Справа № 2-а-98/11
02 лютого 2011 року
Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарі Пархоменко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Луганській області (третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, інспектор Свердловського взводу Антрацитовської роти ДПС для обслуговування доріг державного значення Александров Денис Станіславович) про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до Свердловського міського суду із адміністративною позовною заявою до УДАІ УМВС України у Луганській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування вимог зазначивши, що постановою від 01.12.2010р. ВВ №193033 інспектор ДПС Свердловського взводу Луганської області Александровим Д.С. визнав його винним у порушенні п.19.4 ПДР України та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн.
Вважає постанову від 01.12.2010р. ВВ №193033 такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
01.12.2010р. о 15 год 30 хв позивач, керуючи автомобілем ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку біля правого краю проїзної частини на вулиці Енгельса м.Свердловська Луганської області та залишив автомобіль. Коли повернувся до автомобіля приблизно о 17 год 30 хв, до позивача підійшов інспектор ДПС Свердловського взводу Александров Д.С. та повідомив позивача, що він скоїв зупинку на дорозі у темний час доби, при цьому не увімкнувши габаритні або зупинові ліхтарі або аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п.19.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Інспектор ДПС Свердловського взводу Александров Д.С. виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВВ №193033 від 01.12.2010р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф у розмірі 500 грн.
Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії інспектора ДПС Свердловського взводу Александрова Д.С. неправомірними, скасувати постанову від 01.12.2010р. ВВ №193033 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні, додатково пояснивши, що він 01.12.2010р. рухався на власному автомобілі та здійснив стоянку автомобіля по вулиці Енгельса м.Свердловська біля кіоску «Союздрук» при цьому ним не були включені габаритні ліхтарі, або аварійна сигналізація. Після повернення до автомобіля приблизно через дві години був зупинений інспектором ДПС Свердловського взводу за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення Луганського відділення Укрпошти від 28.12.2010р., заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, інспектор ДПС Свердловського взводу ДПС Александров Д.С. у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, заперечує проти вимог позивача.
Вислухав пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВВ1 №174075 від 01.12.2010р., складеного ІДПС Свердловського взводу Александровим Денисом Станіславовичем убачається, що ОСОБА_1 01.12.2010р. о 17 г 20 хв, керуючи автомобілем ВАЗ 2163, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3, скоїв стоянку по вулиці Енгельса м.Свердловська Луганської області у темний час доби, при цьому не увімкнув габарити або стояночні ліхтарі, або аварійну світлову сигналізацію, чим порушив правила користування зовнішніми світловими приладами, за що передбачена відповідальність згідно із ч.2 ст.122 КУпАП. В даному протоколі відображено пояснення позивача, що він не згоден з порушенням.
За дане правопорушення, відповідно до постанови про адміністративне правопорушення ВВ №193033 від 01.12.2010р., постановленої ІДПС Свердловського взводу ДПС Александровим Д.С., позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу у розмірі 500 грн.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення, такі як про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті… Пунктом 3 вказаної статті передбачено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 122.
Вимогами ст.276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 1271 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Оскільки правопорушення скоєне у м.Свердловську справа інспектором ДАІ розглянута за місцем скоєння правопорушення.
Відповідно до ст.287 та ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Між тим, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Судом встановлено, що процесуальний строк для оскарження постанови, передбачений ст.289 КУпАП, позивачем не пропущений.
На вимогу ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Пунктом 1 статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В пункті два цієї статті вказано, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Положенням статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 71 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За порушення даного пункту Правил дорожнього руху України передбачена адміністративна відповідальність за ст.122 ч.2 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил зупинок транспортних засобів загального користування. Вина позивача у скоєнні стоянки автомобіля у темний час доби з вимкнутими габаритними або стояночними ліхтарями, або аварійною сигналізацією підтверджена у протоколі про адміністративне правопорушення від 01.12.2010р. поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, даними фото.
Таким чином, суд встановив, що протокол і постанова по адмінсправі складені відповідно до вимог ст.ст. 256, 283 КУпАП. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 01.12.2010р. о 17 г 20 хв керуючи автомобілем ВАЗ 2163, реєстраційний номер НОМЕР_1 скоїв зупинку на дорозі у темний час доби, при цьому не увімкнув габаритні або стоян очні ліхтарі або аварійну світлову сигналізацію, чим порушив пункт 19.4 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч.2 ст.122 КУпАП. Постанова про адміністративне правопорушення ВВ №193033 від 01.12.2010р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляду штрафу у розмірі 500 гривень винесена ІДПС Свердловська взводу ДПС Александровим Д.С. з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тому дії ІДПС Свердловського взводу ДПС Александрова Д.С. є правомірними.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст.3,9-11,17-18,71,158-163,167,171-2,254-255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Луганській області (третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, інспектор Свердловського взводу Антрацитовської роти ДПС для обслуговування доріг державного значення Александров Денис Станіславович) про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, відмовити за необґрунтованістю.
Вступна та резолютивна частини постанови ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02.02.2011р. Постанова суду складена у повному обсязі 02.02.2011р.
Постанова суду остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий