Справа № 2018/2-297/11
"07" лютого 2011 р. Київський районний суд м.Харкова
в складі: головуючого - судді Божко В.В.
за участю секретаря Грецьких М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Страхової компанії «Країна», 3-ті особи - ОСОБА_3, Страїхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
28.05.2008 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з цивільним позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить стягнути на її користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на наступне. 03.10.2007 року мало місце ДТП, в зв»язку з чим сталося зіткнення автомобіля DAEWOO T держ. № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 -відповідача з автомобілем ВАЗ 21061 держ. № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_3, якого визначено у свідоцтві про реєстрацію, як особу, яка має право керувати автомобілем. Внаслідок цієї Дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ВАЗ 21061, який належить позивачці на праві власності, завдано значних технічних пошкоджень. ДТП сталася внаслідок невиконання водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України. Про це свідчить Постанова Київського районного суду м. Харкова, згідно до якої провадження по адміністративній справі по відношенню до ОСОБА_3 припинено, у зв»язку з відстуністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а також висновкисудових транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз.
Автомобіль ВАЗ 21061 держ. № НОМЕР_2 належить позивачеві на праві власності. Для відновлення автомобіля позивач зазнав матеріальних витрат в сумі 12249,24 грн., а також йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн.
Цивільно-правова відповідальність відповідача, пов'язана з експлуатацією автомобіля DAEWOO T держ. № НОМЕР_1 , застрахована у страхової компанії «Країна»відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ / 2690041від 12.08.2007 року (тип договору 3). Поліс було укладено на підставі та у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позивач звернулась до страхової компанії «Країна»за отриманням належного їй страхового відшкодування за шкоду заподіяну винуватцем ДТП. До даного часу страхове відшкодування позивачеві СК «Країна» виплачено не було.
19.05.2010 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач, просить стягнути з відповідача на його користь:
з Страхової компанії «Країна»матеріальні збитки в розмірі 10572,20 грн. ( 9783,45 грн. матеріальний збиток в наслідок пошкодження автомобіля та 788,75 грн. вартість послуг експерта);
з ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 1677,04 грн. ( різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою), із них: 17,04 грн. -вартість відправлення телеграм; 22,49 грн. - судові витрати; 150 грн. -оформлення нотаріальної довіреності; 510 грн. -безумовна франшиза; 1000 грн. -витрати на юридичну допомогу; 5000 грн. -моральна шкода.
Представник позивача в судовому засіданні позовні виомги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлених позовних вимог не визнав повністю, мотивуючи тим, що він застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами на випадок дорожньо-транспортної пригоди у СК «Країна», позивач звернулась до страхової компанії з заявою про відшкодування матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП, але її заява була відхілена тому, що його вина в ДТП відсутня і підстав для відшкодування матеріальних збитків страхова комапанія не мала. Крім того вважає, що ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, а його вини в ДТП немає, тому позов є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
3-я особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача -страхової компанії «Країна»до судового засідання не з»явився, про при причини не явки не повідомив, хоча про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Згідно з письмовими поясненнями, які маються в матеріалах справи, страхова компанія проти позову заперечує, посилаючись на відсутність підстав для відшкодуваня матеріальної шкоди, оскільки вина в ДТП відповідача ОСОБА_2 не підтверджена постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ст. 124 КпаП України.
Представник Страхової компанїї «Оранта», залученої судом до участі у справі за клопотанням відповідача, до судового засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, матеріали справи № 3-18/08/04 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 ч. 1 КУпАП України, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
03.10.2007 року мало місце ДТП, в зв»язку з чим сталося зіткнення автомобіля DAEWOO T держ. № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 -відповідача з автомобілем ВАЗ 21061 держ. № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_3, якого визначено у свідоцтві про реєстрацію, як особу, яка має право керувати автомобілем. Внаслідок цієї Дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ВАЗ 21061, який належить позивачці на праві власності, завдано значних технічних пошкоджень. ДТП сталася внаслідок невиконання водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України. Про це свідчить Постанова Київського районного суду м. Харкова від 31.01.2008 р. (а.с. 8), згідно до якої провадження по адміністративній справі по відношенню до ОСОБА_3 припинено, у зв»язку з відстуністю в його діях складу адміністративного правопорушення та постанова Першого заступника голови апеляційного суду Харківської області від 08.08.2008 р. Цими судовими рішеннями визначено, що якби ОСОБА_2 не порушив швидкісний режим руху, він би уникнув ДТП, а оскільки в момент зіткнення автомобіль під керуванням ОСОБА_3 стояв, в діях останнього відсутні ознаки порушення, тобто доводи ОСОБА_2 про те, шо не він, а ОСОБА_3 є винуватим у ДТП, спростовані. Згідно з висновками Постанови апеляційного суду від 08.08.2008 р., опираючись на об»єктивні дані матеріалів справи, зокрема на схему до протоколу місця ДТП, експерт визнав пояснення ОСОБА_3 про те, що в момент зіткнення автомобіль ВАЗ стояв, не позбавленими тенхнічної спроможності, а тому у його діях не вбачається невідповідності вимог правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв»язку з ДТП. Встановлені судовим рішення обставини, не потребують додаткових перевірок та з»ясувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набула чинності, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Позивачем надано суду документи, які підтверджують, що реальна майнова шкода, яка заподіяна позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 10976,69 грн.
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 11228, проведеного ХНДІСЄ ім. Бокаріуса, матеріальний збиток завданий володільцю автомобіля ВАЗ 21061 держномер НОМЕР_2 становить 9511,15 грн. (а.с. 150-152).
Крім того, позивачем було понесені додаткові витрати на суму 782,30 грн. на придбання запасних частни, ук зв»язку з різницею у цінах, які склалися на ринку запчастин та цінах, які було зазначено у висновках спеціаліста (розрахунок надано в позові (а.с. 146)); також було проведено оплату за висновки спеціаліста - автотоварознавця у сумі 371,39 грн., витрати пов»язані зі сплатою судового збору за ІТЗ судового розгляду справи у розмірі 295,81 грн..
Відповідно до роз»яснень, що містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992року за №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла за наявності вини останньої, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки- незалежно від наявності вини.
З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що позивач, якому заподіяна шкода джерелом підвищеної небезпеки, що перебуває у володінні відповідача, має право вимагати її відшкодування останнім, а відповідач, який володіє таким джерелом та з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода, зобов'язаний відшкодувати спричинену шкоду.
Цивільно-правова відповідальність відповідача, пов'язана з експлуатацією автомобіля DAEWOO T держ. № НОМЕР_1 , застрахована у страхової компанії «Країна»відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ / 2690041 від 12.08.2007 року (тип договору 3). Поліс було укладено на підставі та у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позивач звернулась до страхової компанії «Країна»за отриманням належного їй страхового відшкодування за шкоду заподіяну винуватцем ДТП. До даного часу страхове відшкодування позивачеві СК «Країна» виплачено не було.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за № 1961-4 від 01.07.2004року визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно положень ст.29 вказаного Закону у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до положень ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Пункт 1 цієї статті встановлює значення реальних збитків, а саме, що збитками у т.ч. є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Положення п.1ч.1ст.1188 ЦК України закріплюють, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана майну однієї особи з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до Страхового полісу № ВВ / 2690041 від 12.08.2007 року цивільна правова відповідальність ОСОБА_1 як власника наземного транспортного засобу застрахована в СК «Країна».
Статтею 6 зазначеного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Статтею 9 Закону передбачено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика -це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Відповідно до п. 2 Страхового поліса № ВВ / 2690041 від 12.08.2007 року ліміт відповідальності СК «Країна»становить 25 000 грн., тому страхове відшкодування підлягає стягненню с СК «Країна».
Враховуючи, що поліс № ВВ / 2690041 від 12.08.2007 року цивільно-правової відповідальності розповсюджується на заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, сплачені Позивачем кошти за проведення експертного автотоварознавчого дослідження про вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого при ДТП у розмірі 788, 75 грн., 17,04 грн. -вартість відправлення телеграм; 22,49 грн. - судові витрати; 510 грн. -безумовна франшиза; моральна шкода підлягають стягненню з Відповідача ОСОБА_2.
Так, згідно з вимогами ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Вимогами ч.2 ст.1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При таких обставинах, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача -Страхової компанії «Країни»матеріальних збитків та з відповідача ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди, який підтверджений доказами, і страховою виплатою, яка повинна бути сплачена на користь позивача .
Таким чином, позовні вимоги в частині вдшкодування матеріальних збитків підлягають задоволенню частково в наступному порядку:
з страховою компаніі «Країна»матеріальні збитки в рзмірі 9001, 15 грн. ( 9511,15 грн. -матераільна шкода, згідно з висновками експертів -безумовна франшиза 510 грн.)
з ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 1975,54 грн. ( 510 грн -безумовна франшиза + 782,30 грн. різниця цін на придбані запчастини + 371,39 грн. оплата за висновки спеціаліста -автотоварознавця + 17,04 грн. -вартості відправлення телеграм + 294,81 грн. витрати пов»язані зі сплатою судового збору( 235,81 грн.) за ІТЗ судового розгляду справи (60 грн.).
У відповідності зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна винними діями особи, відшкодовується цією особою.
Суд вважає, що в результаті винних дій ОСОБА_2, позивачу було заподіяно моральної шкоди: змінився уклад його життя, він змушений докладати додаткових зусиль для відновлення колишнього укладу життя, переніс у зв”язку з ДТП моральні переживання та незручності.
Тому, позов про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню і при визнанні його обсягу суд враховує як тривалість перенесених страждань і незручностей, так і матеріальну можливість відповідача до відшкодування шкоди.
Заподіяння моральної шкоди позивачка у заяві та її представник -у суді достатньо обгрунтували. Коштовне майно позивачки було пошкоджене внаслідок неправомірних дій відповідача, було порушено нормалтний життєвий ритм позивачки та її сім»ї, позивачка вимушена була відстоювати свої права у правоохоронних органах та суді.
Але суд також враховує, що форма вини є необережною, а тому вважає достатнім відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн.
Позовні вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомгу в розмірі 1000 грн. та витрати, пов»язані з оформленням нотаріальної довіреності в розмірі 150 грн. задоволенню не підлягають.
Ст. 84 ЦПК України передбачає, що витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.
До складу витрат, пов»язаних і оплатою правової допомоги, включаються витрати на оплату праці адвоката або іншого фахівця у галузі права (гонорар), а також відшкодування витрат, зумовлених наданням правової допомоги. Усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв»язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним. Склад та розмір витрат, пов»язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі.. На підтвердження цих обставин суду слід надати, крім договору про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорату та інших витрат, пов»язаних із наданням правової допомоги, оформлені у вастановленому законом порядку (квітанція до прибуткового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо). Недопустими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. А саме, наданий суду договір про надання юридичних послуг від 04.05.2010 р., укладений між позивачем та ТОВ «Оптел»(ас. 163 -164, 166), не відповідає вимогам чинного законодавства, тобто є недопустимим доказом, оскільки із змісту зазначеного договору не вбачається, що він укладений саме з приводу розгляду даної справи.
Ст. 79 ЦПК України містить види витрат, пов»язаних з розглядом справи. Витрати, пов»язанні з оформленням нотаріальної довіреності, до них не відносяться.
Тому позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають.
Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд виходить з вимог статті 88 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України ст.ст. 22, 1167, 1187,1192,1194 ЦК України, ст.ст. 22,29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за № 1961-4 від 01.07.2004року, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Страхової команії «Країна»на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 9001 (дев»ять тисяч одна) грн. 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальни збитки в розмірі 1975 (одна тисяча дев»ятьсот сімдесят п»ять) грн. 02 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000 (дві) тисячі) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий -