83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.09.06 р. Справа № 40/171
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Пальчак О.М
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд» м.Донецьк
до відповідача державного підприємства «Красноармійськвугілля» м.Димитрове
про стягнення 8323037 грн. 00 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача Квашук О.Є. -головний бухгалтер, Шикова Є.О. -начальник юридичного відділу
від відповідача Ліхондрітова О.І. - головний бухгалтер, Міленін О.В. - заст. директора з економіки, Заговоріч Є.Г. - начальник юр. відділу
Спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першою ст. 69 ГПК України, тобто сторонам було створено всі необхідні умови з урахуванням змагальності, рівності сторін перед законом та судом.
Заявлені вимоги про стягнення збитків у сумі 8323037 грн., заподіяних позивачу неналежним виконанням відповідачем зобов'язань згідно договору про спільну діяльність № 1 від 02.10.03р.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення викладеними у відзиві обставинами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 02.10.03р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про спільну діяльність № 1 по виробці запасів пласта К-5 ВП “Шахта ім. О.Г.Стаханова» строком на 10 років. Предметом даного договору є об'єднання майна та зусиль учасників договору для здійснення сумісних дій в сфері розробки родовищ кам'яного вугілля та його реалізації для досягнення господарської мети: задоволення попиту підприємств на вугілля, підвищення результатів фінансово-господарської діяльності учасників договору.
Договором № 1 від 02.10.03р. право вчиняти правочини з третіми особами від імені всіх учасників, а також здійснювати загальне керівництво та вести облік результатів спільної діяльності покладено на позивача.
З метою забезпечення спільної діяльності позивачем від імені всіх учасників договору про спільну діяльність № 1 від 02.10.03р. було укладено з відповідачем договір № 1-А від 02.10.03р. згідно якого останній зобов'язався надавати послуги з забезпечення технологічними умовами для проведення гірничих робіт, у т.ч. послуги скіпового підйому.
Також в інтересах учасників договору про спільну діяльність позивачем було укладено договір підряду на проведення гірничих виробок № 32 від 05.01.04р. та договір підряду на видобуток вугілля № 35/1 від 20.07.04р.
Внаслідок прориву водовугільної пульпи з вугільної ями №2 гор.986м в зумпф скіпового ствола на ВП “Шахта ім. О.Г.Стаханова» 07.12.05р. відбулася аварія та груповий нещасний випадок.
В результаті аварії роботи згідно договорів підряду № 32 від 05.01.04р. та № 35/1 від 20.07.04р. по проведенню гірничих виробок та видобутку вугілля були припинені.
Позивач вважає, що аварія виникла з вини відповідача в результаті неналежного виконання ним зобов'язань за договором № 1-А від 02.10.03р. Внаслідок простою спільна діяльність зазнала збитків в сумі 8323037 грн., з яких 427589 грн. - прямих збитків та 7895448 грн. - упущеної вигоди, які позивач намагається стягнути на користь договору про спільну діяльність № 1 від 02.10.03р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається також на рахунки-фактури, платіжні доручення, акти прийомки виконаних робіт.
Відповідач позовні вимоги позивача, з урахуванням уточнень, не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:
- договір про спільну діяльність не є суб'єктом господарювання та законодавством не передбачено стягнення збитків на користь договору про спільну діяльність;
- пунктами 9.1, 9.2 договору № 1 від 02.10.03р. передбачено, що загальні витрати та збитки учасників покриваються за рахунок спільного майна учасників, отриманого в результаті спільної діяльності. У разі нехватки спільного майна витрати та збитки, які виникли в результаті спільної діяльності, покриваються учасниками пропорційно їх вкладам у спільне майно;
- позивачу довіреністю № 3307 від 15.07.06р. надано право вчиняти правочини з третіми особами, пов'язані з забезпеченням спільної діяльності, за узгодженням з відповідачем, чого зроблено не було;
- крім того, при укладенні договору № 1-А від 02.10.03р. позивач діяв на підставі довіреності № 08/1101 від 05.11.03р., якою не було передбачено його право укладати договори від імені всіх учасників договору про спільну діяльність.
За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про спільну діяльність.
Згідно п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003р. правила цього Кодексу про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.
Пункт 1 ст. 1130 ЦК України визначає, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Якщо відповідно до статті 1135 ЦК України керівництво сумісною діяльністю сторони доручили одному з учасників договору, то на останнього покладається і ведення спільних справ усіх учасників договору. Крім умови договору про покладення ведення спільних справ на одного з учасників договору інші учасники договору видають довіреність про надання йому повноважень для представництва перед третіми особами. Така довіреність повинна бути оформлена відповідно до глави 17 ЦК України. За таких обставин особа, на яку покладено ведення спільних справ, укладає договори, пов'язані з забезпеченням сумісної діяльності.
Як свідчать матеріали справи, позивач при укладенні договору № 1-А від 02.10.03р. діяв на підставі довіреності № 08/1101 від 05.11.03р., якою не було передбачено його право укладати договори від імені всіх учасників договору про спільну діяльність. Крім того, довіреність було видано пізніше, ніж укладено договір.
Відповідно до п. 1 ст. 1137 ЦК України порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.
Якщо договором такий порядок не передбачений, то при вирішенні спорів необхідно виходити з того, що спільні витрати і збитки покриваються за рахунок спільного майна учасників договору про сумісну діяльність, тобто за рахунок їх грошових та інших майнових внесків, а також майна, яке створене або придбане в результаті їх сумісної діяльності.
Пунктом 9.1 договору № 1 від 02.10.03р. передбачено, що загальні витрати та збитки учасників покриваються за рахунок спільного майна учасників, отриманого в результаті спільної діяльності.
У зв'язку з чим слід розрізнити цивільно-правову відповідальність за договором про сумісну діяльність, на що наполягає позивач, від вчинення правочинів в інтересах усіх учасників. А саме коли він вчинив правочин від свого імені, але в інтересах всіх учасників простого товариства.
Згідно п. 4 ст. 1135 ЦК України учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.
Позивачем в інтересах учасників було укладено договір підряду на проведення гірничих виробок № 32 від 05.01.04р. та договір підряду на видобуток вугілля № 35/1 від 20.07.04р. Якщо в результаті цих правочинів учасникам завдано збитків, останні відшкодовуються на загальних підставах.
Згідно ст.ст. 22, 623 ЦК України, як загальних норм, та ст.ст. 224, 225 ГК України, як норм спеціальних, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір яких доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, або передбачених договором, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Позивачем не доведено, що саме в результаті правочинів, укладених в інтересах учасників договору про спільну діяльність, завдано збитків.
При вирішенні питання щодо неодержаного прибутку (доходу) слід мати на увазі таке. Як у промислових підприємств, так і у торговельних, постачальницько-збутових, збутових підприємств (організацій) є умовно-постійні та умовно-змінні витрати. Наслідками невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, наприклад, неповерненням продукції,є,зокрема, зменшення обсягу виробництва чи реалізації продукції (робіт, послуг), внаслідок чого кредитор не одержав прибуток (доход) і, крім того, у нього збільшуються умовно-постійні витрати в собівартості його продукції, а у торговельних підприємствах зростають фактичні витрати обігу. Такі умовно-постійні витрати не підлягають виключенню з суми стягуваних господарським судом збитків.
На час стягнення збитків на позивачеві лежить обов'язок довести суду згідно ст. 33 ГПК України наступне:
- по-перше, факт заподіяння йому збитків;
- по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;
- по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов»язань та заподіяними збитками.
Згідно загальної практики про визначення розміру збитків заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:
А) вид (склад) збитків;
Б) наслідки порушення договірних зобов'язань.
До складу виду збитків відноситься неотриманий прибуток, до якого відносяться усі прибутки у результаті зменшення обсягу виробництва або реалізації продукції тощо, і які були б одержані, якби зобов'язання було б виконано контрагентом.
Чинне законодавство не містить та не встановлює розрахункового порядку визначення розміру прямих та непрямих збитків у вигляді неодержаних доходів (прибутку), а саме упущеної вигоди, заподіяних порушеннями господарських договорів, так як не відноситься до підстав цивільно-правової відповідальності. Доцільно дотримуватися того, що неодержаний прибуток при зменшенні обсягу чи виробництва реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між ціною і повною плановою собівартістю одиниці продукції (робіт, послуг), помножена на кількість не зробленої чи не реалізованої або неповернутого своєчасно майна, продукції( робіт ,послуг) з вини контрагента. Кількість не зробленої або неповернутої з вини контрагента продукції (робіт, послуг),майна за родовими ознаками, розраховується в залежності від конкретної ситуації, зокрема, шляхом:
а) розподілу обсягу недопоставленої (неналежної чи якості некомплектної) або неповернутої продукції на норму її витрати на один виріб (роботу, послугу), якщо мала місце недопоставка (постачання продукції неналежної чи якості некомплектної);
б) множення часової (денної) продуктивності цеху, що простояв, (ділянки, агрегату, верстата) на тривалість простою в годинах (днях), якщо мав місце простій.
Відносно збільшення суми умовно-постійних витрат у зв'язку зі зменшенням обсягу виробництва продукції (робіт, послуг) визначається як добуток розміру цих витрат у повній плановій собівартості одиниці виробу (роботи, послуги) на кількість не зроблених з вини контрагента виробів (робіт, послуг).
Віднесення тих чи інших витрат до умовно-постійних, а також визначення суми умовно-постійних витрат у собівартості одиниці продукції здійснюються відповідно до діючого в галузі положеннями по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг).
Поняття доходів (доходу) слід розуміти як валовий доход, тобто виторг від реалізації та інші доходи та як валовий доход за відрахуванням матеріальних затрат як прибуток.
Поняття збитків, визначене в пункті 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати», як перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого зроблені ці витрати, можливо використовувати тільки в бухгалтерському обліку та при економічному аналізі господарської діяльності підприємств, а не при застосуванні норм цивільного права.
Однією з умов відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника.
Позивач не надав суду доказів неналежного виконання відповідачем зобов'язань, а також наявності причинного зв'язку між невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1-А від 02.10.03р. та заподіяними збитками за договором про спільну діяльність № 1 від 02.10.03р.
Відповідач надав докази відсутності своєї вини у заподіяних позивачеві збитках за вимогами ст. 614 ЦК України.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позов про стягнення з відповідача збитків в сумі 8323037 грн. заявлений необґрунтовано, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Витрати по держмиту та по судовому процесу покладаються на позивача згідно приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України.
У зв'язку з тим, що у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись п. 10 Прикінцевих та перехідних положень, ст. ст. 22, 623, 1130, 1131, 1135, 1137 ЦК України 2003р., ст. ст. 55, 224, 225 ГК України, ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суддя
1. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
2. Витрати по держмиту та по судовому процесу покладаються на позивача.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Підченко Ю.О.
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України,: 20.09.06р.
П.О.М.
Надр. 3 прим.