Справа № 2-3376
2009 року
(заочне)
23 червня 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Брусліновській Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати АКБ «Трансбанк» видати їй депозитний вклад за договором № 302312-2 в сумі 2800 доларів США та суму нарахованих відсотків із розрахунку 15 % річних та відшкодування судових витрат, посилаючись на наступне.
18 грудня 2008 року між позивачем та АКБ «Трансбанк» був укладений договір № 302312 про відкриття депозитного рахунку на суму 2800 доларів США терміном до 18.03.2009 року.
Після закінчення строку договору, ОСОБА_1 звернулась до відповідача з вимогою повернення коштів, але адміністрація банку відповіла, посилаючись на те, що банк не має достатньо коштів для задоволення вимог і вклад не може бути виданий. Також посилаючись на те, що 02.03.2009 року в АКБ «Трансбанк» призначено тимчасову адміністрацію та введення мораторій на задоволення вимог кредиторів строком до 01.09.2009 року.
Позивач вважає відмову відповідача повернути суму вкладу безпідставною і тому просить суд поновити її права і зобов'язати відповідача повернути їй суму вкладу в розмірі 2800 доларів США та суму нарахованих відсотків.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги викладені в заяві від 07.04.09 року в повному обсязі і просила їх задовольнити. Вимоги викладені в заяві від 27.04.09 р. не підтримала і просила їх залишити без розгляду.
Відповідача в судове засідання не надіслав свого представника, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи.
Згідно ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, заслухавши думку позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі
Судом встановлено, що 18 грудня 2008 року між позивачем ОСОБА_1. та АКБ «Трансбанк» був укладений договір № 302312 про відкриття депозитного рахунку на суму 2800 доларів США терміном до 18.03.2009 року.
Згідно умов договору, позивач зобов'язався внести готівкою на власний депозитний рахунок в банку 2800 доларів США, а Банк за використання цих коштів зобов'язався виплачувати позивачу в останній робочий день кожного місяця відсотки, та по закінченню строку дії договору, нараховує плату за користування вкладом включно на суму вкладу з розрахунку 15 % річних та повернути кошти по вкладу.
24.03.09 ОСОБА_1. звернулася із заявою до Банку про
повернення їй суми складу, однак відповідачем АКБ «Трансбанк» у видачі суми вкладу позивачу було відмовлено з посиланням на дію 6-ти місячного мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного Національним банком України та відсутність коштів.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦКУ визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 1060 договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника крім вкладів зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Суд вважає, що одностороння відмова відповідача виконати умови договору по поверненню суми вкладу позивачу є безпідставною, необгрунтованою та такою, що порушує права позивача та норми чинного законодавства, зокрема Закону України «Про банки та банківську діяльність», враховуючи наступне.
Статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно ст. 85 Закону мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Постановою Національного банку України до АКБ «Трансбанк» з 02.03.2009 p. було введено тимчасову адміністрацію на 1 рік та мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців - з до 01.09.2009 року.
Як вбачається з умов депозитного Договору укладеного між сторонами, зобов'язання Банку повернути позивачу кошти по договору виникло 19.03.2009 p., тобто після призначення тимчасової адміністрації (02.03.2009 р.).
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що вимоги за депозитними договорами, строк виконання за якими настав після введення тимчасової адміністрації, не підпадають під дію мораторію і мають бути задоволені банком у встановлені договорами строки.
За таких обставин, суд вважає, що невидача ОСОБА_1 грошових коштів за банківським вкладом в сумі 2800 доларів США банком з посиланням на дію „мораторію" є безпідставною та необгрунтованою, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми вкладу підлягають задоволенню.
Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені ним і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачені позивачем судові витрати, а саме витрати по оплаті судового збору в сумі 228 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30, 00 гривень.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 10-11, 57-58, 60, 88, 208-209, 212-216, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 1058, 1060 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» повернути ОСОБА_1 депозитний вклад за договором № 302312-2 в сумі 2800 доларів США та суму нарахованих відсотків із розрахунку 15 % річних.
Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 228 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30, 00 гривень, а всього 258, 00 гривень.
Рішення може бути оскаржено позивачем на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.