83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.02.11 р. Справа № 38/279
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецька область
до відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Єнакіївське регіональне виробниче управління м.Єнакієве
про стягнення боргу з несплати спожитої за період серпень - жовтень 2010р. активної електричної енергії у сумі 1 605 584,73грн., пені у сумі 46 955,30грн., інфляційних у сумі 24 410,85грн., 3% річних у сумі 9 088,12грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: Цацуліна Т.О. -за дов.№123-11 „Д” від 30.12.2010р.
від відповідача: Тимощук Н.І. -за дов.№03-56 від 30.12.2010р.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Єнакіївське регіональне виробниче управління м.Єнакієве про стягнення боргу з несплати спожитої за період серпень - жовтень 2010р. активної електричної енергії у сумі 1 605 584,73грн., пені у сумі 46 955,30грн., інфляційних у сумі 24 410,85грн., 3% річних у сумі 9 088,12грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №29 від 12.12.2006р. з додатковими угодами, додаток №5 до нього, протокол узгодження розбіжностей, рахунки №29 за період серпень-жовтень 2010р., акти приймання-передачі за період серпень-жовтень 2010р., рішення господарського суду Донецької області по справі №35/19пд; рішення господарського суду Донецької області по справі №10/129; розрахунок заборгованості та штрафних санкцій, копію акту звірки розрахунків станом на 05.01.2011р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
25.01.2011р. позивач надав клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копію акту звірки розрахунків від 05.01.2011р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.
25.01.2011р. відповідач надав суду відзив, в якому не визнає позовні вимоги, оскільки не проведена звірка розрахунків та копії правовстановлюючих документів. Супровідний лист та додані до нього документи судом залучені до матеріалів справи.
15.02.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №248 від 04.02.2011р., яким визнав в повному обсязі наявність заборгованості перед позивачем за спожиту електроенергію в сумі 1 606 584,73грн. , а також нараховані інфляційні витрати у сумі 24 410,85грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 9 088,12грн. та пеню в сумі 46 955,30грн.
Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
15.02.2011р. від відповідача надійшла заява від 04.02.2011р. №249 про розстрочку виконання рішення строком на 2 роки, у зв'язку із складною фінансовою ситуацією на підприємстві відповідача. До заяви додані копії балансу підприємства станом на 30.09.2010р., звіту про фінансові результати та дебіторську і кредиторську заборгованість з 9 місяців 2010р. Заява судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.
Також, 15.02.2011р. відповідачем подано клопотання від 04.02.2011р. №247 про зменшення розміру пені на 95%.
Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.
Позивач заперечив проти розстрочки виконання рішення строком на 2 роки та проти зменшення розміру пені на 95%.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
12.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (Постачальник електричної енергії) та Державним виробничим підприємством “Укрпромводчормет” в особі Єнакіївського районного управління (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №29.
Відповідно до п.9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
11.01.2007р. сторони підписали протокол узгодження розбіжностей до договору №29 від 12.12.2006р.
Також, сторонами був підписаний додаток №5 до Договору „Порядок розрахунків за електричну енергію”, копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідно до п. 1 Договору, постачальник (позивач) зобов'язався продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 7060 кВт, а споживач (відповідач) зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 -2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 9 Додатку №5 до Договору, остаточний розрахунок здійснюється споживачем у термін, що не перевищує 10 операційних днів від дня отримання рахунку.
Відповідно до статті 1 статуту КП „Компанія „Вода Донбасу”, КП „Компанія „Вода Донбасу” створене шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромвотчермет” (п.1.1).
КП „Компанія „Вода Донбасу” є правонаступником прав та обов'язків Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромвотчермет”, у тому числі за раніше укладеними договорами, всіма отриманими ліцензіями, дозволами та іншими нормативними документами, які мають юридичну силу до їх переоформлення на КП „Компанія „Вода Донбасу” (п.1.2).
Отже, відповідач по справі є правонаступником Споживача за договором.
З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заборгованості сторони перебували у договірних відносинах.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується актами приймання-передачі за період серпень-жовтень 2010р., що підписані сторонами та виставленими рахунками на оплату спожитої електроенергії № 29 за період серпень-жовтень 2010р. Вказані обставини відповідачем по суті не заперечувались.
Виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії були отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.
Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №32/110 від 26.07.2006р. (з додатками, додатковими угодами, протоколом узгодження розбіжностей), згідно з яким Постачальник зобов'язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі - Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.
Відповідно до п. 9 Додатку №5 до Договору, остаточний розрахунок здійснюється споживачем у термін, що не перевищує 10 операційних днів від дня отримання рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором №29 від 12.12.2006р. постачав Споживачу електричну енергію.
Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію рахунки №29 за період серпень-жовтень 2010р. були вручені представнику відповідача для оплати, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на вказаних рахунках.
В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в серпні-жовтні 2010 року електричної енергії у встановлені строки не виконав.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором №29 від 12.12.2006р. з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 1 605 584,73грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті відповідачем не заперечувалось.
Наявність заборгованості також підтверджується актом звірки заборгованості станом, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 -2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Позивач з посиланням на п.4.2.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 46 955,30грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.
Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок щодо нарахування пені, дійшов висновку, що позивачем не вірно визначено період нарахування пені, у зв'язку з чим суд здійснив перерахунок пені відповідно до норм чинного законодавства та умов договору. Згідно розрахунку суду розмір пені складає 46 548,94грн.
Відповідач у клопотанні просить зменшити суму пені на 95%, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.
В судовому засіданні 15.02.2011р. оговорено клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 95%. В обґрунтування клопотання відповідач надав суду звіт про фінансові результати за 9 місяців 2010р., баланс підприємства станом на 30.09.2010р.
Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.
У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов'язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.
Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 37 239,15грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.
Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 9 088,12грн. та інфляційні нарахування в сумі 24 410,85грн.
Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних суд встановив, що позивачем також не вірно визначений період нарахування річних.
Здійснивши перерахунок 3% річних відповідно до умов договору, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних складає 9009,47грн.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 9009,47грн.
Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок щодо нарахування інфляційних, дійшов висновку, що розмір інфляційних складає 5 768,28грн., оскільки позивачем, в порушення умов договору, не вірно визначений період нарахування інфляційних.
Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 5 768,28грн.
В судовому засіданні 15.02.2011р. розглянуто клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення строком на 2 роки.
Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочка виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.
Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.
На підставі ст.129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецька область до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Єнакіївське регіональне виробниче управління м.Єнакієве про стягнення боргу з несплати спожитої за період серпень - жовтень 2010р. активної електричної енергії у сумі 1 605 584,73грн., пені у сумі 46 955,30грн., інфляційних у сумі 24 410,85грн., 3% річних у сумі 9 088,12грн., - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 260333011292 у ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 1 605 584,73грн.
Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26004302685311 у філії Промінвестбанку України м.Харцизька у Донецькій області, МФО 334345, ЄДРПОУ 00130932) інфляційні витрати в сумі 5 768,28грн., 3% річних в сумі 9009,47грн. та пеню в сумі 37 239,15грн.
Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка, Донецької області, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті державного мита в сумі 16 669,47грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,33грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 15.02.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2011р.
Суддя Лейба М.О.