Справа № 2013/2-46/2011
16.02.2011 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого -судді Яценка Є.І.,
при секретарі -Гагаріній С.А.,
з участю адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши під час попереднього судового засідання в залі суду сел. Зачепилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння , -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому вказав, що з відповідачем ОСОБА_3 вона перебуває у шлюбі, який було зареєстровано 23.11.2001 року Руновщинською сільською радою Зачепилівського району Харківської області, актовий запис № 04.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач зазначає, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, по причині розбіжності характерів, різних поглядів на сімейне життя та ведення спільного господарства, шлюбні стосунки не підтримуються, подальше спільне проживання в шлюбі неможливе, примирення не відбудеться. На думку позивача сім»я розпалася, вони стали чужими людьми.
Згоди про місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_4 досягнуто, він проживатиме з матір”ю.
ОСОБА_2 стверджує, що проживаючи в шлюбі нею та відповідачем було придбано домоволодіння в АДРЕСА_1 тому вона просить виділити із спільного сумісного майна подружжя Ѕ частину вказаного домоволодіння.
Позивач просить суд розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_3, зареєстрований 23.11.2001 року Руновщинською сільською радою Зачепилівського району Харківської області, актовий запис № 04. Визнати за нею право власності на Ѕ частину домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1. Стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач в судовому засіданні доповнила свої позовні вимоги, крім вимог вказаних в заяві просить суд після розірвання шлюбу неповнолітнього сина ОСОБА_4 залишити з нею, а також покласти на відповідача судові витрати в сумі 1500 грн..
Відповідач в судовому засіданні вказав, що не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_2, згоден з розірванням шлюбу та з тим, щоб після його розірвання неповнолітній син ОСОБА_4 залишився проживати разом з нею. Також не заперечує проти визнання за позивачем Ѕ частини домоволодіння та згоден відшкодувати понесені нею судові витрати в сумі 1500 грн.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи:
- свідоцтво про укладення шлюбу серії 1-ВЛ № НОМЕР_1 виданого Руновщинською сільською радою Зачепилівського району Харківської області, згідно якого шлюб між сторонами було укладено 23.11.2001 року,
- копію свідоцтва про народження серії І-ВЛ № НОМЕР_2, виданого Руновщинською сільською радою Зачепилівського району Харківської області, згідно якого батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2,
- заяву відповідача про визнання позовних вимог ОСОБА_2,
- копію паспорта, ідент. кода ОСОБА_2,
приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 слід задовольнити, так як в силу ч. 4 ст. 174 ЦПК України “ у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову”, ст. 112 СК України вказує на те, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, одного з дітей, згідно ч.3 ст. 105 СК України “ Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду…”, в силу ч. 2 ст. 114 СК України “ у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу”.
В силу ч. 1 ст. 60 СК України майно набуде подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що спільне сімейне життя сторін не склалося по причині несхожості характерів, різних поглядів на ведення побуту, шлюбно-сімейні стосунки на даний час не підтримуються, неповнолітній син від даного шлюбу проживатиме з матір”ю, відповідач не заперечує проти позову, тому суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати, визнати за позивачем право власності на Ѕ частину спільного сумісного домоволодіння та відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10,11,88,130,174,209,212,214,215 ЦПК України, ст.ст. 60,69,70,105,110,112 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння -задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 23.11.2001 року Руновщинською сільською радою Зачепилівського району Харківської області, актовий запис № 04 - розірвати.
Неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 після розірвання шлюбу залишити з матір”ю - ОСОБА_2
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище ОСОБА_2, відповідачу -ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою с. Попівка Карлівського району Полтавської області право власності на Ѕ частину домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, зареєстрований на ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1500 (одна тисяча п”ятсот ) грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий Є.І. Яценко