Справа № 2018/2-а-1324/11
10 лютого 2011 року Київський районний суд м. Харкова у складі :головуючого
судді Чередник В.Є.,
при секретарі Поповій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ із обслуговування м. Харків та АТІ ГУМВСУ в Харківській області Гельтюн Б.А. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серія АХ1 № 072557 по справі про адміністративне правопорушення від 10.01.2011 року про накладення на нього стягнення у сумі 255 грн.
Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про день слухання справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив.
Згідно ст.128 ч.4 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб”єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи,10 січня 2011 року близько 10-00 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем Фиат державний номерний знак НОМЕР_1 рухався по майдану Пролетарський та був зупинений інспектором ДПС БДПС ВДАІ із обслуговування та АТІ ГУМВСУ в Харківській області Гельтюн Богданом --Юрійовичем, який склав протокол про адміністративне правопорушення серії АХ1 №193207 від 10.01.2011 року про порушення ним вимог п. 8.4 Правил Дорожнього руху України, а саме за начебто рух по через "перехрестя узвіз Халтуріна прямо із середньої смуги, яка призначається для повороту ліворуч чим не виконав вимоги дорожнього знаку 5-16 «Напрямок руху по смугах», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АХ1 №072557 від 10.01.2011року про порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав на позивача штраф у розмірі 255 гривень.
Чинне законодавство України, а саме Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає можливість складення протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення особи до адміністративної відповідальності виключно в разі виявлення ознак правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, поєне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП необхідно з'ясувати місце вчинення правопорушення, факт проїзду по трамвайній колії при наявності дорожнього знаку 5-16 «Напрямок руху по смугах»при наявності прямого умислу водія на порушення Правил дорожнього руху України і наявність законодавчо визначеної відповідної заборони на вчинення подібних дій. Наявність події правопорушення підтверджується шляхом надання доказів.
Згідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В той же час відповідачем не зазначено в оскаржуваній постанові, в чому саме проявилося з боку позивача порушення Правил дорожнього руху України, оскільки згідно п. 5-16 розділу 33 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, дорожній знак "Напрямки руху по смугах" показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
У своїх поясненнях по суті порушення, які позивачем було надано в протоколі про адміністративне правопорушення, він зазначив, що правил не порушував, їхав в необхідній смузі руху. Правила дорожнього руху України свідчать, що вимоги дорожнього знаку "Напрямки руху по смугах" встановлюють лише дозволені напрямки руху по кожній смузі, однак цей не встановлює момент, коли водій джерела підвищеної небезпеки повинен здійснити відповідне перестроювання на іншу смугу руху для здійснення повороту. Єдиною умовою цього дорожнього знаку є здійснення відповідного повороту (розвороту, руху прямо тощо) саме з тої смуги, яка дозволяє здійснити відповідний маневр. Інших вимог до виконання цього знаку (перестроювання перед знаком, на відстані кільком метрів після знаку та ін..), Правилами дорожнього руху України не встановлено. Враховуючи, що згідно Правил дорожнього руху України, дія дорожнього знаку розповсюджується на відстань з моменту його встановлення до першого перехрестя або іншого дорожнього знаку або до знаку який скасовує цей знак тощо, то відповідно водій повинен здійснити маневр у межах дії цього знаку. Вказаний маневр мною було здійснено у відповідності до Правил дорожнього руху України із тої смуги руху, яка дозволяє відповідний рух.
Відповідно ч. з ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 258 КУпАП має вичерпний перелік правопорушень, передбачених статтями цього Кодексу, ч. 1 ст. 122 КУпАП в цьому переліку відсутня.
Таким чином, відповідач не виконав вимоги закону.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Але як вбачається з матеріалів, складених відповідачем, ці обставини не враховувались. Під час розгляду справи відповідачем про адміністративне правопорушення не приймалися до уваги: характеристика правопорушника, довідка про доходи, про склад сім'ї та інші документи, які свідчать про особу. Крім того, постанову винесено без урахувань вимог ст.ст. 34-35 КУпАП. Тому не вбачається, з чого виходив інспектор ДПС, накладаючи адміністративний штраф у розмірі саме 255 грн.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Але вимоги цієї статті також не виконані відповідачем.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Однак, в порушення чинного законодавства, як до так і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор ДПС не роз'яснив позивачу його права, що передбачені як ст. 63 Конституції України так і ст. 268 КУпАП.
Таким чином, своїми діями Інспектор ДПС фактично обмежив моє Конституційне право, що є окремою підставою для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП адміністративні стягнення за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП розглядають працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання. Відповідач не є інспектором ДАІ, який має спеціальне звання.
Тобто, працівникам ДПС не надано право накладення адміністративного стягнення за скоєні правопорушення.
Відповідно до ст. 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
З протоколу та постанови не вбачається, шо відповідач складав протокол та виносив постанову під час виконання службових обов'язків.
Крім того, на вимогу позивача до інспектора ДПС (відповідача) надати для огляду картку маршруту патрулювання, обов'язкова наявність якої визначена чинним законодавством України - Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (п. ю.6 наказу МВС України №т від 27.03.2009 року), позивач отримав відмову. Вказана вимога була зумовлена метою визначення правомірності дій інспектора ДПС та усунення факту перевищення ним своїх повноважень.
Відсутність картки маршруту патрулювання у відповідача як раз і є прямим доказом протиправності його дій, оскільки він був позбавлений відповідного права на патрулювання на цьому відрізку шляху та в цей час.
Відповідно до ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. і ст. 71 КАС України, є адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 11, 159, 160-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серія АХ1 № 072557 по справі про адміністративне правопорушення від 10.01.2011 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 в сумі 255 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.1 ст. 122 КУпАП.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя