Справа № 2018/2-1249/11
"09" лютого 2011 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого
судді Чередник В.Є.,
при секретарі Поповій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії -Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк», Відкритого акціонерного товариства «Харківський цегельний завод №13»про припинення правовідносин поруки, -
21.12.210 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії -Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк», Відкритого акціонерного товариства «Харківський цегельний завод №13»про визнання припиненими з 1 жовтня 2008 року правовідносин поруки за договором поруки №2 від 12.03.2008 року, про визнання припиненим договору поруки №2 від 12.03.2008 року, відповідно до якого поручитель- позивач відповідає солідарно в повному обсязі перед кредитором (Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»в особі філії -Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк») за своєчасне та повне виконання ВАТ «Харківський цегельний завод №13»зобов'язань за кредитним договором №7 від 12.03.2008 р. та Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 року.
Згідно умов договору поруки зобов'язанням, забезпеченим порукою, є зобов'язання Боржника перед Кредитором, що випливає з Кредитного Договору №7 від 12 березня 2008 року та Договору відновлюваної кредитної лінії №8 від 12 березня 2008 року, на здійснення погашення кредиту у розмірі 3 721 798,02 грн. в строк не пізніше 01 травня 2012 року згідно Кредитного Договору №7 від 12.03.2008 р. та погашенню кредиту в розмірі 6 000 000,00 грн. в строк не пізніше 11 березня 2011 року згідно Договору відновлюваної кредитної лінії №8 від 12 березня 2008 року, сплати Кредитору відсотків за користування кредитом в розмірі 15,5 % річних, штрафів, пені, комісійних винагород: - за надання кредиту -7444,00 грн., за відкриття відновлюваної кредитної лінії -12000,00 грн. одразу після укладання кредитного договору та Договору відновлюваної кредитної лінії; - за резервування коштів на невикористану частину Кредиту -1% річних від суми невикористаної частини ліміту кредитної лінії (щомісячно), та інші платежі у розмірі, порядку та на умовах зазначених у Кредитному договорі №7 від 12.03.2008 р. та Договорі відновлюваної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 16 листопада 2010 року від другого поручителя він дізнався, що Боржник порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №7 від 12.03.2008 р. та за договором відновлюваної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р., а також за додатковим договором про реструктуризацію №5 до Кредитного договору №7 від 12.03.2008 р. та Додатковим договором про реструктуризацію №3 до Договору відновлюваної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р., в результаті чого ОСОБА_1 стало відомо, що до Кредитного договору №7 від 12.03.2008 р. згідно умов Договору про внесення змін і доповнень №1 від 01 жовтня 2008 року, укладеного між Кредитором та Боржником, та до Договору відновлюваної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р., згідно умов Договору про внесення змін і доповнень №1 від 01 жовтня 2008 року, були внесені зміни і доповнення, а саме змінено процентну ставку за користування Кредитом з 15,5% на 17,0%, а 29 грудня 2008 року до Кредитного договору №7 від 12.03.2008 року були внесені зміни і доповнення, а саме змінено строк повернення кредитних коштів з 01.05.2012 р. на 30.12.2014 р. та підвищено відсоткову ставку до 19,5% річних.
Як зазначає позивач, він не надавав, як поручитель, своєї згоди ані на підвищення відсоткової ставки за користування кредитом, ані на зміну кінцевого строку повернення кредиту та на внесення змін до Кредитного договору №7 від 12.03.2008 р. та до Договору відновлюваної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р. Підвищення відсоткової ставки за користування кредитними коштами, без згоди позивача, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, є підставою для припинення правовідносин поруки, згідно приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Ріпа А.В., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що відповідно до п. 1.1. Договору поруки №2 ОСОБА_1 зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником Зобов'язання за Кредитним договором №7 від 12.03.2008 р. та Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р., а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. На думку відповідача, дія договору поруки №2 поширюється на всі зміни та доповнення до зобов'язань, які він забезпечує, а саме до Кредитного договору №7 від 12.03.2008 р. та Договору відновлювальної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р.
Також, представник відповідача зазначає, що закріплення згоди поручителя на зміну основного зобов'язання в умовах договору поруки, при чому закріплення згоди на всі майбутні зміни умов основного зобов'язання без їх конкретизації, не суперечить вимогам чинного законодавства України. Позивач мав можливість звернутися до ВАТ «Ощадбанк»за роз'ясненнями, запитами або з відповідними пропозиціями щодо укладення Договору поруки №2, але вказаних дій вчинено не було. Крім того, жодних заперечень щодо внесення змін до кредитних договорів з боку ОСОБА_1 до ВАТ «Ощадбанк»не надходило.
На думку представника відповідача питання щодо твердження позивача про збільшення обсягу його відповідальності є спірним, оскільки дії ВАТ «Ощадбанк»про відстрочення строку погашення кредиту, відстрочка по сплаті відсотків за користування кредитом, встановлення нового графіку погашення кредиту мали на меті недопущення звернення стягнення на заставлене майно, стягнення заборгованості за кредитами з поручителів у зв'язку із неможливістю виконання ВАТ «Харківський цегельний завод №13»своєчасно виконувати зобов'язання за кредитними договорами. Неістотне, на думку відповідача, підвищення відсоткової ставки за кредитами було збалансовано значним продовженням терміну користування кредитом. Підвищення відсоткової ставки за кредитом, яке існувало до моменту реструктуризації, не може бути підставою для збільшення відповідальності поручителя, адже в цей період ВАТ «Харківський цегельний завод №13»належним чином виконував свої зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом.
Також, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 надав згоду та був обізнаний про внесення змін до кредитних договорів, оскільки він приймав участь у зборах Наглядової ради ВАТ «Харківський цегельний завод №13», в якому він є Головою Наглядової ради.
Представник відповідача -ВАТ «Харківський цегельний завод №13» Семенов С.О. позов визнав та пояснив, що ВАТ «Харківський цегельний завод №13»дійсно не повідомив поручителя ОСОБА_1 про внесення змін до Кредитного Договору №7 від 12.03.2008 р. та Договору відновлюваної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р., які пов'язані зі збільшенням відсоткових ставок та строків повернення кредитних коштів. Однак, такі дії ВАТ «Харківський цегельний завод №13»були вимушеними, у зв'язку з виробничою необхідністю та скрутним фінансовим становищем підприємства.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
12 березня 2010 року між фізичною особою ОСОБА_1, Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»в особі філії -Харківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»(далі - Кредитор) та Відкритим акціонерним товариством «Харківський цегельний завод №13»(далі - Боржник) був укладений договір поруки №2. У відповідності до умов договору поруки поручитель (ОСОБА_1Ю.) зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ВАТ «Харківський цегельний завод №13»(далі - Боржник) зобов'язань за кредитним договором №7 від 12.03.2008 р. та Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р. / ас.5-6/
Згідно умов договору поруки зобов'язанням забезпеченим порукою є зобов'язання Боржника перед Кредитором, що випливає з Кредитного Договору №7 від 12 березня 2008 року та Договору відновлюваної кредитної лінії №8 від 12 березня 2008 року, на здійснення погашення кредиту у розмірі 3 721 798,02 грн. в строк не пізніше 01 травня 2012 року згідно Кредитного Договору №7 від 12 березня 2008 р. та погашенню кредиту в розмірі 6 000 000,00 грн. в строк не пізніше 11 березня 2011 року згідно Договору відновлюваної кредитної лінії №8 від 12 березня 2008 року, сплати Кредитору відсотків за користування кредитом в розмірі 15, 5 % річних, штрафів, пені, комісійних винагород: - за надання кредиту -7444,00 грн., за відкриття відновлюваної кредитної лінії -12000,00 грн. одразу після укладання кредитного договору та Договору відновлюваної кредитної лінії; - за резервування коштів на невикористану частину Кредиту -1% річних від суми невикористаної частини ліміту кредитної лінії (щомісячно), та інші платежі у розмірі, порядку та на умовах зазначених у Кредитному договорі №7 від 12.03.2008 р. та Договорі відновлюваної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
01 жовтня 2008 року до Кредитного договору №7 від 12.03.2008 р. згідно умов Договору про внесення змін і доповнень №1, укладеного між Кредитором та Боржником, та до Договору відновлюваної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р., згідно умов Договору про внесення змін і доповнень №1, були внесені зміни і доповнення, а саме змінено процентну ставку за користування Кредитом з 15,5% річних на 17,0% річних./ а.с.11/
