83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.09.06 р. Справа № 19/189
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.
При секретарі Волошиної О.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Ємчик Ю.В., за довіреністю
Іванов І.Ю., за довіреністю
Від відповідача: Просоленко С.А., за довіреністю
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» м. Київ в особі філії Красноармійського відділення №2863 Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» м. Красноармійськ Донецької області
про стягнення зайве перерахованих на особовий рахунок Савкова Є.М. після його смерті за період з 06.02.2002р. по 01.04.2006р. сум страхових виплат в розмірі 18 449,06грн.
Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» м. Київ в особі філії Красноармійського відділення №2863 Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» м. Красноармійськ Донецької області, про стягнення зайве перерахованих на особовий рахунок Савкова Є.М. після його смерті за період з 06.02.2002р. по 01.04.2006р. сум страхових виплат в розмірі 18 449,06грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Постанову про продовження раніше призначеної страхової виплати Савкову Є.М. № 2017 від 25.10.2001р., докази фактичного перерахування на рахунок Савкова Є.М. сум страхових виплат в розмірі 18 449,06грн., лист начальника відділу реєстрації актів цивільного стану по м. Красноармійську (№992-06-28 від 06.05.2006р.); норми статті 1219 Цивільного кодексу України.
Відповідач до матеріалів справи надав відзив на позовну заяву (вх. № 02-41/23267 від 22.06.2006р.), в якому позовні вимоги не визнав. Послався на те, що пунктом 2 статті 1228 Цивільного кодексу України передбачено, що право на вклад входить до складу спадщини, незалежно від способу розпорядження ним. Згідно із пунктом 1 статті 1229 Цивільного кодексу України страхові виплати (страхове відшкодування) спадкується на загальних підставах. Зазначив, що ВАТ «Державний ощадний банк України» не перебуває із позивачем у правовідносинах. На підставі заяви громадянина Савкова Є.М. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Красноармійськ перераховувало належні громадянину страхові виплати на рахунок, відкритий на підставі договору банківського рахунку в ВАТ “Державний ощадний банк України» м. Київ в особі філії Красноармійському відділенні №2863 ВАТ “Державний ощадний банк України» м. Красноармійськ. Пункт 1 статті 1071 Цивільного кодексу України визначає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Наполягає на тому, що Банк є неналежним відповідачем, оскільки не є власником коштів та не може використовувати вклад, який є спадковим майном. Власником коштів є спадкоємець.
21.08.2006р. до матеріалів справи надійшли заперечення на відзив (лист № 2513 від 13.07.2006р.), в яких позивач наполягає на тому, що право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом не входить до складу спадщини. Сума отриманого відшкодування є лише реалізованим правом Савкова Є.М. на отримання цих сум. Власником зайве перерахованих на особовий рахунок Савкова Є.М. страхових виплат після його смерті є позивач. Відповідно до пункту 13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999р. № 1596, у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників позивача, відповідача, Господарським судом
В с т а н о в л е н о.
01.01.2002р. між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ та ВАТ “Державний ощадний банк України» в особі Красноармійського відділення №2863 Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» була укладена угода б/н від 01.01.2002р. на зарахування на особові рахунки та виплату страхових виплат застрахованим.
Згідно п.1.1 угоди Клієнт (Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Красноармійськ) доручає, а банк (Красноармійське відділення №2863 ВАТ «Державний ощадний банк України») бере на себе зобов'язання здійснювати зарахування на поточні (вкладні) рахунки, відкриті в його установах, та виплату страхових виплат застрахованим Клієнта (в подальшому громадянам) на платній основі через установи Банку.
Відповідно до п.2.2.3 угоди сума зарахована на рахунок по вкладу, не може бути повернена установою банку підприємству, що перерахувало її, без письмової заяви вкладника.
Згідно постанови про продовження раніше призначеної страхової виплати № 2017 від 25.10.2001р. на особистий рахунок № 12981 у філії Красноармійського відділення №2863 ВАТ «Державний ощадний банк України», відкритий на ім»я Савкова Євгена Миколайовича, для Савкова Є.М., з 06.02.2002р. по 01.04.2006р. позивачем перераховані страхові виплати на суму 18 449,06 грн.
15.05.2006р. до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Красноармійськ надійшов лист (№992-06-28 від 06.05.2006р.), в якому начальником відділу реєстрації актів цивільного стану по м. Красноармійську повідомлено про наявність актового запису про смерть №138 від 05.02.2002р. на гр. Савкова Євгена Миколайовича, який помер 05.02.2002р.
