Справа № 2-а-191-1/2009
13 травня 2009 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Мельника ВВ.,
при секретарі Стасюку P.O.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення та житлових субсидій Київської міської державної адміністрації про стягнення суми недоплаченої одноразової щорічної допомоги, -
встановив:
У березні 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму недоплаченої разової щорічної до 5 травня грошової допомоги, як учаснику бойових дій, за 2005-2008 роки у розмірі 6670, 00 гривень, посилаючись на те, що позивач є учасником бойових дій, якому у відповідності до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» повинна була виплачуватися щорічна до 5 травня, як учаснику бойових дій, разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, в порушення норм чинного законодавства, зокрема, частини 2 статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та пункту З статті 22 Конституції України, визначена законом щорічна разова допомога, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, в повному обсязі не виплачувалася.
Таким чином, позивач вважає, що невиплата йому передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідної щорічної разової грошової допомоги є протиправною та такою, що суперечить чинному законодавству.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Управління праці і соціального захисту населення та житлових субсидій Київської міської державної адміністрації у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 - позивач у справі, є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення учасника бойових дій, видане 20 березня 1998 року Ленінградським районним військовим комісаріатом (серія НОМЕР_1), та на якого поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
У судовому засіданні встановлено та це підтверджено довідкою № 19 від 11.03.2009 року ВАТ «Державний ощадний банк України» Філія-Головне управління по місту Києву та Київській області Філія-Святошинське відділення № 8069, що позивачу, як учаснику бойових дій, за період з 2005 року по 2008 рік на рахунок надходили кошти в таких розмірах: 08.04.2005 року - 250, 00 гривень; 07.04.2006 року - 250, 00 гривень; 06.04.2007 року - 280, 00 гривень та 09.04.2005 року - 310, 00 гривень.
Наведене свідчить про те, що позивачу не в повному обсязі здійснювалась виплата відповідної щорічної разової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки як вбачається із сум, які були виплачені позивачу, їх розмір значно менший ніж розмір мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлюється відповідним законом, зокрема, Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік».
Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Відповідно до пункту 3 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо невиплати в повному обсязі щорічної до 5 травня разової грошової допомоги, позивачу як учаснику бойових дій, Управлінням праці і соціального захисту населення та житлових субсидій Київської міської державної адміністрації, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком визначених положенням Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
На підставі викладеного, керуючись Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Конституцією України № 254/96-ВР від 28.06.1996 року, статтями 6, 18, 99-106, 118, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення та житлових субсидій Київської міської державної адміністрації про стягнення суми недоплаченої одноразової щорічної допомоги - задовольнити.
Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення та житлових субсидій Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, передбаченої Законом України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 6670 (шість тисяч шістсот сімдесят) гривень 00 копійок.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк двадцять днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.