29 грудня 2008 року та 30 грудня 2009 року до Кредитного договору №7 від 12.03.2008 року були внесені зміни і доповнення, а саме підвищено відсоткову ставку до 19,5% річних та змінено строк повернення кредитних коштів з 01.05.2012 р. на 30.12.2014 р. Згідно Договору про внесення змін і доповнень №2 від 01.12.2008 р. до Кредитного договору № 7 від 12.03.2008 р. та згідно Договору про внесення змін і доповнень №2 від 01.12.2008 р. до Договору відновлюваної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р. відсоткову ставку було підвищено до 18,0%. Окрім цього, відповідно до Додаткового договору про реструктуризацію №3 від 29.01.2010 р. до Договору відновлюваної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р. відсоткову ставку було знову збільшено-до 18,5% річних та збільшено строк повернення кредиту-до 30.12.2014 р./ а.с.20-22/
Суд не приймає до уваги запереченнями відповідача, що позивач надав згоду про внесення змін до кредитних договорів як поручитель, оскільки він є Головою Наглядової ради ВАТ «Харківський цегельний завод №13». Так, 01 червня 2010 року згідно Протоколу №28 Засідання Наглядової ради ВАТ «Харківський цегельний завод №13»було прийнято рішення про збільшення строку виплат кредитних коштів за Кредитним договором №7 від 12.03.2008 р. та Договором відновлюваної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р. та про встановлення індивідуального порядку нарахування та сплати відсотків.
Однак, приймаючи вказане рішення ОСОБА_1 на засіданні Наглядової ради діяв не як поручитель боржника, а як акціонер акціонерного товариства та Голова Наглядової ради виключно в інтересах заводу, з метою розвитку Товариства, виходу його із стану стійкої фінансової неплатоспроможності, запуску виробничих потужностей, відновлення стабільної роботи юридичної особи.
Суд не погоджується з доводами відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії -Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк»про те, що згода на внесення будь-яких змін до основного зобов'язання була отримана ним ще на момент укладення договору поруки №2 від 12.03.2008 р., згідно з п. 1.1. якого поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником Зобов'язання за Кредитним договором №7 від 12.03.2008 р. та Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 12.03.2008 р., а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
Зміст п.1.1. договору поруки в цій частині є загальним та неконкретизованим, у ньому не зазначено які саме зміни можуть бути внесені в майбутньому до договору поруки, з якими вже нібито погодився поручитель, а тому не звільняє ані Кредитора, ані Боржника від обов'язку отримати згоду поручителя у випадках, передбачених ст. 559 ЦК України.
Отже, Кредитором та Боржником були внесені зміни до зобов'язання, забезпеченого порукою, якими не тільки було продовжено термін повернення кредиту, але й збільшено плату за користування кредитними коштами, шляхом підвищення відсоткової ставки, в результаті чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, що є підставою вважати поруку припиненою з дати внесення таких змін в силу приписів ст. 559 ЦК.
Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з п. 4.4. договору поруки №2 від 12.03.2008 р. порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.
Оскільки 1 жовтня 2008 року Боржник і Кредитор без погодження з поручителем змінили зобов'язання Боржника в бік збільшення, позовні вимоги позивача про припинення із цього часу поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України є обґрунтованими. Порука при цьому не зберігається й у тій частині зобов'язання, яка була забезпечена порукою до зміни зобов'язання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 559, 598 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати припиненими з 1 жовтня 2008 року правовідносини за Договором поруки №2, укладеним 12.03.2008 р. між ОСОБА_1, Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»в особі філії -Харківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»та Відкритим акціонерним товариством «Харківський цегельний завод №13».
Визнати припиненим договір поруки №2 від 12.03.2008 р., укладений 12.03.2008 р. між ОСОБА_1, Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»в особі філії -Харківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»та Відкритим акціонерним товариством «Харківський цегельний завод №13».
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова апеляційної скарги.
Суддя