
Суд перевіривши арифметичних розрахунок пені, згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у розмірі 1 934,34грн. за період з 08.04.2010р. по 14.10.2010р.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив:
- що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 596,32грн. перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з 30.12.2009р по 29.07.2010р., а отже підлягає стягненню з Відповідача лише у розмірі -558,68 грн.; В решті вимог -відмовити.
- що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 30.12.2009р по 29.07.2010р, не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований, а отже - підлягає стягненню у сумі 68,22 грн.
Як вже було зазначено, 13 листопада 2009 року між Позивачем, Відповідачем 1 Відповідачем 2 було укладено тристоронній Договір поруки №121/1G, згідно якого Поручитель у повному обсязі поручився перед Позивачем за виконання зобов'язань Відповідачем 1, що виникло на підставі Договору фінансового лізингу.
Згідно п.1.4. Договору поруки №121/1G від 13.11.2009р. Поручитель та Боржник відповідають перед Позивачем за порушення забезпечених порукою зобов'язань як солідарні боржники.
Поручитель відповідає перед Позивачем за порушення (невиконання або несвоєчасне виконання) Боржником (Відповідачем 1) передбачених Основним договором (Договором фінансового лізингу), зобов'язань, причому як основного грошового зобов'язання: по сплаті лізингових платежів, винагороди лізингодавця, початкового внеску, адміністративної комісії тощо, так і за виконання похідних зобов'язань: сплату неустойки (штрафу, пені), повернення предмета лізингу, відшкодування збитків тощо (п.1.3. Договору поруки №121/1G від 13.11.2009р.).
Поручитель надає згоду на внесення будь-яких змін до Основного договору (Договору фінансового лізингу) у тому числі, якщо такі зміни призводять або можуть призвести до збільшення зобов'язань Боржника (Відповідача 1) та, відповідно, обсягу відповідальності Поручителя (п. 1.6 Договору поруки №121/1G від 13.11.2009).
Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в Договорі поруки.
Згідно п.4.2 Договору поруки №121/1G від 13.11.2009 за згодою сторін строк поруки розпочинається з дати набуття чинності цим Договором і припиняється через 2 роки після закінчення дії Основного договору.
Відповідно до ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно п.2 ч.2 ст.543 Цивільного кодексу України солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Зважаючи на претензію № 1478 від 23.12.2010р. про необхідність виконання грошових зобов'язань Відповідача 2 перед Позивачем, яка міститься в матеріалах справи, у Позивача виникло право вимоги від Відповідача заборгованості за Договором поруки № 121/1G від 13.11.2009р.
Враховуючи вищевикладене Позовні вимоги Позивача до Відповідача 1 та Відповідача 2 підлягають частковому задоволенню.
Суд не приймає заперечення на позов Відповідача 1 та Відповідача 2, зважаючи на їх необґрунтованість, доказову неспроможність та невідповідність матеріалам справи.
У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на Відповідачів пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг», м.Київ задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА М-РЕМ-ТРАНС», м. Київ (код ЄДРПОУ 36506163) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг», м.Київ (код ЄДРПОУ 35378830) заборгованість у розмірі 31 201,22 грн., пеню у розмірі -1 934,34 грн., 3% річних у розмірі - 68,22 грн. та інфляційні нарахування у розмірі - 558,68 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог -відмовити.
4. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФА М-РЕМ-ТРАНС», м. Київ (код ЄДРПОУ 36506163) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг», м.Київ (код ЄДРПОУ 35378830) відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 337,62 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,74 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 03.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 08.02.2011р.
Суддя Н.І. Ягічева