Справа № 2-633/09
(заочне)
30 червня 2009 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Клімовських С А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Товарна біржа «Укрресурс» про визнання недійсною біржової угоди та витребування майна,
встановив:
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів про визнання недійсною біржової угоди № ВВ-35307 від 09 вересня 2008 року та витребування у ОСОБА_3 автомобіля марки «MERCEDES-BENZ S 500L4M 5462», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2
Свої вимоги мотивує тим, що спірний автомобіль був придбаний нею та відповідачем ОСОБА_2. у період шлюбу та є їх спільною сумісною власністю.
Без її відома та без її згоди чоловік уклав біржову угоду та продав автомобіль своїй матері.
Вважає, що при цьому порушені її права, як співвласника автомобіля. Крім того, посилається на те, що даний правочин є фіктивним, направленим на виключення автомобіля зі спільного майна подружжя при вирішення спору про поділ майна подружжя.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала.
Відповідачі - ОСОБА_2. Та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 114, 115).
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 113).
Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2. уклали шлюб 19 листопада 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 11).
Під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу № 07-04010 від 18 червня 2007 року був придбаний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ S 500L4M 5462», номер кузова НОМЕР_2, вартістю 1244959 гривень (а.с. 15-22).
Згідно довідки УДАІ м. Києва від 04 листопада 2008 року станом на 03 листопада 2008 року спірний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_3 (а.с. 12).
Реєстрація проведена на підставі біржового договору (угоди) № ВВ-35307 від 09 вересня 2008 року (а.с. 211-212).
Згідно з ч. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Положеннями ст. 65 Сімейного кодексу України визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого подружжя. Дружина, чоловік має право звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.
З біржового договору (а.с. 13, 211) вбачається, що відповідачів лише ознайомили зі змістом ст. 65 Сімейного кодексу України. Дані про те, що біржова угода укладена з урахуванням письмової згоди ОСОБА_1 відсутнє.
На запит суду щодо направлення всіх копій документів на підставі яких укладена біржова угода, до суду надійшла лише копія біржового договору та квитанція про сплату реєстраційного збору. Заява ОСОБА_1 про її згоду на укладення договору купівлі-продажу автомобіля відсутня (а.с. 211-212).
Таким чином встановлено, що договір купівлі-продажу автомобіля в порушення вимог ст. 65 Сімейного кодексу України було укладено без згоди позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Дані про те, що ОСОБА_2. мав повноваження продати автомобіль без згоди дружини відсутні.
Позивач також просить суд визнати правочин недійсним і з підстав, передбачених ст. 234 ЦК України, посилаючись на те, що він є фіктивним.
На підтвердження своїх доводів посилається на те, що за біржовою угодою вартість автомобіля становить 10 гривень, що не є реальною вартістю автомобіля. Крім того, ОСОБА_2. продовжує користуватися автомобілем після укладення зазначеної угоди.
Суд вважає, що такі вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Та обставина, що сторони визначили ціну автомобіля в 10 гривень не свідчить про те, що така угода є фіктивною, оскільки визначення ціни є правом сторін. До того ж позивач не надала доказів щодо реальної ціни автомобіля на час укладення угоди.
Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що автомобіль продовжує перебувати у користуванні ОСОБА_2 Крім того, однією з вимог є витребування автомобіля у ОСОБА_3, що спростовує доводи позивача про перебування автомобіля у ОСОБА_2
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме в частині визнання недійсною біржової угоди з підстав порушення порядку її укладення та повернення автомобіля у користування позивача та відповідача ОСОБА_2
У задоволені позову в частині визнання біржової угоди недійсною, як фіктивного правочину слід відмовити.
Грунтуються на законі вимоги ОСОБА_1 про застосування наслідків визнання даного правочину недійсним.
Частиною 1 ст. 216 ЦК України визначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Тобто, ОСОБА_3 зобов'язана повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль, а ОСОБА_2 зобов'язаний повернути ОСОБА_3 10 гривень.
З урахуванням часткового задоволення позову з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню в рівних частках судові витрати які складаються з судового збору в сумі 1700 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 гривень.
Керуючись ч. 2 ст. 62, ст. 65 СК України, ч. 1 ст. 203, частинами 1, 3 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 234, ст. 321, ч. 3 ст. 368, частинами 1, 2, 4 ст. 369 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 226 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним біржовий договір (угоду) купівлі-продажу автомобіля марки «MERCEDES-BENZ S 500L4M 5462», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 09 вересня 2008 року, зареєстрований на Товарній біржі «Укрресурс» за реєстраційним номером № ВВ-35307.
Автомобіль марки «MERQEDES-BENZ S 500L4M 5462», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 повернути у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 гривень.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 850 гривень та 15 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 865 гривень.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 850 гривень та 15 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 865 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.