Позивач листом № 1832 від 15.05.2006р. звернувся до філії Красноармійського відділення №2863 ВАТ “Державний ощадний банк України» про повернення перерахованої суми з особистого рахунку Савкова Є.М. у зв'язку зі смертю потерпілого.
Банк листом №1990 від 17.05.2006р. повідомив, що повернути кошти, перераховані на особистий рахунок Савкова Є.М., можливо лише за письмовою заявою вкладника на підставі п. 6.37 Порядку відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами ВАТ “Ощадбанк», затвердженого постановою правління ВАТ “Ощадбанк» №17-2 від 16.02.2004р.
Позивач просить стягнути з відповідача ( банку) зайве перераховані на особовий рахунок Савкова Є.М. після його смерті за період з 06.02.2002р. по 01.04.2006р. суми страхових виплат у розмірі 18 449,06 грн., обґрунтовуючи свої вимоги положеннями ст. 1219 п.3 ч.1 чинного Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Предметом даного спору є вирішення питання щодо правомірності стягнення з банку коштів у вигляді страхових відшкодувань, що перераховувалися Савкову Є.М., - на користь позивача.
Статтею 1058 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
За приписами ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно вимог ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження ( ч.1); грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом ( ч.2).
Порядок здійснення примусового списання грошових коштів з рахунків клієнта встановлюється для рахунків в національній валюті України - “Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою постановою Правління Нацбанку України від 21.01.2004р. №22 (із змінами та доповненнями), зареєстрованою в Міністерстві юстиції Україні 29.03.2004р. за №377/8976.( далі - Інструкція).
Відповідно до п.1.7 Інструкції кошти з рахунків клієнтів банків списуються лише за дорученням власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами ( п.5.3 Інструкції).
Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами ВАТ “Ощадбанк» затверджено постановою правління ВАТ “Ощадбанк» від 16.02.2004р. №17-2, пунктом 6.39 якого передбачено, що кошти з рахунків фізичних осіб установи банку списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або на підставі рішення суду.
Угода, укладена 01.02.2002р. між банком і позивачем, не передбачає зобов'язання банку щодо повернення коштів у разі смерті вкладника ( власника рахунку).
Більш того, як зазначалося вище, згідно із пунктом 2.2.3 угоди від 01.01.2002р. сума зарахована на рахунок по вкладу, не може бути повернена установою банку підприємству, що перерахувала її, без письмової заяви вкладника.
Посилання позивача на Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999р. № 1596, є некоректним з огляду на те, що відповідно п. 1 Порядку - цей Порядок регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків (далі - поточні рахунки).
Позивач не є органом Пенсійного фонду, чи органом праці та соціального захисту населення.
За приписами вступної частини Постанови КМУ від 30.08.1999 р. № 1596 “Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року N 734, зазначений Порядок затверджений на виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року N 734 "Про впорядкування сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та раціональне використання коштів Пенсійного фонду України".
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кошти, які знаходяться на рахунку клієнта банку (фізичної особи) та належать йому на праві приватної власності, - підлягають конституційному захисту, як об'єкт права власності, якщо не буде доведено інше.
Позивач не надав доказів перерахування коштів, що є предметом спору, саме банку (тобто на його користь). Отже, відповідач ( банк) не є отримувачем цих коштів. Навпаки, позивач надав документи, що вказані кошти перераховувалися для Савкова Є.М., який і є отримувачем коштів.
Тому, позов про повернення зайве перерахованих сум страхових виплат в розмірі 18 449,06 грн. має бути заявлений позивачем до Банку та до спадкоємців банківського вкладу, що належав гр. Савкову Є.М.
З огляду на наведене, суд вважає, що вимоги позивача до Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» м. Київ в особі філії Красноармійського відділення №2863 Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» м. Красноармійськ Донецької області про стягнення зайве перерахованих на особовий рахунок Савкова Є.М. після його смерті за період з 06.02.2002р. по 01.04.2006р. сум страхових виплат в розмірі 18 449,06грн., не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, господарські витрати розподіляються відповідно вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
Відмовити Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області у задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» м. Київ в особі філії Красноармійського відділення №2863 Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» м. Красноармійськ Донецької області про стягнення зайве перерахованих на особовийрахунок Савкова Є.М. після його смерті за період з 06.02.2002р. по 01.04.2006р. сум страхових виплат в розмірі 18 449,06 грн.
За погодження сторін в судовому засіданні 19.09.2006 р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повний текст рішення підготовлений та підписаний 20.09.2006 р.
Суддя Дучал Н.М.